Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи»: докладно про підсумки

1–3 жовтня 2025 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського тривала міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи». Щороку в жовтні цей захід проводять Національна  бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інформаційно-бібліотечна рада НАН України й Асоціація бібліотек України, а темою року стають найактуальніші питання інформаційно-бібліотечної справи у конкретних історичних умовах.

Цьогорічний науковий форум відбувся у комбінованому форматі (офлайн і онлайн) і об’єднав понад 300 фахівців із 11 країн (України, Австралії, Великої Британії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Туреччини, Угорщини) та з міжнародних професійних спільнот – Конференції європейських національних бібліотек (Conference of European National Librarians – CENL) і Конференції директорів національних бібліотек (Conference of Directors of National Libraries – CDNL).

Пленарне засідання відкрила одна з головних організаторів, відома українська науковиця, генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна, яка напередодні конференції, 30 вересня, саме відзначила своє 75-річчя. «Сьогоднішня наша подія йде одразу за Всеукраїнським днем бібліотек, тож ще й тому є важливою для нас, фактично це дні нових знань. Адже Бібліотека як явище – це базис розвитку наукового знання, базис натхнення, культури. Це не лише комунікаційний засіб, а явище, яке належить усьому світові. Бібліотеки – це всесвіт, тому я дуже рада, що сьогодні ми можемо об’єднатися в нашій справі, визначити точки прикладання сил у непростих умовах, інноваційно рухати цей всесвіт. А також професійно спілкуватись, що є надзвичайно важливим», – наголосила очільниця установи.

Від імені Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього учасників зібрання привітав віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков. Він нагадав, що конференцію присвячено актуальним питанням стратегії наукової діяльності бібліотек та інформаційно-бібліотечного комплексу, впровадження передових бібліотечно-інформаційних технологій, форм і методів участі бібліотек у наукових, освітніх і культурних комунікаціях в українському та світовому інформаційному просторі. І підкреслив, що Академія підтримує такі фундаментальні міжнародні наукові заходи і високо цінує діяльність наукових і національних бібліотек, їхній досвід, ініціативи й досягнення. На завершення своєї промови академік НАН України Сергій Пирожков вручив члену-кореспонденту НАН України Любові Дубровіній вітальну адресу від Президії Національної академії наук України.

Із вітальним словом до учасників форуму звернулася перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко. Вона наголосила, що, попри всі загрози і спроби ворога зруйнувати наш звичний стиль життя, представники культурної та просвітницької сфери працюють і планують майбутнє, залучаючи міжнародних партнерів. Цікавою та актуальною, на її думку, є концепція національної електронної бібліотеки України, яку розвиває міністерство. Урядовиця запевнила, що міністерство має бажання працювати разом, щоби реалізувати це завдання як складник стратегії  розвитку культури. Наостанок Галина Григоренко передала від міністра культури та стратегічних комунікацій привітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, а також подяку міністерства ювілярці Любові Дубровіній.

Перший заступник керівника Дослідницької служби Верховної Ради України доктор історичних наук, професор Іван Мищак зазначив, що має особливу честь долучитися до учасників заходу, адже Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського була його першим місцем роботи. За його словами, щорічна конференція, яка вже стала доброю традицією, є важливим майданчиком для обміну думками, пошуку нових форм роботи, що особливо актуально в епоху цифрових технологій і стрімкого розвитку штучного інтелекту. Але практика доводить, що бібліотека, як скарбниця інформації, і фахівці з аналітичним розумом завжди потрібні, бо перебувають на вістрі подій і оперативно реагують на всі виклики сьогодення. Тож Дослідницька служба Верховної Ради України радо співпрацює з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. На завершення свого виступу Іван Мищак вручив Любові Дубровіній Подяку Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука за вагомий особистий внесок у сприяння становленню та зміцненню України як демократичної, соціальної, правової держави, сумлінну працю та високий професіоналізм.

Голова Державної архівної служби України кандидат історичних наук Анатолій Хромов відзначив, що професії працівників бібліотек і архівів є чи не найбільш близькими та спорідненими. Це і спільний освітній напрям, який готує наших фахівців, і можливість взаємного опанування фахових навичок одне одного. Він певен, що інституції збереження пам’яті, які під час війни роблять усе для охорони української документальної спадщини, мають об’єднувати зусилля. Їхні пріоритети – удоступнення нашої культурної спадщини, світове лідерство українських архівів попри війну, швидке оцифрування архівних колекцій. В часи російської агресії та загрози знищення культурної спадщини наша єдність має бути як ніколи сильною.

Дипломатка з питань культури та освіти Посольства Угорщини в Україні Єва Хеїзерне Хегедюш, привітавши учасників конференції, підкреслила необхідність постійно підвищувати роль культури та цивілізаційних досягнень у міжнародних відносинах. Вона зауважила, що у сфері культурної дипломатії дедалі більшу роль відіграє багатостороннє міжнародне середовище. Інструментарій культурної дипломатії розширюється, одним із традиційних ефективних засобів є налагодження обмінних зв’язків з освітньою та культурною метою. Мережа бібліотек теж належить до організаційної інфраструктури, необхідної для управління програмами міжнародних культурних відносин, адже бібліотеки не лише є культурними центрами, а й відіграють визначальну роль у зміцненні культурних дипломатичних відносин між народами. Крім того, Єва Хеїзерне Хегедюш передала Любові Дубровіній вітання з ювілеєм від Посольства Угорщини.

Віршами та піснею учасників заходу привітали юні виконавиці під орудою генеральної директорки Національної бібліотеки України для дітей кандидатки культурології Алли Гордієнко.

Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України академік НАН України Олексій Онищенко вручив Любові Дубровіній адрес-вітання і грамоту Інформаційно-бібліотечної ради НАН України. А також виголосив доповідь «Стратегії і пріоритети діяльності бібліотек у період війни та післявоєнної відбудови», в якій відзначив, що війна – це випробування суспільства, держави, особистості на життєстійкість. Для кожного соціального інституту це іспит не лише на виживання, а й на здатність зробити свій внесок у безпеку, оборону, перемогу та повоєнну відбудову. Як зауважив доповідач, під час сучасної російсько-української війни українські бібліотеки посіли вагоме законне місце в інформаційній сфері. Вони зосередилися на постачанні наукових знань суспільству і владним структурам задля національної солідарності, максимальної підтримки Сил оборони України, підвищення конкурентоспроможності української економіки, науки, культури, освіти, нейтралізацію ворожого ідеологічного впливу. Широкомасштабна російська агресія поставила українські бібліотеки перед необхідністю оперативно перебудуватися, скоригувати стратегію та пріоритети, вирішувати питання свого збереження у ролі соціокультурних закладів, а також збереження професійних кадрів і фондів. За словами Олексія Онищенка, бібліотеки – розгалужена, злагоджена і випробувана система знаннєвої підтримки всіх сфер суспільного життя. Це один із базових складників інтелектуальної інфраструктури. З-поміж усіх медіа бібліотека найближча до людей і найдоступніша для всіх охочих. Використати її на повну потужність – соціально значуще завдання, наголосив доповідач. Він стверджує, що бібліотеки трансформуються, але не відмирають, а інтегрують у собі всі види інформації та на всіх носіях, зокрема бібліотечні, архівні, музейні ресурси, що суттєво підвищить їхній суспільний статус і науково-інформаційний потенціал.

Директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого кандидат історичних наук Олег Сербін зауважив, що працівники бібліотек – кожен на своїй ділянці – певні щодо потрібності та перспективності своєї справи, а бібліотека – це центр наповнення суспільства інформацією та знаннями. Разом із президенткою Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» Оксаною Бруй вони від імені Асоціації привітали Любов Дубровіну з ювілеєм.

Перш ніж надати слово генеральному директорові Німецької національної бібліотеки, голові Конференції європейських національних бібліотек Франкові Шольцу за допомогу Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського в цей страшний період війни. «За його сприяння, – розповіла вона, – Німеччина подарувала нам дуже потужне, дуже цінне обладнання, яке дозволило врятувати наші електронні ресурси, і комп’ютери, і сервери. Ця матеріальна допомога і моральна підтримка дуже дорогі для нас, ми надзвичайно цінуємо це, вдячні за велику роботу Франка Шольца».

Привітавши учасників міжнародної наукової конференції у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського від імені німецьких колег і від Конференції європейських національних бібліотек, Франк Шольц висловив сподівання, що Україна зможе вистояти у війні та подолати всі труднощі з допомогою міжнародної спільноти, яка готова й надалі підставляти надійне плече.

Директор Національної бібліотеки Люксембургу Клод Контер ознайомив учасників пленарного засідання з основними напрямами модернізації своєї книгозбірні. Зокрема, розповів про функціонування роботизованої читальні, представив технологічні інновації – наприклад, про каталогізацію метаданих, що істотно спрощує пошук інформації, а також про переваги запуску й використання спільного чат-бота, запровадження електронної класифікації газетних статей, про семантичні, стратегічні підходи до збереження інформації в електронному вигляді.

