29 січня 2026 року у приміщенні Комітетів Верховної Ради України відбулася зустріч у змішаному форматі (офлайн і онлайн) науковців НАН України з учасниками (інтернами) Програми стажування у Верховній Раді України 2025-2026 років.
Темою зустрічі стала атомна енергетика України, її сучасний стан і науковий супровід.
Учений секретар і завідувач лабораторії Інституту проблем безпеки АЕС НАН України (ІПБ АЕС) доктор технічних наук Костянтин Сімейко окреслив, які наукові установи залучені до супроводу атомної енергетики в Україні, та розповів про основні напрями роботи ІПБ АЕС. Йшлося про питання безпечної експлуатації ядерних установок, їх зняття з експлуатації, поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, а також про перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС на екологічно безпечну систему.
Окремо під час розмови торкнулися теми Чорнобильської катастрофи, 40-ві роковини якої будуть у квітні цього року. Костянтин Сімейко звернув увагу на наукові аспекти аналізу причин аварії, досвід ліквідації її наслідків і сучасні виклики, зокрема пов’язані з ушкодженням Нового безпечного конфайменту внаслідок ворожих обстрілів, а також роль науковців ІПБ АЕС у подоланні цих наслідків.
Далі старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України кандидат фізико-математичних наук Євген Малий ознайомив інтернів з розвитком атомної енергетики в цілому, а також коротко розповів про дослідження свого Інституту. У виступі було показано, що ядерна енергетика і раніше мала величезну частку в енергобалансі України, а тепер, в умовах майже знищеної теплової генерації і пошкодженої гідрогенерації, вона тим паче грає провідну роль і річне виробництво електроенергії становить понад 50 млрд кВт*год без врахування окупованої Запорізької АЕС. В атомній галузі України задіяно понад 30000 кваліфікованих працівників і ще кілька сотень науковців здійснюють супровід галузі, а загальна встановлена енергетична потужність всіх АЕС України 14 313 МВт (без врахування ЗАЕС – 8313 МВт), що виводить нашу країну на 3 місце в Європі і на 8 місце у світі.
Особливу увагу він акцентував на тому, що зараз актуальним є питання побудови нових енергоблоків українських атомних електростанцій, адже лише три енергоблоки ще не перейшли в понадпроєктний режим роботи, а іншим 12 енергоблокам термін експлуатації вже продовжувався або продовжується. Науковець відзначив важливу роль профільних науковців у майбутньому відновленні Запорізької АЕС після деокупації, завершенні реалізації проєктів Південноукраїнського енергокомплексу (бризкальні басейни, ТГАЕС, НПТ-2), будівництві українського заводу з виготовлення компонентів сховища відпрацьованого ядерного палива та планах щодо будівництва малих модульних реакторів за технологією Holtec.
Старший науковий співробітник НТК «Ядерний паливний цикл» Національного наукового комплексу «Харківський фізико-технічний інститут» кандидат фізико-математичних наук Валерій Зуйок розповів про заходи, які здійснюються для припинення залежності від рф у атомно-промисловому комплексі України. Зокрема важливим кроками є відмова від вивезення відпрацьованого ядерного палива українських АЕС до росії та перехід на альтернативні технології в ядерній енергетиці. Він також відзначив важливість процесу переходу від російського ядерного палива до палива виробництва компанії «Westinghouse» на АЕС України та роль українських науковців у досягненні повної відмови від елементів активної зони реакторів ВВЕР-1000 та ВВЕР-440 які раніше постачались з рф.
Після представлення доповідей між науковцями та інтернами відбулося обговорення проблематики атомної енергетики та ядерної науки, зокрема тимчасової окупації Запорізької АЕС і Чорнобильської Зони відчуження, планів будівництва нових енергоблоків у період післявоєнного відновлення, диверсифікації постачання ядерного палива і розвитку власного виробництва елементів паливних збірок. Було акцентовано увагу на важливості стабільного фінансування наукового супроводу і підтримці з боку парламентарів для реалізації стратегічних проєктів у ядерній сфері та узгодження державної політики в цій галузі.
За інформацією Інституту проблем безпеки АЕС НАН України
