Австрійська академія наук оголосила конкурс на здобуття своєї найстарішої та найпочеснішої нагороди – Премії Іґнаца Лібена, яку цього року присуджуватимуть дослідникам у галузі наук про життя.
До участі у конкурсі запрошують українських науковців, які:
- молодші від 40 років (вікове обмеження може підвищуватися щонайбільше на 4 роки для осіб, що робили перерву в кар’єрі через необхідність догляду за дітьми);
- мають науковий ступінь (доктор філософії / кандидат наук);
- на видатному рівні працюють у своїй галузі;
- безперервно й активно виконували дослідження протягом трьох років перед поданням заявки у таких країнах: Австрія, Боснія і Герцеговина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чеська Республіка.
Кандидати на здобуття Премії можуть висуватись Австрійською академією наук і академіями наук згаданих вище країн.
Кінцевий термін подання заявок – 15 вересня 2025 року.
Переможця Премії визначать загальні збори Австрійської академії наук за рекомендацією комітету з нагородження на основі міжнародного експертного оцінювання.
Грошова частина Премії – 36 тисяч доларів США.
Умови подання і перелік необхідних документів
Довідково
Премію Іґнаца Лібена (її ще називають «австрійською Нобелівською премією») заснували за заповітом австрійського купця й банкіра Іґнаца Леопольда Лібена (1805–1862), який побажав, щоб його кошти використовувалися «задля громадського добра» що три роки. 1863 року з ініціативи сина Іґнаца Лібена – науковця-хіміка й університетського професора Адольфа Лібена – цю суму було передано тодішній Імператорській академії наук у Відні. Нагороду присуджували у 1865–1937 роках дослідникам у галузі хімії, фізики та фізіології. До того ж, нащадки Іґнаца Лібена продовжували фінансово підтримувати премію, кілька разів збільшивши її фонд. 1938 року нагородження припинилось, оскільки родина засновника премії зазнала переслідувань від нацистів.
Премію відновили 2004 року завдяки приватним спонсорам Альфредові й Ізабель Бадерам. Відтепер її присуджують молодим дослідникам.
За інформацією Австрійської академії наук