Генеральна директорка Національної бібліотеки Республіки Молдова, Президентка Асоціації бібліотекарів Республіки Молдова Елена Пінтілей у вітальному слові до колег підкреслила, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського є взірцем стійкості у торуванні європейського шляху розвитку в цей буремний час.

Генеральний директор Національної бібліотеки Польщі доктор Томаш Маковскі поділився досвідом діяльності очолюваної ним книгозбірні, що протягом півріччя забезпечила пів мільярда пошукових запитів від читачів. Ішлося, зокрема, про переваги об’єднаних каталогів Національної бібліотеки Польщі, реєстрування видавцями своїх публікацій, оцифрування, сканування мільйонів сторінок текстових продуктів тощо.

Генеральний директор бібліотек і видань Міністерства культури та туризму Турецької Республіки, заступник голови Конференції директорів національних бібліотек Танер Бейоглу у вітальному слові до учасників форуму зазначив, що в його країні створено всі умови для безперешкодного доступу до потужних інформаційних ресурсів бібліотек. Їхні фонди постійно поповнюються державним коштом, а книгозбірень, які є центрами культури й освіти, постійно більшає.  Завдяки цифровізації користувачам надають високотехнологічні можливості пошуку й опрацювання необхідних матеріалів. Промовець закликав розвивати бібліотеки спільними зусиллями.

Про досвід запровадження електронної книги, переваги і проблеми на цьому шляху та перспективи їхнього розв’язання йшлось у виступі директора Воєводської публічної бібліотеки у Кракові (Польща) Єжи Вознякевича «Доступ до електронних книжок у польських публічних бібліотеках. Актуальна пропозиція та напрями змін». Промовець докладно представив увесь процес запровадження електронних книг, виникнення обмеженого доступу до ресурсу через підвищений попит на такий продукт і, як наслідок, консорціумів бібліотек, платформ, здатних завдяки підписці користувачів задовольнити їхні інформаційні потреби та надалі розвивати таку корисну й затребувану послугу.

Генеральна директорка Національної бібліотеки Австралії докторка Марі-Луїза Айрес виступила з надзвичайно інформативною презентацією про розвиток бібліотечної справи в її країні. За словами доповідачки, вже досягнуто шляхетної та головної мети – задоволення потреб усіх категорій населення: і корінних народів, і різноманітних національних груп, і носіїв різноманітних мовних особливостей англійської тощо. Матеріали про історичний розвиток Австралії, події місцевого життя і світового масштабу (наприклад, про пандемію COVID-19 чи російську агресію проти України) бібліотека систематизує у вигляді опитувань, колекцій  історій. Австралійський досвід класифікації та оцифрування інформації сягає початку 1990-х років. А створена на базі парламентської книгозбірні Національна бібліотека Австралії є сучасним культурним і науковим осередком.

На пленарному засіданні виступили також:

• генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат педагогічних наук Василь Ферштей;
• директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (НААН) академік НААН Віктор Вергунов;
• генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;
• директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАПН України Лариса Березівська;
• директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» доктор технічних наук, професор Микола Сенченко;
• директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка Наталія Петренко;
• завідувачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» кандидатка філософських наук, доцентка Алла Прилуцька.

Далі Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» працювала у форматі 10 секційних засідань, 4 круглих столів і семінару.

У засіданні секції 1 «Бібліотечно-інформаційний комплекс: міжнародна взаємодія та сталий розвиток» (наукові керівники – директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Василенко і провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи цього Інституту, виконувачка обов’язків завідувача кафедри арт-менеджменту та івент-технологій  Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Вікторія Добровольська; модераторка заходу – завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка наук із соціальних комунікацій Олена Сокур) узяли участь:

• фахівці українських бібліотек і наукових установ (зокрема, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України, Державної науково-технічної бібліотеки України, Одеської національної наукової бібліотеки);
• науковці інших установ Національної академії наук України (Інституту археології НАН України, Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Державного природознавчого музею НАН України);
• викладачі закладів вищої освіти (Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського університету культури, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Національного університету «Одеська політехніка», Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут»);
• голови редакційних колегій (головні редактори) провідних фахових часописів («Бібліотечний вісник», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук»);
• Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій;
• закордонні гості (представники Австрійської національної бібліотеки, Національної бібліотеки Республіки Молдова та Посольства Угорщини в Києві).

Доповідачі висвітлили широке коло питань міжнародної взаємодії та комунікації бібліотек:

• культурної спадщини в контексті досягнення Цілей сталого розвитку;
• стратегій удосконалення бібліотечної системи України згідно з політикою цифрової трансформації;
• іноземного й українського досвіду функціонування бібліотек в умовах війни;
• цифрових технологій у діяльності українських бібліотек і зарубіжжя;
• ролі бібліотеки України як амбасадорів дипломатії знань і культури в реаліях сьогодення тощо.

Учасників засідання привітала наукова керівниця секції, директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Василенко.

Далі з доповіддю «Роль бібліотек в угорській культурній дипломатії» виступила дипломатка з питань культури та освіти Посольства Угорщини в Україні Єва Хеїзерне Хегедюш, яка докладно розкрила історію започаткування, становлення та функціонування інституційної мережі культурної дипломатії Угорщини.

Головна спеціалістка секції «Управлінська підтримка і міжнародні зв’язки» Національної бібліотеки Республіки Молдова Маріана Кіріаков виголосила доповідь «Національна бібліотека Молдови: нові тенденції у міжнародних відносинах», окресливши головні напрями й завдання, нові тенденції у міжнародних відносинах Національної бібліотеки Республіки Молдова. Серед великих проєктів Маріана Кіріаков виокремила співпрацю відповідно до угоди з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. Доповідачка схарактеризувала основні проєкти, завдяки участі в яких Національна бібліотека Республіки Молдова популяризує себе в Європі, зокрема в Австрії, Італії, Литві, Латвії та інших країнах.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Надія Стрішенець виступила з теми «Пов’язані дані у контексті каталогізації». Доповідачка розкрила зміну змісту поняття «бібліографічний запис» відповідно до «Декларації про міжнародні принципи каталогізації» Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (International Federation of Library Associations and Institutions – IFLA) 2016 року, висвітлила принципово нові підходи до каталогізації на основі пов’язаних даних, джерела пов’язаних даних для бібліотек.

Участь бібліотек наукових установ Національної академії наук України у міжнародних проєктах було розкрито у двох доповідях:

• «Міжнародне співробітництво науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України» (авторка – завідувачка науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії НАН України Наталія Печерога);
• «Роль міжнародних проєктів у збереженні бібліотечних фондів під час воєнного стану в Україні» (співавтори – головна бібліотекарка наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України Ірина Сусуловська, заступниця директора з наукової роботи Державного природознавчого музею НАН України кандидатка біологічних наук Оксана Вовк і старший науковий співробітник відділу біосистематики та еволюції Державного природознавчого музею НАН України кандидат біологічних наук Роман Гураль).

Наталія Печерога поділилася досвідом міжнародної співпраці науково-технічної бібліотеки Головної астрономічної обсерваторії НАН України, зокрема щодо міжнародного документообміну та меж проєкту мережі астрономічних бібліотек світу “AstroLib”, який започаткували задля налагодження й підтримки астрономічного співтовариства, розширення контактів з іноземними бібліотеками й установами з метою оперативного задоволення інформаційних потреб користувачів-науковців, що особливо важливо під час повномасштабної війни.

Ірина Сусуловська розповіла про такі основні міжнародні проєкти, в яких узяла участь бібліотека Державного природознавчого музею НАН України:

• «Реставрація та консервація стародруків Поторицької бібліотеки, що знаходиться в Державному природознавчому музеї НАН України» (2022–2024 роки) за підтримки Союзу родини Дідушицьких гербу Сас та Міністерства культури, національної спадщини та спорту Польщі;
• «Розвиток технічних спроможностей бібліотеки ДПМ НАН України з метою збереження стародруків у час війни» за підтримки Громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» і спільно з “Whitley Fund for Nature” (Велика Британія) (2023) та “Vois for Nature Foundation” (Велика Британія) (2024);
• грантова програма з оцифрування культурної спадщини від Європейського Союзу за програмою “House of Europe” – за темою «Створення цифрової колекції найцінніших книжкових видань наукової бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України» (2024 рік).

Доповідачка наголосила: досвід бібліотеки Державного природознавчого музею НАН України засвідчив, що міжнародні проєкти відіграють важливу роль у збереженні бібліотечних фондів в Україні, надто під час війни, оскільки привертають увагу та підтримку міжнародних організацій, які мають досвід у збереженні та реставрації культурної спадщини.

Крім того, учасники заслухали доповіді дослідниць із Австрійської національної бібліотеки, Національного університету «Одеська політехніка» та Київського національного університету культури і мистецтв.

Новацією цьогорічної конференції стала секція 2 «Відкрита наука в Україні» (наукові керівники – директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України доктор юридичних наук Юрій Капіца і заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк; учений секретар – директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Гарагуля), яку провів Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Її започаткували з ініціативи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Робочої групи НАН України з питань відкритої науки. Захід засвідчив велику увагу, яку Бібліотека й Академія приділяють питанням відкритості у науковій роботі, імплементації найкращих світових наукових практик, доступу до даних і результатів досліджень.

