Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України долучені до кількох міжнародних проєктів із вивчення нейтрино – неймовірно цікавої елементарної частинки, ключової у зусиллях вчених вдосконалити Стандартну модель елементарних частинок і взаємодій.
Навіщо досліджувати нейтрино? Передусім щоб збагнути, чому наш Всесвіт саме такий, яким він є. Чому в ньому є зорі, планети, космічний пил і газ. Оскільки нейтрино надзвичайно слабко взаємодіє з речовиною, для його дослідження потрібні, по-перше, надзвичайно громіздке обладнання – детектори, які можуть важити від тисяч до мільярдів тон (!), – а по-друге, великі міжнародні колективи науковців.
І фахівці нашої Академії мають що запропонувати своїм іноземним колегам. Наприклад:
- безцінний досвід дослідження подвійного бета-розпаду атомних ядер, коли з ядра вилітають два електрони (або не вилітають, і тоді цей процес чутливий до властивостей нейтрино);
- досвід у створенні складних дослідницьких установок (десятки досліджень різних детекторів, методів оброблення даних, кілька оглядів експериментальних методик);
- результати дослідження дуже низькорадіоактивного археологічного свинцю, знайденого біля узбережжя Чорного моря серед уламків грецького корабля, що затонув у першому столітті до Різдва Христового (науковці Інституту ядерних досліджень НАН України свого часу дослідили зразки цього свинцю, спільно з колегами з Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України розробили із цього матеріалу сцинтилятори й вивчили їхні властивості й рівень радіоактивної чистоти).
Усе це (і не тільки) зробило наших фахівців бажаними учасниками таких великих проєктів, як CUPID (Італія), AMoRE (Південна Корея), Borexino (Італія) та RES-NOVA (Італія; проєкт фінансується Європейською дослідницькою радою і наразі перебуває на етапі розроблення і спорудження).
- Навіщо було «вигадувати» ідею про існування нейтрино і як було зареєстровано цю елементарну частинку?
- Що таке «аромати» нейтрино і як вони похитнули позиції Стандартної моделі?
- Чому науковці змагаються за спостереження безнейтринного подвійного бета-розпаду і як їм заважає двонейтринний розпад – найрідкісніший із відомих радіоактивних процесів?
- Як зареєстрували нейтрино від Сонця і геонейтрино, тобто нейтрино від мантії Землі?
Про все це і багато іншого дізнавайтеся зі статті науковців відділу фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України – члена-кореспондента НАН України Федора Даневича і кандидатів фізико-математичних наук Владислава Кобичева та Володимира Третяка – для газети «Світ».