Авторка окреслює проблему, з якою зустрічаються влітку і восени вітчизняні господарі: «Соковиті вишні, черешні, смородина, малина, виноград та інші ягоди й плоди, що достигають улітку, до смаку не тільки людям. Птахи також ласують ними, подеколи завдаючи великої шкоди врожаю. «Що ж робити?» — питають господарі».
Наталія Атамась пояснює, від яких саме птахів може постраждати врожай: «Почнімо з того, про яких саме птахів мова. Основні види, що можуть завдати помітної шкоди врожаю, — це всім відомі шпаки, домові та польові горобці, набагато рідше дрозди — чорний та чикотень, а також воронові — сорока, сойка, грак. Шпаки — комахоїдні. Вони знищують багато гусені та інших шкідників саду й городу. Але коли пташенята вже встали на крило, цей вид має звичку подорожувати великими зграями, налітаючи на стиглі вишні, виноград та інші плодові культури. Горобці — зерноїдні. Треба пам’ятати також, що вони вигодовують дитинчат, приносячи їм у великій кількості шкідливих для врожаю комах — довгоносиків, мух, гусінь тощо. Воронові — всеїдні, а час від часу додають у свій раціон яблука, сливи, вишні чи виноград. Інформація про спосіб життя, звички та уподобання цих видів стане у пригоді, коли треба убезпечити врожай від небажаних пташиних візитів».
Далі вчена пояснює, як саме убезпечити своє майно від птахів: «Найефективніший спосіб зберегти врожай ягід та інших плодів — захистити дерева та кущі за допомогою сітки. Вона має прикривати їх зверху та з боків, не даючи птахам змоги сісти на гілки й дістатися до плодів. А от порожні бляшанки на палях, стрічки з шелесткого поліетилену, CD-диски, що зблискують на сонці, опудала — увесь цей арсенал часто не дуже допомагає. Чому? Річ у тім, що птахи — розумні створіння. Перша реакція переляку невдовзі перетворюється на байдужість чи навіть цікавість. Птахи перестають боятися і повертаються на звичні ділянки живлення. Чи означає це, що відлякування неефективне? Ні. Але треба знати правила. Перше — комбінування. Акустичні відлякувальні сигнали можна чергувати з візуальними, для них обов’язково час від часу міняти тип та розташування на ділянці. Опудало, що нерухомо стовбичить на ділянці, втрачає свою ефективність дуже швидко, а для розумних воронових — уже після декількох годин. Тож друге правило відлякування — об’єкти мають рухатись. Це можуть бути різнобарвні повітряні кульки, заповнені гелієм, з намальованими на них очима. Або ж стрічки, що шурхотять у вітряну погоду. Також придадуться повітряні змії, передусім ті, що силуетом скидаються на хижого птаха. До речі, імітація хижого птаха — досить ефективний спосіб налякати шпаків та горобців. Можна зробити з цупкого, але легкого матеріалу реалістичний силует, що буде зображати великого чи малого яструба або шуліку у польоті, і причепити на мотузці до палі у формі літери «Г». Головне, щоб він справді був схожий на хижого птаха, височів над деревами чи кущами, які треба захистити, добре проглядався зусібіч та гойдався на вітрі. Час від часу його треба прибирати та змінювати на щось інше, наприклад, на ті ж кульки або кольорові вітрячки. Вибір часу — третє важливе правило. Починати лякати птахів краще, перш ніж вони оберуть ваш садок як дармову їдальню. Втім і зарано починати не варто: найкраще перед самим достиганням плодів».
Далі орнітологиня пояснює, чому не можна винищувати птахів, що шкодять врожаю: «По-перше, це, загалом кажучи, незаконно. По-друге, негуманно. Нарешті, згадаймо історію про те, як у Китаї в 1958 році оголосили горобців одним з чотирьох видів — шкідників врожаю і розпочали проти них тотальну війну. Сумлінні громадяни винищували птахів мільйонами. Невдовзі посіви зазнали небаченої навали сарани та гусені, які знищили врожай. Розпочався голод, що тривав три роки та забрав життя мільйонів людей. Китайці дорого заплатили за науку, що з птахами краще дружити, а не воювати. Бо агросистеми нестійкі. Вони напрочуд вразливі до шкідників та паразитів, для яких характерні спалахи чисельності та звикання до різних хімічних отрут. Саме шпаки, дрозди, горобці та граки у різний спосіб допомагають впоратись з цією бідою та стабілізувати чисельність комах. На відміну від галасливої зграї на вашій сливі чи соняшниках, птахів за цією щоденною працею ми воліємо не помічати. Але правда у тому, що всі пернаті, навіть ті, що дошкуляють у саду чи на винограднику, — найкращі друзі наших агрокультур. Крім того, птахи, які живляться ягодами, плодами та горіхами, сприяють поширенню рослин. Адже зернята проходять пташиним стравоходом неушкодженими і розсіюються на нових територіях. Тисячі років пернаті еволюціонували разом із плодовими деревами й кущами. Тож, коли час від часу, попри ефективну співпрацю, потерпають інтереси людини, варто бути добрими до наших помічників, а врожай рятувати розумно».
Докладніша інформація – за посиланням:
https://expres.online/lifestyle/ptakhi-rozumnishi-nizh-vi-dumaete-shchobi-vidnaditi-ikh-vid-urozhayu-treba-znati-deyaki-pravila
За інформацією газети «Експрес»