На зібранні виступили представники наукових установ Національної академії наук України, Міністерства науки і освіти України, наукових бібліотек, видавничого сектору. Їхні доповіді стосувалися проблем упровадження принципів і формування інфраструктури відкритої науки, гармонізації нормативно-правової бази відкритої науки із законодавством Європейського Союзу, підтримки академічних досліджень і цифрових трансформацій науки.

Із вітальним словом до учасників секції звернулася генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна. Вона наголосила, що саме бібліотеки формують культуру відкритості, допомагають дослідникам орієнтуватись у складному світі інформації, сприяють впровадженню відкритого доступу, підтримують репозитарії, навчають інформаційної грамотності та стають платформами для міждисциплінарної взаємодії. Заходи на кшталт організованої в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського секції – це унікальна нагода досягти синергії між різними галузями знань, поєднати гуманітарні, соціальні та природничі науки, інтегрувати спільні напрацювання, відкрити нові підходи до дослідження складних проблем.

Державна експертка експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності Директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України Оксана Двигун виступила з доповіддю «Відкрита наука. Формування державної політики», поінформувавши присутніх про результати щорічного моніторингу виконання Національного плану щодо відкритої науки. Експертка, зокрема, розповіла про зусилля міністерства щодо гармонізації законодавчої бази, що втілюється в таких його ініціативах, як, наприклад, внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і проєкт Закону України «Про академічну доброчесність». Як наголосила доповідачка, ця нормативна база створює фундамент для якісної зміни наукової культури в Україні.

Директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України доктор юридичних наук Юрій Капіца докладно зупинився на реалізації відкритої науки відповідно до законодавства та практики в Європейському Союзі. На думку дослідника, основні проблемні питання сфери відкритої науки в Україні можна розв’язати на рівні договірного регулювання, дотримання законодавства про захист авторського права, конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Окремо доповідач наголосив, що оприлюднення звітів про виконання досліджень через Національний репозитарій академічних текстів (в умовах російської агресії це призводить до поширення чутливої інформації щодо сильних і вразливих сторін української економіки та суспільства) потребує політичних рішень і відповідних обмежень.

У доповіді старшого наукового співробітника Видавничого дому «Академперіодика» НАН України кандидата технічних наук, доцента Андрія Гавриша йшлося про тенденції розвитку наукового видання в Україні. Уся система наукового видавництва, підкреслив він, динамічно переформатовується, а ключовими векторами є відкритість, цифрова трансформація, етична відповідальність і глобальна інтегрованість. Виклики комерціалізації, цифрової нерівності та стандартів якості потребують системної відповіді урядових інституцій. На думку доповідача, нагальним для України є розвиток власних видавничих платформ, як і впровадження сучасних стандартів інтероперабельності, розбудови відкритої інфраструктури й забезпечення сталого розвитку наукової комунікації відповідно до міжнародних практик.

Жваву дискусію викликала доповідь завідувача відділу автоматизації програмування Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України доктора фізико-математичних наук Вадима Тульчинського «Відкрита наука і штучний інтелект як фактори трансформації науково-технічних бібліотек», в якій ішлося про перспективи збереження бібліотечним сектором його питомих інформаційних функцій і можливості якісних змін у надзвичайно мінливому світі цифрових технологій. Дослідник виокремив два ймовірні напрями трансформації бібліотек: поглинання великих науково-технічних бібліотек державною службою (ймовірно – архівною) та ліквідація решти, що не мають достатньо цінних фондів; альтернативно – розширення функціональності бібліотек (наприклад, відстеження публікацій за певними підписками зареєстрованих читачів, переорієнтація на обслуговування видавців, послуги з оприлюднення даних і препринтів, послуги просування у пошукових системах, активізація роботи зі студентами тощо).

Аспірант відділу автоматизації програмування Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України Іван Денков ознайомив присутніх із перспективною інститутською розробкою – засобом екстрагування метаданих із наукових праць. Продемонстровані результати довели, що вебсервіс на основі великої мовної моделі за умови мінімальної участі людини може стати повноцінною частиною інфраструктури відкритої науки, даючи змогу електронним бібліотекам, видавництвам і сайтам дослідницьких установ перетворити свої колекції наукових текстів на повноцінні репозитарії, здатні передавати метадані до харвестерів із подальшою інтеграцією у міжнародні пошукові системи відкритої науки.

Старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем Інституту програмних систем НАН України кандидатка технічних наук Ольга Захарова присвятила свою доповідь єдиній системі метаданих наукових знань. Завдяки запропонованому нею підходу можна поєднати метадані з різних джерел в єдиній базі даних і надавати множину сервісів на основі агрегованих метаданих. Це дослідження пропонує схеми метаданих інформаційного ресурсу «Науковці» з різними рівнями деталізації описів.

Про функціонування іншої розробки Інституту програмних систем НАН України – Харвестера відкритої науки НАН України – доповіла наукова співробітниця відділу теорії комп’ютерних обчислень цього Інституту Галина Проскудіна. Вона продемонструвала учасникам секції пошукові можливості Харвестера, які роблять його потужною системою інтеграції наукових інформаційних ресурсів установ Національної академії наук України. Метою ресурсу є сприяння ефективнішому використанню отриманих в Академії наукових результатів завдяки суттєвому полегшенню доступу до наукових інформаційних ресурсів із використанням засобів їхньої інтеграції та надання єдиної точки їхнього пошуку й доступу.

Зі статистикою функціонування Харвестера відкритої науки НАН України колег ознайомив провідний науковий співробітник відділу автоматизованих інформаційних систем Інституту програмних систем НАН України кандидат фізико-математичних наук Валерій Резніченко. Зафіксовані різними системами обліку інтернет-трафіку показники (понад 42 тисячі унікальних відвідувачів зі 111 країн світу) свідчать про високу затребуваність публікацій працівників Академії у світовому контексті.

Директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Гарагуля доповів про поточний стан і перспективи розвитку бібліотечних проєктів відкритої науки, зокрема Репозитарію наукових текстів НАН України в його періодичному та монографічному сегментах. Дослідник підкреслив, що бібліотеки активно перебирають на себе функції ресурсного та сервісного забезпечення досліджень з урахуванням специфіки е-науки – вони організовують доступ до джерельної бази, даних і відкритих результатів досліджень, комплексно підтримують дослідницьку інформацію в системах наукових ідентифікаторів, здійснюють наукометричну аналітику результатів досліджень, інформаційно-консультативне супроводження цифрової наукової комунікації тощо. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського напрацювала чималий досвід створення й розвитку ресурсів дослідницької інформації та відкритих публікацій – як інституційних (Репозитарій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського), так і загальноакадемічних (Бібліотечний портал НАН України та Репозитарій наукових текстів НАН України).

На секції заслухали також доповіді від представниць Державної науково-технічної бібліотеки України та Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського.

Напрацювання доповідачів стануть запорукою перетворення секції «Відкрита наука в Україні» на окремий Форум відкритої науки. Його вирішено провести спільними зусиллями низки академічних інститутів у 2026 році на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

У межах секції 3 «Бібліотечно-інформаційна діяльність у сфері правового і соціально-правового інформування» (наукові керівники – заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, керівниця Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка наук із соціальних комунікацій Юлія Половинчак і завідувач відділу політологічного аналізу Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор політичних наук, доцент Марат Закіров; учені секретарі – старша наукова співробітниця відділу оперативної інформації цієї Служби кандидатка наук із соціальних комунікацій Оксана Желай і наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Ірина Беззуб) виступили провідні фахівці структурних підрозділів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Служби інформаційно-аналітичного забезпечення, Національної юридичної бібліотеки, Фонду Президентів України), а також аспіранти Бібліотеки й Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.

Учасники розглянули широкий спектр питань щодо, зокрема:

• комплексного використання потенціалу науково-інформаційних ресурсів бібліотек у системі соціально-правового інформування населення;
• дослідження теоретичних і практичних аспектів застосування інформаційно-комунікаційних технологій у документуванні воєнних злочинів Росії в Україні;
• еволюції соціально-політичних комунікацій у цифрову епоху;
• розвитку персоналізованого бібліотечного обслуговування з використанням потенціалу мобільних застосунків зі штучним інтелектом.

Засідання відкрив завідувач відділу політологічного аналізу Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського доктор політичних наук, доцент Марат Закіров, який зосередився на проблемі медіатизації політики й активному використанні сучасних комунікаційних технологій в інформаційному протистоянні на глобальному й локальному рівнях.

Завідувачка відділу обслуговування інформаційними ресурсами Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка історичних наук, доцентка Світлана Закірова розповіла про можливості й практичний досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у документуванні воєнних злочинів Росії в Україні.

Старша наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка наук із соціальних комунікацій Вікторія Бондаренко виступила з теми «Персоналізоване бібліотечне обслуговування: потенціал мобільних застосунків зі штучним інтелектом». Вона проаналізувала досвід використання штучного інтелекту в іноземних бібліотеках, окреслила широкі можливості оптимізації обслуговування читачів і звернула увагу на окремі технологічні особливості й можливі вади у роботі штучного інтелекту.

Заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, керівниця Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського докторка наук із соціальних комунікацій Юлія Половинчак зосередилася на особливостях застосування штучного інтелекту в науковій роботі, наголосивши, що необхідно ретельно перевіряти результати, чітко формулювати завдання й пошукові запити, а також суворо дотримуватися правил пунктуації, щоби запобігати можливим непорозумінням, адже програма може видати результат, далекий від очікуваного або навіть хибний.

Аспірант і молодший науковий співробітник аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Дмитро Волошин висвітлив проблему функціонування й адаптації бібліотек тимчасово переміщених закладів вищої освіти в умовах воєнного часу. Він наголосив на важливості збереження освітнього потенціалу України у воєнний період і підкреслив проблему забезпечення доступу користувачів цих бібліотек до необхідної інформації. Важливу роль у цьому процесі відіграють електронні ресурси, що містять повнотекстові матеріали найнеобхідніших у навчальному процесі джерел, а також бібліотеки, що удоступнюють ці сайти для користувачів.

Старша наукова співробітниця аналітично-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидатка політичних наук Олена Симоненко проаналізувала український досвід залучення міжнародних організацій – Міжнародної ради архівів (International Council on Archives – ICA), Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums – ICOM), Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (International Federation of Library Associations and Institutions – IFLA) й Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (International Council on Monuments and Sites – ICOMOS) – у контексті збереження культурної спадщини в умовах воєнного стану. Вона підкреслила, що серед численних гуманітарних втрат, спричинених широкомасштабним російським вторгненням, значну частку становлять культурні об’єкти, які не лише втрачаються внаслідок бойових дій, а й цілеспрямовано знищуються або викрадаються на окупованих територіях.

Під час обговорень учасники секції особливо цікавилися питаннями інформаційної безпеки, протидії фейкам і дезінформації, використання штучного інтелекту та якості виконуваних ним завдань, а також питаннями оформлення й подання наукових праць.

За підсумками дискусії сформульовано такі рекомендації:

• розширити дослідження проблем розвитку медіаграмотності населення, інформаційної боротьби і протидії маніпулятивним технологіям;
• продовжити вивчати проблеми документування воєнних злочинів Росії в Україні й зосереджувати увагу на ролі бібліотек у цьому процесі;
• продовжити вивчати можливості використання потенціалу штучного інтелекту і практичного досвіду його застосування у бібліотечній діяльності;
• сприяти збереженню й розвитку культурної спадщини, використовуючи міжнародний досвід і зважаючи на воєнні реалії в Україні.

Секція 4 «Бібліотеки в цифровій інфраструктурі знань» (науковий керівник – директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Гарагуля, учений секретар – завідувачка відділу технологій електронного науково-інформаційного обслуговування цього Інституту кандидатка наук із соціальних комунікацій Людмила Коновал), яку провів Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, об’єднала працівників українських бібліотек, архівів, музеїв та університетів. Виголошені доповіді присвячувалися організації та використання реферативної бази даних, авторитетних файлів, електронної бібліотеки, модернізації сайту і наукової бібліотеки загалом.

Засідання відкрив заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Крючин, який виступив із доповіддю про доцільність і високу перспективність впровадження сучасних цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, машинного навчання, семантичного пошуку, хмарних обчислень та інших інноваційних рішень для вдосконалення інформаційного пошуку в реферативних базах даних. Свій виступ він проілюстрував актуальними даними з пріоритетних напрямів розвитку української науки і техніки.

Розповідь про актуальну тематику воєнної науки у реферативній базі даних доповнила молодша наукова співробітниця відділу оптичних носіїв інформації Інституту проблем реєстрації інформації НАН України Світлана Добровська. Доповідачка продемонструвала динаміку розвитку наукового знання з тематики «Воєнна наука. Військова справа» в Україні у 2017–2024 роках.

Молодша наукова співробітниця відділу наукової організації електронних інформаційних ресурсів Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Марина Дорош доповіла про модель пов’язаних даних, проілюструвавши її практичне втілення пошуковими можливостями щодо особи на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Аналізувати перспективи розвитку бібліотек продовжила молодша наукова співробітниця відділу бібліометрії і наукометрії Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Анастасія Кубко. Вона узагальнила погляди на концепцію «розумної бібліотеки» (“Smart Library”), її ознаки й особливості, представила міжнародний огляд впровадження цієї технології, оцінила її переваги та недоліки, поділилася думками щодо можливості її втілення в українських реаліях.

Тему модернізації бібліотеки, зокрема її сайту, доповнив аспірант Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олег Савенко.

Доповідачі не оминули увагою і проблеми формування цифрових ресурсів документальної історико-культурної спадщини. Питання правового забезпечення створення й використання цифрових ресурсів розкрив аспірант Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олександр Гарбар. Він проаналізував чинне законодавство, виявив лакуни щодо уніфікації та стандартизації у цифровізації культурної спадщини.

Практичними аспектами формування електронної бібліотеки поділилася наукова співробітниця відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка філософії з філології Олена Вощенко. Її доповідь присвячувалася  супроводженню метаданими й оприлюдненню е-копій конволютів на е-ресурсах. Науковиця ознайомила колег з історією та специфікою створення й унікальністю конволютів. Доповідачка розповіла про досвід, напрацьований у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, показала, як його реалізовано на сайті електронної бібліотеки «Україніка» в рубриці «Рідкісні примірники – Конволюти».

Було також заслухано доповідь від Державної науково-технічної бібліотеки України.

Роботу секції підсумував директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат наук із соціальних комунікацій Сергій Гарагуля. У своїй доповіді він проаналізував зміни характеру взаємодії наукових бібліотек із користувачами у парадигмі цифрового суспільства, докладно зупинившись на нових ролях наукових бібліотек, перспективах впровадження технологічних інновацій і викликах, які стоять перед бібліотекарями.

У засіданні секції 5 «Рукописна спадщина України: сьогодення та перспективи» (наукові керівники – почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України, голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік НАН України Олексій Онищенко; директорка Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Степченко; учений секретар – завідувачка відділу джерелознавства цього Інституту кандидатка історичних наук Тетяна Коваль; модераторка – наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії цього Інституту кандидатка історичних наук Людмила Петрушко) взяли участь:

• працівники структурних підрозділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (зокрема Інституту рукопису,  Інституту книгознавства, Інституту архівознавства, Інституту біографічних досліджень, відділу пресознавства);
• науковці інших установ Національної академії наук України (Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України);
• представники закладів вищої освіти (Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Житомирського державного університету, Університету Глазго (Шотландія, Велика Британія));
• фахівці Національного заповідника «Софія Київська», Шевченківського національного заповідника, Полтавського краєзнавчого музею, Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, громадської спілки «Українська культурна спадщина», видавництва «Горобець».

Перша частина секції присвячувалася ювілею генеральної директорки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського члена-кореспондента НАН України Любові Дубровіної, трудовий шлях якої у цій установі почався понад 40 років тому саме з відділу рукопису, який згодом став Інститутом.

Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України, голова Інформаційно-бібліотечної ради Національної академії наук України академік НАН України Олексій Онищенко виголосив коротку доповідь «Рукописознавець Любов Андріївна Дубровіна: штрихи до наукового портрета». Він підкреслив, що науковиця має вагомий дослідницький доробок у галузі рукописознавства, повсякчас доводила важливість вивчення рукописної спадщини для історичної, документознавчої та інших сфер науки, а головне – створила школу кодикології та кодикографії, яка нині діє в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. А також зробила великий внесок у діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як бібліотекознавиця, історикиня академічної науки, фундаторка цифрової гуманітаристики.

Директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик відзначив велику роль члена-кореспондента НАН України Любові Дубровіної в розвитку гуманітарної науки і культури загалом, досліджень рукописної та книжкової спадщини, проблем бібліотекознавства, історії бібліотек, у відродженні – на сучасному рівні – справи збирання, систематизації, впровадження в інформаційний обіг надбань рукописної й архівної україніки, формуванні її електронних ресурсів.  Важливою була її роль і сприяння й у створені Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зараз генеральна директорка Бібліотеки докладає зусиль, щоб діяльність очолюваної неї установи відповідала найкращим світовим практикам, а також знаходить можливості для організації закордонної допомоги Бібліотеці.

Заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк зауважив, що стратегія діяльності установи, як і робота її очільниці, є масштабною, тому й результати виходять помітні. Колектив Бібліотеки продовжує працювати, тривають дослідження, активізувалася цифровізація.

Директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук, професорка Галина Ковальчук подякувала ювілярці за постійну підтримку та допомогу в роботі Інституту.

Старша наукова співробітниця відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Лідія Яременко розповіла про внесок генеральної директорки у становлення Бібліотеки як наукового центру та відзначила її вміння бачити прихований потенціал, не помітний для інших.

Директор Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктор історичних наук Андрій Шаповал розповів, як очільниця установи підтримує молодих науковців і їхні пошуки.

З оригінальним привітанням виступила завідувачка відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Ольга Вакульчук.

Директорка Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Степченко окреслила внесок члена-кореспондента НАН України Любові Дубровіної в організацію Інституту. Крім того, відбулася презентація видання цього Інституту «Любов Андріївна Дубровіна: біобібліографічний покажчик (до 75-річчя від дня народження і 50-річчя наукової діяльності)».

