В Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України відбулася науково-практична конференція
«Адаптація законодавства України до положень права Європейського Союзу».
Відкриваючи конференцію, заступник директора Інституту з наукової роботи доктор юридичних наук Андрій Гриняк, привітав учасників заходу від імені колективу Інституту та наголосив, що адаптація законодавства України до положень права Європейського Союзу, – це діяльність, що стосується кожного юриста. Але будь-яка робота, що стосується адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, повинна робитися вдумливо, так, щоб не нашкодити економіці, обороні та всім іншим сферам і галузям.
Заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, науковий координатор робочої групи з оновлення цивільного законодавства України академік НАПрН України Наталія Кузнєцова у своєму виступі окреслила різницю підходів у публічному та приватному праві, підкресливши, що європеїзація має стосуватися не лише норм, а й усієї правової системи.
Проректор з науково-педагогічної роботи (з міжнародного співробітництва) Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук Ксенія Смиронова у вітальному слові запропонувала дивитися ширше на «адаптацію законодавства», наголошуючи на європеїзації всієї правової системи, що потребує історико-методологічного підґрунтя й перспективного бачення.
Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик наголосив, шо питання євроінтеграції, які піднімаються і обговорюються на всіх рівнях державної влади, є нині складовою майбутнього успіху українського народу. Його доповідь була присвячена унікальності національних систем реєстрації прав власності на нерухомість у Європі та проблемам визнання/підтвердження таких прав в Україні.
Суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар НКР при Верховному Суді Олег Ткачук підкреслив, що судова система працює в екстремальних умовах воєнного стану: сотні тисяч нових нормативних актів, близько 4 тис. суддів і мільйони справ створюють перевантаження та загрожують єдності практики.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний акцентував увагу на зміні правової ідеології: від радянських уявлень – до розуміння права як явища культури й інструмента справедливості.
Ціннісно-психологічним засадам європейських трансформацій та їхньому впливу на право присвятив свою доповідь головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Михайло Костицький.
Заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України» доктор юридичних наук Руслан Джабраілов звернув увагу на методологію розробки та реалізації нормативно-правових актів.
Головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту Анатолій Колодій у своїй доповіді запропонував чотири базові способи правової інтеграції: уніфікація, гармонізація, адаптація та стандартизація, пояснивши їхні межі та застосовність для України як кандидата в члени ЄС.
Професор кафедри теорії та історії права і держави навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Бобровник розкрила у своєму виступі поняття правової системи Європейського Союзу, визначила її ознаки та сформулювала основні функції.
Головний науковий співробітник відділу науково-правових експертиз Інституту доктор юридичних наук Микола Шумило свій виступ присвятив доказовому праву в КПК України 2012 року як «тернистому шляху» до євроінтеграції, з критикою надмірної заформалізованості досудового розслідування і затягувань у суді.
Провідний науковий співробітник відділу приватного права та процесу Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України Ольга Аврамова наголосила, що адаптація житлового законодавства України має узгоджуватися зі стратегічними орієнтирами ЄС і спиратися на чіткий понятійний апарат (доступне/соціальне житло, «право проживання» vs «право користування»), з урахуванням європейської тенденції бачити в житлі не тільки економічне, а й соціальне благо.
На завершення учасники конференції дійшли висновку, що адаптація законодавства України до стандартів Європейського Союзу є ключовим етапом зміцнення правової системи та інтеграції країни у європейський правовий простір. Важливість комплексного підходу, поєднання законодавчих реформ із практичним впровадженням європейських норм та активної участі всіх гілок влади, дозволяє забезпечити ефективність і сталість змін, а також створює надійну основу для подальшого розвитку українського права.
Більше інформації та світлин - на сайті Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
