Команда археологів Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України успішно завершила сезон польових досліджень у місті Кременець Тернопільської області. Роботи проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника та охопили дві пам’ятки архітектури національного значення – руїни Кременецького замку (IX-XVI ст.) та Свято-Миколаївський собор (XVI-XVIII ст.). Дослідження антропологічних матеріалів, знайдених на обох локаціях, здійснює співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України Юлія Ушкова.
Під час розкопок на території замку науковці досліджували фортифікаційні споруди та виявили несподіване відкриття – кладовище, яке, за попередніми висновками, могло виникнути внаслідок багатомісячної монгольської облоги 1241 року. Наразі археологи розкопали чотири поховання, що належать двом жінкам, чоловіку та дитині. Хоча видимих травм на кістках не виявлено, ймовірними причинами смерті могли бути нестача їжі, води або інфекції, спричинені скупченням людей в оточеному замку.
Окрім поховань, знайдено артефакти, що датуються від X до XVII століття. Серед них – фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого 1337-1375 років – унікальні для Тернопільщини. Не менш цінною виявилася й знахідка залишків кам’яного будинку XVII ст., імовірно помешкання міського старости. Усередині археологи натрапили на срібні монети, металевий і бронзовий посуд та чоловічу срібну брошку.
У центрі уваги археологів цього року був і Свято-Миколаївський собор, історія якого сягає XVI ст., коли тут діяв Францисканський монастир.
Цього року археологи здійснили низку шурфувань навколо собору та масштабні дослідження у двох криптах під храмом. Головною метою було вивчення й упорядкування верхнього, зруйнованого грабіжниками, ярусу поховань. У ході робіт було виявлено останки понад ста індивідів. При цьому археологи наголошують, що таких ярусів було кілька, тож загальна кількість похованих у криптах може сягати сотень.
Серед поховань переважають чоловіки та діти, зокрема багато немовлят. Під час робіт відкрито значну кількість предметів шляхетського одягу XVII-XVIII ст., які нині готуються до реставрації.
Попередні результати антропологічного та палеопатологічного аналізу свідчать про підвищену поширеність захворювань зубо-щелепного апарату серед похованих – карієсу, зубного каменю, пародонтальних хвороб. Масово трапляється прижиттєва втрата зубів. Такий стан вчені пояснюють особливостями харчування міського населення доби модерну – високим вмістом вуглеводів і цукрів у дієті, а також хімічним складом води та низкою екологічних і генетичних факторів.
При цьому серед сотень досліджених поховань зафіксовано лише п’ять випадків травм черепа. У трьох осіб ушкодження добре загоїлися, тож не були смертельними, а у двох – ймовірно стали причиною смерті. Це були рублені поранення від шабель або сокир. Обидва черепи знайдені на дні верхнього шару поховань, що може свідчити про їхній зв’язок із періодом бойових дій у Кременці в середині XVII – першій половині XVIII ст.
Отримані матеріали нині проходять подальший антропологічний та палеопатологічний аналіз у лабораторії Інституту археології НАН України. Після завершення цих робіт відібрані рештки буде повернуто до Кременця.
У подальших планах археологів – дослідження більш ранніх, непограбованих шарів поховань у криптах, реставрація знайдених артефактів та шляхетського одягу, організація виставок й, можливо, створення у криптах Свято-Миколаївського собору постійного музею.
За інформацією Інституту археології НАН України