«Будь-яка особистість стоїть на плечах титанів-попередників і чогось досягає тільки тоді, коли навколо є колектив, спроможний працювати, підтримувати, забезпечувати спільний результат. Тому я всім дуже вдячна за спільне втілення й продовження всіх ідей, які ми разом з вами розвивали», – сказала Любов Дубровіна, дякуючи колегам за вітальні слова.

У другій частині зібрання доповіли дослідники нових видань.

Зокрема, старша наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Людмила Гнатенко, професор кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко та старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України кандидат філологічних наук Юрій Осінчук представили видання Оршанського Євангелія, зазначивши, що новітні дослідження цієї пам’ятки дали змогу довести її київське походження.

Провідна наукова співробітниця відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України кандидатка історичних наук Оксана Юркова презентувала видання двотомника спогадів Надії Суровцової, окреслила основні віхи життєвого шляху цієї діячки й історію створення книги.

Директорка видавництва «Горобець» Ганна Горобець, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» доктор історичних наук Вячеслав Корнієнко і старша наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Людмила Гнатенко представили онлайн-реєстр «База даних українських рукописних книг ХІ–XVI століть» у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» і традиційно презентували факсимільні видання давніх українських рукописних книг, що їх надрукувало видавництво «Горобець» у 2023–2025 роках.

Крім того, присутні заслухали й обговорили доповіді від науковців з Університету Глазго (Шотландія, Велика Британія), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і Полтавського краєзнавчого музею.

Програма cекції 6 «Українська біографіка: пошук відповідей на виклики часу» (науковий керівник – директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик, учений секретар – учений секретар цього Інституту, старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту кандидатка філологічних наук, доцентка Оксана Плющик), організованої Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, зібрала дослідників із наукових установ, освітніх закладів, бібліотек і музеїв.

Директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик у вітальному слові наголосив, що мета секції – обговорити проблематику, найспівзвучнішу духові часу, інтелектуальним змінам, які відбуваються в суспільстві під впливом воєнних подій.

У доповіді «Українська біографіка перед викликами буремного часу» член-кореспондент НАН України Володимир Попик зосередився на новаціях наукової, творчої, інформаційної діяльності у видавничій, інформаційній і бібліотечній сфері. Він підкреслив, що війна не зупинила творчого пошуку біографістів. Навпаки, надала йому поштовху і визначила нові пріоритети.

Провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктор філологічних наук Галина Александрова виголосила доповідь «Форми біографічних репрезентацій у сучасній українській літературі», в якій торкнулася форм біографічних репрезентацій у творах про війну, історичних діячів і письменників, наголосивши, що аналіз подібних текстів потребує інтердисциплінарних підходів.

Завідувачка цього ж відділу кандидатка історичних наук Надія Любовець у доповіді «Сучасні цифрові ініціативи документування спогадів про російсько-українську війну як ресурс і новий формат репрезентації біографічного знання» запропонувала сучасні цифрові ініціативи зі збору й збереження свідчень про російсько-українську війну та представила монографію «Українська мемуарна традиція: еволюція у вимірах часу (ХІІ ст. – перша третина ХХ ст.)» (2024 рік).

У повідомленні «Формування наукових підходів до історичного читання дітей і підлітків у бібліотечних працівників» старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії згаданого Інституту кандидатка історичних наук Наталія Марченко проаналізувала заходи з підвищення професійної компетенції бібліотечних працівників за 2022–2025 роки, в яких сама брала участь, поділилася враженнями від них, продемонструвала синергію досвіду працівників бібліотек, освітян, письменників і видавців, які працюють у галузі книги для дітей і юнацтва, а також наголосила на корисності таких подій.

Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту кандидатка філологічних наук Оксана Шалак у доповіді «Комунікативні засади фольклорної практики Василя Гнилосирова (1836–1900): від науки до біографії» окреслила шляхи реконструкції життєпису цього фольклориста й педагога – його фольклорні записи та рукописну програму для збору етнографічного й фольклорного матеріалу.

Наукова співробітниця відділу національної бібліографії Інституту кандидатка філологічних наук, доцентка Валентина Жовтобрюх представила спільну роботу із завідувачем цього ж відділу доктором філологічних наук, професором Сидором Кіралем – з теми «Критична рецепція творів Лесі Українки в рецензіях її сучасників», зокрема, простежила динаміку якісних змін у змісті аналізованих публікацій.

Старша наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту кандидатка філологічних наук, доцентка Оксана Плющик розповіла про «Біографічний контекст наративів про собак у період російсько-української війни».

Крім того, доповіли учасники з Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Музею історії міста Києва, Київського національного університету імені Тараса Шевченка й Одеської національної наукової бібліотеки.

Відеозаписи всіх доповідей секції буде розміщено на ютуб-каналі Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Biography. Біографіка. Біографістика».

На секції 7 «Наукова архівна спадщина: сьогоденні виклики і нові можливості» (наукові керівники – директор Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктор історичних наук Андрій Шаповал і завідувачка відділу історії академічної науки цього Інституту кандидатка історичних наук Ганна Індиченко; вчений секретар – старша наукова співробітниця цього ж відділу кандидатка філософських наук Оксана Вербіцька; модераторка секції – завідувачка відділу кандидатка історичних наук Ганна Індиченко) обговорили актуальні питання формування, збереження й дослідження архівної культурної та наукової спадщини, її інтеграції до європейського інтелектуального простору.

У засіданні взяли участь провідні фахівці у галузі архівознавства, джерелознавства, історії науки з Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника й Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Центрального державного науково-технічного архіву України, Державної архівної служби України.

Захід відкрила кандидатка історичних наук Ганна Індиченко, а з вітальним словом до учасників звернувся доктор історичних наук Андрій Шаповал. У своїх виступах вони зазначили, що роботу секції спрямовано на осмислення сучасних викликів у сфері архівної справи, на збереження й актуалізацію архівної наукової спадщини, цифрову трансформацію архівної діяльності, а також окреслили коло тем для обговорення:

• європейські вектори архівних досліджень України та інтеграція архівних ресурсів у європейський інтелектуальний простір;
• удосконалення науково-правової та науково-методичної бази з архівної справи;
• формування, збереження й актуалізація архівних колекцій в умовах сьогодення;
• наукові дослідження архівної спадщини України.

Ґрунтовну доповідь «Європейські вектори у науковій спадщині академіків-засновників НАН України» представив Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України, голова Інформаційно-бібліотечної ради Національної академії наук України академік НАН України Олексій Онищенко, який проаналізував європейські напрями наукової спадщини академіків-засновників НАН України, висвітлив їхній внесок у розвиток європейської науки та роль у формуванні академічної науки в Україні, а також показав, як ці вчені сприяли інтеграції української Академії в європейський інтелектуальний простір.

Завідувачка відділу історії академічної науки Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ганна Індиченко розглянула питання актуалізації архівної наукової спадщини академічними архівами Польщі та Чехії, практики популяризації й інформативного наповнення архівних вебресурсів, а також можливості застосування цього досвіду для представлення української наукової спадщини.

Старша наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, вчена хранителька фондів Інституту кандидатка філологічних наук Наталія Лисенко розповіла про формування та склад архіву українського прозаїка, поета, драматурга й політичного діяча Івана Багряного у цьому відділі.

Про дослідження бібліотечних і архівних фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника як джерел сфрагістичних досліджень доповів науковий співробітник відділу наукових досліджень спеціальних видів документів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів цієї Бібліотеки кандидат історичних наук Роман Голій.

Учасники секції також поділилися результатами дослідження архівної наукової спадщини визначних учених Національної академії наук України у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зокрема, старша наукова співробітниця відділу археографії цього Інституту кандидатка історичних наук Оксана Ємчук проаналізувала багаторічну наукову співпрацю члена-кореспондента НАН України Олексія Боголюбова зі вченими країн Балтії, висвітливши її роль у зміцненні наукових зв’язків із колегами з Литви, Латвії та Естонії. Наукова співробітниця цього ж відділу Ірина Кіржаєва розповіла про співпрацю історика-медієвіста члена-кореспондента НАН України Миколи Котляра з італійським ученим, професором слов’янської філології Венеційського університету Джанфранко Джіраудо і науковою спільнотою Венеційського університету й Італійської асоціації українознавчих студій. Доповідь директора Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктора історичних наук співробітника Андрія Шаповала стосувалася співпраці академіка НАН України Анатолія Лебедєва з науковцями, дослідними установами та закладами освіти Польщі. Старша наукова співробітниця відділу археографії цього Інституту кандидатка історичних наук Анжела Майстренко представила репрезентувала фотодокументи з особового архівного фонду академіка НАН України Миколи Семененка, що висвітлюють широку співпрацю цього науковця з провідними геологами Європи та світу і підтверджують його високий авторитет у міжнародній науковій спільноті.

Старша наукова співробітниця відділу історії академічної науки згаданого Інституту кандидатка філософських наук Оксана Вербіцька на основі дослідження архівних ресурсів Інституту й Архіву Президії НАН України розповіла про перебіг і наукові засади підготовки «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка в шести томах» у 1950–1960-х роках.

Присутні заслухали також доповіді фахівців з Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, Центрального державного науково-технічного архіву України і Державної архівної служби України.

Крім того, доктор історичних наук Андрій Шаповал ознайомив учасників засідання з фундаментальними працями Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського:

• колективною монографією «Аудіовізуальні документи як складник Національного архівного фонду: поняття, теоретичні й прикладні аспекти організації, формування, збереження, доступу» (Т. О. Ємельянова, Л. Ф. Приходько, О. В. Січова);
• виданням «Академік Михайло Птуха: з архівної спадщини» (С. М. Кіржаєв, Л. М. Яременко);
• власною монографією «Українські обрії Василя Щавинського: мистецтвознавця, колекціонера, бібліофіла».

Секція 8 «Друкована та електронна періодика в системі документальних комунікацій» (наукові керівники – завідувачка відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Ольга Вакульчук і вчений секретар Сектору з координації наукових досліджень Науково-організаційного відділу Президії НАН України доктор історичних наук Григорій Рудий; учений секретар – молодший науковий співробітник відділу пресознавства Бібліотеки кандидат історичних наук Валентин Гайдай; модераторка – молодша наукова співробітниця відділу музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Олена Цибульська) зібрала провідних науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Президії Національної академії наук України, Державного торговельно-економічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Обговорювалися подальший розвиток досліджень періодики, визначення її місця, ролі та значення у системі документальних комунікацій.

Із вітальним словом до учасників зібрання звернулася докторка історичних наук Ольга Вакульчук, яка окреслила коло обговорюваних питань і представила учасників.

Із доповідями виступили, зокрема:

• доктор історичних наук Григорій Рудий;
• завідувачка наукового відділу національної бібліографії української преси Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидатка філологічних наук Надія Кулеша (вона виголосила і власну доповідь, і доповідь молодшого наукового співробітника Науково-дослідного інституту пресознавства цієї Бібліотеки кандидата наук із соціальних комунікацій Романа Бліхарського, який нині перебуває у лавах Збройних сил України);
• старша наукова співробітниця цього ж відділу кандидатка філологічних наук Олеся Дроздовська;
• завідувач відділу національної бібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктор філологічних наук, професор Сидір Кіраль;
• наукова співробітниця цього ж відділу кандидатка історичних наук Ірина Лиханова;
• завідувачка відділу наукових досліджень української періодики Науково-дослідного інституту пресознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника докторка філологічних наук Мар’яна Комариця;
• старший науковий співробітник цього відділу кандидат філологічних наук Василь Ґабор;
• провідний науковий співробітник Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України кандидат історичних наук Ігор Ткаченко.

Відділ стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського організував секцію 9 «Наукова каталогізація стародруків і рідкісних видань: історія, сучасний стан і тенденції розвитку» (наукова керівниця і модераторка – завідувачка цього відділу кандидатка історичних наук Наталія Бондар).

У вітальному слові до учасників заходу кандидатка історичних наук Наталія Бондар підкреслила важливість наукової каталогізації стародруків і рідкісних видань, приділила увагу новим виданням каталогів кириличних стародруків і публікаціям каталогів останніх років, зосередилася на питаннях повноти описів стародруків і корелюванні їх із кількістю видань і примірників, а також на традиційних елементах у структурі бібліографічних описів, авторських новаціях.

Старша наукова співробітниця відділу стародруків Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Ірина Ціборовська-Римарович у доповіді про свою роботу розповіла про бібліографічні засади й особливості укладання каталогу бібліотеки Вишнівецького замку XVIII–XIX століть.

Старша наукова співробітниця цього ж відділу докторка історичних наук Олена Курганова в контексті своєї роботи над каталогом Етьєнів колекції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сформулювала головні проблеми дослідження поширеності видань Етьєнів у бібліотеках України та перспективи їхнього вивчення.

Старша наукова співробітниця відділу кандидатка філологічних наук Наталія Заболотна поділилася досвідом каталогізації елементів художнього оздоблення стародруків, порушила питання щодо їхньої класифікації, розмежування видів художніх і «прикладних» гравюр, а також означила актуальність створення каталогів гравійованих елементів оформлення видань українських друкарень.

Завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Олена Заєць окреслила основні віхи формування вимог до обліку історичних бібліотек в Європі й Україні у контексті вивчення таких колекцій у складі фондів цієї Бібліотеки.

Актуальність проблематики фрагментологічних досліджень висвітлила старша наукова співробітниця відділу стародруків згаданого Інституту кандидатка історичних наук Юлія Рудакова, яка навела приклади атрибуції фрагментів латиношрифтних стародруків і розповіла про специфіку формування елементів їхніх бібліографічних описів.

Наукова співробітниця відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій цього ж Інституту кандидатка наук Оксана Петренко-Момотенко окреслила чинні стандарти опису стародруків і рідкісних видань, звернула увагу на необхідність внесення змін до правил їхнього описово-бібліографічного обліку.

Старша наукова співробітниця відділу стародруків кандидатка філологічних наук Ольга Максимчук поділилася досвідом відчитання вкладних і дарчих записів у примірнику видання «Atrium lingvae sanctae» Генрі Опітца, що дало змогу з’ясувати імена власників підручника, і наголосила на необхідності відчитування й аналізу власницьких записів під час дослідження й наукового опису стародруків.

Молодша наукова співробітниця цього відділу Анна Бондарчук продемонструвала рідкісні примірники у власницьких оправах із тканини, що походять зі збірок Бориса Грінченка, Дмитра Дорошенка, Товариства «Просвіта» й інших джерел, а також наголосила на необхідності окремого обліку таких екземплярів із фіксацією їхніх особливостей, можливо, й у вигляді окремого каталогу.

На секції виступили також представники Інституту литовської мови (Литва), Інституту досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії, Університету Бірмінгема (Велика Британія), Університету Дебрецена (Угорщина), Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Музею книги і друкарства України, Одеської національної наукової бібліотеки, працівники відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій і відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Відділ музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського провів засідання секції 10 «Дослідження музичної культури в умовах сьогодення» (науковий керівник – завідувачка цього відділу кандидатка мистецтвознавства Лариса Івченко, учений секретар – старша наукова співробітниця відділу кандидатка мистецтвознавства Людмила Руденко).

Із доповідями виступили, зокрема, науковці згаданого відділу – завідувачка відділу кандидатка мистецтвознавства Лариса Івченко, молодші наукові співробітниці Олена Цибульська й Ірина Бобришева, а також представники Національної музичної академії України (Київ), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (Київ), Київської муніципальної академії музики імені Р.М. Глієра, Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ), Університету Короля Данила (Івано-Франківськ), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини і Спілки польських музикантів-артистів.

Їхні виступили стосувалися:

• дослідження музичної культури української діаспори;
• української церковної музики та духовної пісні;
• життєтворчості Максима Березовського, Андрія Рачинського, Віктора Косенка, Василя Золотарьова, Миколи Дремлюги, Володимира Грудина, Якова Яциневича;
• музичної освіти навчальних закладів України від найдавніших часів і до сьогодні;
• нотовидавничої справи;
• розвитку музичних бібліотек в Україні й за кордоном.

Крім того, доповідь щодо оцифрування старовинних платівок, які зберігаються у відділі музичних фондів Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, молодша наукова співробітниця цього відділу Олена Цибульська завершила демонстрацією музичних фрагментів, записаних на платівки на початку ХХ століття. Прозвучали уривки музичних творів у виконанні Соломії Крушельницької та інших тогочасних українських провідних виконавців і хорових колективів.

У межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» відбулися також 4 круглі столи.

На засіданні круглого столу «Науковий, освітній та культурний простір під час війни» (наукові керівники – заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Тетяна Коваль і професорка кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка докторка наук із соціальних комунікацій Олена Григоревська; учені секретарі – наукова співробітниця відділу соціокультурної діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Майя Іванова і тимчасова виконувачка обов’язків завідувачка цього відділу Ірина Прокошина), організованого відділом соціокультурної діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, працівники наукових бібліотек різних українських відомств і університетів обговорили подолання викликів, зумовлених російською військовою агресією, у сфері освіти, науки та культури.

Захід відкрила директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Ольга Василенко – зі вступним словом про необхідність системної комунікації науковців, освітян і практиків бібліотечно-інформаційної сфери в умовах воєнного стану. Наголосивши на важливості заявлених для обговорення тем, вона підкреслила їхнє значення для подолання проблем сьогодення й вироблення раціональних рішень на основі поширення й адаптації українського й іноземного досвіду – з метою збереження бібліотечних фондів і розвитку міжінституційної комунікації під час війни, що сприятиме розбудові наукового, освітнього, культурного простору України та його інтеграції у світовий.

Змістовну доповідь «Науково-методична робота як важливий чинник прогресу бібліотечної галузі» виголосила провідна наукова співробітниця відділу науково-методичної роботи цього ж Інституту кандидатка історичних наук Галина Солоіденко. Вона схарактеризувала роботу бібліотек мережі Національної академії наук України в умовах воєнного стану і привернула увагу до необхідності збереження бібліотечних фондів, зокрема до проблем захисту і збереження особливо цінних і рідкісних документів. У контексті розв’язання питань про захист бібліотечних фондів працівники згаданого відділу розробили, а Інформаційно-бібліотечна рада НАН України затвердила «Рекомендації Інформаційно-бібліотечної ради НАН України з питань збереження фондів бібліотек наукових установ НАН України у період війни і повоєнного відновлення», які було надіслано керівникам і бібліотечним працівникам наукових установ. Готується також аналітична довідка «Про стан зберігання особових бібліотек, колекцій, цінних і рідкісних видань у бібліотеках наукових установ НАН України в умовах війни (2022–2025)», в якій ці питання буде комплексно відображено.

Учений секретар Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Вікторія Горєва і старша наукова співробітниця відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидатка історичних наук Тетяна Кулаковська виступили зі співдоповіддю «Діяльність національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу Національної академії наук України в умовах загроз та викликів: особливості, напрями, проблемні питання». Дослідниці предметно розглянули діяльність головного бібліотечно-інформаційного комплексу Національної академії наук України, яким є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, в умовах російсько-української війни 2022–2025 років і схарактеризували особливості наукової, бібліотечно-інформаційної роботи цього періоду, пріоритетні напрями, стратегічні завдання, заходи з її вдосконалення. Крім того, було висвітлено особливості функціонування національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах воєнного стану та пов’язаних із ним зовнішніх загроз і внутрішніх ризиків, пріоритетні напрями та стратегічні завдання, ключові проблеми, розв’язання яких сприятиме подальшому розвитку й інтеграції у світовий інформаційний простір.

Молодша наукова співробітниця відділу соціокультурної діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Тетяна Середа у доповіді «Виставки творів молодих митців в соціокультурній діяльності бібліотеки» зосередила основну увагу на актуальних проблемах соціокультурної діяльності наукових бібліотек, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, адже навіть під час війни бібліотека сприяє формуванню інформаційного простору відкритих зон для своїх користувачів. Доповідачка зазначила, що в умовах воєнного стану зростає роль і важливість соціокультурної діяльності, успішність і ефективність якої впливає на затребуваність бібліотеки в суспільстві, піднесення її іміджу, розвиток комунікації бібліотеки й суспільства. Актуальність цієї роботи зумовлена її спрямуванням на розкриття й посилення національної самоідентифікації, зростання інтересу до історії України, національної культури, надання користувачам бібліотеки можливостей реалізувати їхні інформаційні та духовні потреби.

Молодша наукова співробітниця сектору універсального підсобного фонду і каталогів відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Маріанна Гончаренко виголосила доповідь, присвячену мовним аспектам універсального підсобного фонду («Формування універсального підсобного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в контексті державної політики книговидання: мовні аспекти»). З огляду на те, що Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського останніми роками комплектується значною мірою за рахунок обов’язкового примірника, і задля визначення стану дотримання конституційного статусу української мови у контексті формування бібліотечних фондів, цього року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського на базі універсального підсобного фонду відділу комплексного бібліотечного обслуговування було досліджено книговидавничу політику України шляхом порівняння статистичних даних друку в різні періоди Незалежності України. Доповідачка наголосила, що через недосконалу мовну політику держави щодо національного книговидання друкована продукція в  Україні у 1992–2015 роках виходила в непропорційному співвідношенні на користь російської мови. Загальна ревізія у 2022–2025 роках за мовною ознакою та місцем видання дала змогу позбутися чималої кількості російськомовного контенту і налаштувати комплектування виключно україномовними виданнями.

Із провідною доповіддю «Інституціональні характеристики вищої освіти України в умовах російсько-української війни» виступила професорка кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка докторка наук із соціальних комунікацій Олена Григоревська. Особливу увагу доповідачка приділила спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа».

Актуальні проблеми інституту президентства в Україні на сучасному етапі, діяльність інституту президентства в умовах війни (виклики й особливості комунікації), а також закордонні практики функціонування інституту президентства у кризових ситуаціях обговорили на круглому столі «Інститут президентства в Україні: особливості реагування на сучасні виклики та світовий контекст» (науковий керівник – директор Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського доктор наук із соціальних комунікацій Володимир Удовик, учений секретар – старша наукова співробітниця інформаційно-аналітичного відділу цього Фонду кандидатка філологічних наук Людмила Дем’яненко), проведеному з ініціативи Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Директор Фонду доктор наук із соціальних комунікацій Володимир Удовик у своїй доповіді висвітлив питання підтримки України колишніми президентами провідних країн світу, проаналізував їхні виступи й висловлювання щодо російсько-української війни. Публічну підтримку Україні в боротьбі проти російського агресора висловлюють чимало колишніх політиків і президентів, зокрема й ті, хто не бере активної участі у політичній діяльності. Хоча вплив виступів експрезидентів на рішення державних і міжнародних органів є мінімальним, ці позиції мають значення для їхніх прихильників, а отже, розширюють платформи консолідації міжнародної підтримки, що важливо для військової, політичної та гуманітарної допомоги українському народові у найтяжчі часи.

Завідувачка відділу формування інформаційних ресурсів цього Фонду кандидатка філософських наук Марія Кушнарьова представила ґрунтовну доповідь, у якій, стисло проаналізувавши публічні виступи президентів США протягом останніх десятиліть, окреслила конфігурацію вживання першими особами держави лексем «ми» та «я» і запропонувала ймовірні пояснення причин цього явища та його особливостей. Доповідачка дійшла висновку, що зазначені засоби, як і будь-які риторичні прийоми, мають виразний маніпулятивний потенціал. Водночас простежується поступальність у застосуванні різними президентами США прийомів, покликаних утверджувати у свідомості американців уявлення про народ як джерело влади і непохитність ідеологічних засад, на яких від заснування тримається американська держава.

Старша наукова співробітниця інформаційно-аналітичного відділу Фонду кандидатка філологічних наук Людмила Дем’яненко дослідила роль міжнародного медіаконтексту в створенні й підтриманні іміджу Президента України Володимира Зеленського під час повномасштабної російсько-української війни.

Старший науковий співробітник Фонду, доцент кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі кандидат історичних наук Євгеній Костик розглянув роль офіційної періодики в інформаційній політиці держави, виклики й обмеження її діяльності, а також вплив державної ідеології на редакційну політику офіційних медіа.

Молодший науковий співробітник відділу формування інформаційних ресурсів Фонду Ярослав Дейнека дослідив репресивну політику окупаційних режимів щодо бібліотечних фондів України у ХХ–ХХІ століттях, проаналізував практики нацистської Німеччини (системне вивезення), СРСР (ідеологічна фільтрація) та сучасної Росії (знищення й заміщення фондів), висвітливши еволюцію від експансіоністської до колоніальної агресії проти української культурної спадщини.

Молодша наукова співробітниця цього ж відділу Олена Макарова розглянула висвітлення іміджу України на шпальтах англомовних японських видань у першій половині 2025 року, зокрема в загальнонаціональній газеті “The Asahi Shimbun” і щоденному виданні “Japan Today”. Відповідні матеріали представлено в інформаційно-бібліографічному бюлетені «Україна у відгуках зарубіжної преси» Фонду Президентів України Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Старша наукова співробітниця цього відділу кандидатка наук із соціальних комунікацій Світлана Польовик висвітлила діяльність президента США у 1989–1993 роках Джорджа Буша-старшого щодо подолання соціальної кризи шляхом заснування неурядової волонтерської організації «Точки світла».

Науковий співробітник відділу Артур Федорчук проаналізував результати моніторингу близько 4700 публікацій про російське повномасштабне вторгнення в Україну, розміщених торік на популярних світових інтернет-ресурсах. Та окреслив загальні принципи і попередні результати дослідження проблематики, динаміки й характеру висвітлення агресії Росії проти України світовими медіа, а також політичної реакції міжнародної спільноти на війну в Україні.

Молодша наукова співробітниця інформаційно-аналітичного відділу Фонду Євгенія Глущук проаналізувала теоретичні засади і сучасні практичні аспекти стратегічних комунікацій інституту президентства з акцентом на формування «наративу перемоги», окреслила особливості його використання у соціальних комунікаціях, визначивши стратегічні завдання, інструменти реалізації та вплив на громадську свідомість.

Молодша наукова співробітниця цього ж відділу кандидатка історичних наук Лєна Кукоба дослідила зовнішньополітичну активність Президента України Володимира Зеленського щодо Латинської Америки, проаналізувала ключові формати взаємодії, переговори з латиноамериканськими лідерами, просування Формули миру та роль культурної дипломатії, визначивши значення регіону для стратегічної зовнішньої політики України.

Завершив обговорення завідувач цього відділу кандидат філософських наук Максим Хилько, який докладно проаналізував роль комунікацій Президента України у формуванні та посиленні підтримки України країнами Глобального Півдня.

Ефективність системи збереження рукописних і друкованих фондів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського визначається сукупністю заходів для створення оптимальних умов їхнього формування, зберігання й використання. Підтримання нормативних режимів зберігання документів на різних матеріальних носіях лишається основним і найдієвішим елементом цієї системи. Як і будь-яка інша, ця система не є незмінною у часі, а постійно оновлюється завдяки розробленню та впровадженню превентивних заходів, що базуються на результатах скоординованих напрямів різних наукових досліджень. Ці й інші питання були в центрі уваги учасників круглого столу «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України» (наукові керівники – науковий співробітник відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат технічних наук Тарас Власюк і завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України кандидат біологічних наук Ярослав Савчук; учений секретар – тимчасова виконувачка обов’язків завідувачки відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Любов Затока).

До обговорення долучилися фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у галузі консервації документів та інші працівники Бібліотеки, науковці з інших установ Національної академії наук України та провідні фахівці українських бібліотек і архівів, які опікуються збереженням бібліотечних і архівних фондів.

Тематика доповідей охопила широке коло питань, пов’язаних із:

• цифровою трансформацією системи збереження фондів і створенням цифрових бібліотек;
• осучасненням контролю нормативних показників температурно-вологісного режиму;
• результатами мікробіологічних експериментів з дослідження нових фунгіцидів;
• застосуванням сучасного реставраційного обладнання тощо.

Заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат історичних наук Юрій Ковтанюк у своїй вступній доповіді розглянув основні концептуальні засади цифрової трансформації системи зберігання документальної історико-культурної спадщини. Він наголосив: створення інформаційних систем, у базах даних яких накопичується інформація про фізичний стан фондів інституцій, що зберігають документи, — це основа для автоматизованої обробки накопичених даних, що дає змогу змінити підходи фахівців до роботи з інформацією та перейти до якісно нового рівня керування процесами забезпечення збереженості документів.

Науковий співробітник відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат технічних наук Тарас Власюк розповів про результати впровадження у діяльність Бібліотеки сучасних технологій, зокрема системи моніторингу показників температурно-вологісного режиму у сховищах. За словами доповідача, ця інформація може стати у пригоді для розгляду й реалізації подібних систем в інших бібліотечних установах.

Тимчасова виконувачка обов’язків завідувача цього ж відділу Любов Затока поінформувала про результати вивчення впливу нових антифунгальних препаратів на основі гуанідиновмісних олігомерів на динаміку фізико-механічних показників модельних зразків паперу — ганчір’яного, газетного, крейдованого, друкарського й офсетного. На результатах цих експериментів ґрунтуються заходи для диференціації документів відповідно до їхнього фізичного стану. Це дає змогу ефективніше планувати й організовувати масове оброблення книг, вилучаючи примірники з однотипними мікологічними пошкодженнями.

Гарантування біологічної безпеки приміщень і фондів є актуальним завданням як для бібліотечних, так і для архівних установ. Профілактика біологічного пошкодження документів на різних матеріальних носіях традиційно – це невіддільна частина заходів для збереження документів. Зокрема, старший науковий співробітник згаданого відділу Національної юридичної бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат історичних наук Олександр Гаранін ознайомив присутніх із результатами обстеження архівосховищ і документів державних архівів України щодо дотримання нормативних вимог умов зберігання документів Національного архівного фонду України. Обстеження здійснив Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, який забезпечує формування й реалізацію державної політики у сфері архівної справи.

Молодша наукова співробітниця цього ж відділу Людмила Куява і завідувач лабораторії наукових фондових колекцій відділу ентомології та наукових фондових колекцій Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена кандидат біологічних наук, доцент Андрій Бабицький у своїй співдоповіді поділилися результатами ентомологічного обстеження бібліотечних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на різних матеріальних носіях і окреслили основні підходи до профілактики біологічних пошкоджень особливо цінних документів.

Тему біологічної безпеки продовжили своєю співдоповіддю молодша наукова співробітниця відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України кандидатка біологічних наук Юлія Письменна, завідувач цього відділу, науковий співробітник відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського кандидат біологічних наук Ярослав Савчук і старша наукова співробітниця відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України кандидатка хімічних наук Марина Вортман. Вони ознайомили колег із результатами дослідження антифунгальної активності нових сполук композиції аліфатичного гуанідиновмісного олігомеру та діалкілзамісного гуанідиновмісного олігомеру зі сріблом і міддю щодо мікроміцетів-біодеструкторів. З’ясовано, що ці сполуки мають антифунгальну активність щодо широкого спектра штамів мікроскопічних грибів-біодеструкторів.

Учасники засідання заслухали також доповіді, присвячені практиці застосування сучасного реставраційного обладнання та добору сумісних витратних матеріалів для відновлювальних операцій. Зокрема, молодша наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Наталія Баляниця розповіла про значення вхідного контролю фізико-хімічних показників матеріалів, що використовуються для стабілізації та реставрації документів. А темою виступу завідувачки відділу реставрації Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Лариси Сорокіної стало сучасне ефективне устаткування для оптимізації реставраційних процесів.

Науковиці відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського – молодша наукова співробітниця Людмила Волосатих і тимчасова виконувачка обов’зків завідувача відділу Любов Затока – проаналізували особливості підготовки документів до копіювальних операцій у бібліотечних умовах і фактори ризику, що впливають на фізичний стан рукописів, а також поділилися рекомендаціями зі стабілізації документів перед копіюванням.

На засіданні круглого столу «Дослідники української діаспори» (наукова керівниця – провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Тетяна Антонюк, учений секретар – молодша наукова співробітниця цього ж відділу Вікторія Антонова, модератор – науковий співробітник відділу кандидат історичних наук Ярослав Бондарчук), що його провів відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, розглядалися, зокрема, такі теми:

• видатні діаспорні вчені та їхні дослідження;
• друковані періодичні видання українського зарубіжжя;
• діяльність українських науковців у діаспорі;
• дослідники закордонного українства.

Із доповідями виступили знані дослідники української діаспори, а саме:

• провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик;
• завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України докторка історичних наук, професорка Валентина Піскун;
• провідна наукова співробітниця відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук, професорка Надія Шип;
• провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка історичних наук Тетяна Антонюк;
• завідувачка цього ж відділу кандидатка історичних наук Олеся Дзира.

Учасники також заслухали доповіді від науковців з Університету Люксембургу, Австралійського національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету водного господарства і природокористування (Рівне) та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Неодмінним складником щорічної великої міжнародної наукової конференції у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського є семінар з юдаїки (єврейських студій), що його проводить відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Цього року він мав тему «Дослідження єврейської історико-культурної спадщини України» і присвячувався 10-річчю Української асоціації юдаїки. Захід модерували його науковий керівник, старший науковий співробітник згаданого відділу кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко і вчений секретар семінару, наукова співробітниця відділу Тетяна Батанова.

На початку семінару кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко розповів про перше десятиріччя (2015–2025 роки) діяльності Української асоціації юдаїки, яку він очолює. За його словами, протягом цього періоду українська юдаїка динамічно розвивалася, науковці гуртувалися, проводили конференції, семінари, воркшопи у багатьох містах України, реалізовували різноманітні освітні, наукові та просвітницькі проєкти. Українські єврейські студії та їхні дослідники стали впізнаваними в Європі та світі.

Далі учасники заслухали й обговорили доповіді, присвячені різноманітним напрямам юдаїки:

• єврейській історико-культурній спадщині в українських філателістичних матеріалах;
• хасидським матеріалам в архівах Києва (на прикладі документів щодо рабина Ісраеля з Ружина);
• науковій спадщині українського бібліографа, бібліотекознавця і літературознавця Хацкеля Наделя;
• книгам із зібрання родини Рубінштейнів, що зберігаються у фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
• написам мовою їдиш у міських ландшафтах історичного проживання євреїв у Східній Європі, зокрема в Україні;
• одеському періоду єврейської російськомовної преси 1860–1871 років;
• газеті “Kontratak” (Львів) як джерелу з історії українсько-єврейських взаємин наприкінці 1930-х років;
• історії єврейського ілюстрованого журналу “Menorah” (1923–1932 роки) за матеріалами зібрання єврейської періодики відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського;
• ставленню єврейських політичних діячів до українського національного руху в 1914–1918 роках (за мемуарами Аврама Ревуцького);
• дослідженню і викладанню історії Голокосту в Україні під час російсько-української війни;
• засадничим принципам УДК у класифікації єврейських мов.

Із доповідями виступили, зокрема:

• провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру єврейської історії і культури при цьому Інституті кандидат історичних наук Анатолій Подольський;
• провідний науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України доктор філологічних наук Олексій Хамрай;
• молодша наукова співробітниця відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидатка філософських наук Катерина Малахова;
• науковці відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського – наукова співробітниця Тетяна Батанова, старший науковий співробітник кандидат історичних наук Віталій Черноіваненко, молодші наукові співробітниці Галина Громік і Ольга Горшихіна.

Серед доповідачів були також українські дослідниці й дослідники з Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Відеозапис заходу невдовзі буде опубліковано на YouTube-каналі Української асоціації юдаїки – партнерської організації відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Там само можна знайти і відеозаписи семінарів з юдаїки за попередні роки.

УСІ МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Збірник тез доповідей:

ПЕРШИЙ ТОМ

ДРУГИЙ ТОМ

За інформацією Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського