Увійти

 Оголошення

Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України

​Наука України у світовому інформаційному просторі​​​

 Новини

 Нові надходження - 2019 рік
уклад. : О.С. Залишок, І.М. Швець
Каталог «Газети України 1816—1916 рр. у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» містить 616 назв періодичних видань. Усі газети досліджено укладачами de visu. Каталог складається з повних бібліографічних описів газет та всіх наявних у фондах різноманітних додатків до них (414 газет і 202 додатки), розташованих за алфавітом назв у хронологічному порядку. Опис газет здійснено мовою оригіналу. Видання споряджено науково-довідковим апаратом, що складається з чотирьох допоміжних покажчиків — іменного (складений за сучасним правописом, до нього додано словник псевдонімів і криптонімів), географічного, хронологічного і покажчика мов видання; є список скорочень та їх розшифрування.
О.М. Василенко (наук кер.), Т.І. Клочок, Л.А. Пестрецова та ін.
Інструкція побудована за функціональною ознакою поетапних процесів сумарного та індивідуального обліку різних видів документів. У дванадцяти розділах представлено основні положення функціонування системи обліку документів фонду НБУВ, визначено одиниці та особливості обліку окремих видів і категорій документів, вимоги щодо організації обліку бібліотечного фонду в процесі надходження, руху і вибуття документів, ведення сумарного та індивідуального обліку документів із бібліотечною фонду; регламентовано порядок проведення перевірки бібліотечного фонду та організації діловодства з обліку фонду. В окремому розділі представлено визначення основних термінів і понять, які використовуються у цьому документі. До Інструкції додаються зразки обліково-реєстраційної та супровідної документації, які відображають особливості її оформлення в контексті послідовності операцій з обліку документів фонду: від надходження до їхнього вибуття.
Галина Сварник
У виданні простежено долю книжкових і архівних збірок Дмитра Донцова, які залишилися після його виїзду зі Львова під час Другої світової війни, а також тих, які власник вивіз в еміграцію. Детективна історія розгортається навколо пізніших мешканців кам’яниці Бачинських — Донцових на вулиці Курковій та їх пригод у вирі війни. Здійснено спробу реконструкції історичної колекції видавця і редактора «Літературно-наукового вістника» та «Вістника», розпорошеної в радянський період у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Видання багато ілюстроване.

 Нові надходження - 2018 рік
Представлено результати науково-історичних розвідок про визначних бібліотекознавців та бібліографів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та дослідження з бібліотечної біографіки.
Неоніла Падюка, Тарас Огородник
У фонді кабінету картографії ЛННБ України ім. В. Стефаника зберігається значна кількість топографічних і оглядово-топографічних карт, які почали подавати з кінця XVIII ст. для військових потреб. В Австро-Угорській монархії такі мапи видавав Військово-географічний інститут. Вони покривали також значну частину українських земель. Їх використовували військові відомства, ними користувалися для господарських, наукових та адміністративних цілей, вони були основою для створення різноманітних тематичних карт. На сьогодні вони не мають грифу секретності.
Обґрунтовано стратегічні напрями та механізми сільського розвитку у сфері вдосконалення земельних відносин в Україні на основі європейських соціально орієнтованих підходів до їх регулювання; якісного оновлення і реалізації людського капіталу на селі із запровадженням освітніх моделей та інноваційних мережевих структур для дорослого населення, а також підвищення доступності базових послуг; підвищення життєздатності та конкурентоспроможності господарювання на селі, особливо в частині сприяння становленню сімейного фермерського укладу європейського зразка; консолідації сільських громад, збереження та реалізації їх самоврядних функцій в умовах реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

 Нові надходження - 2017 рік
У колективній монографії проаналізовано механізми взаємодії державних органів влади Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки, Другої Речі Посполитої, Української PCP, незалежної України та інституцій громадянського суспільства на західноукраїнських землях у контексті суспільно-політичних процесів XX — початку XXI ст. Охарактеризовано особливості створення та діяльності громадських організацій, політичних партій, простежено роль Церкви у державотворчих процесах та суспільному житті, розглянуто специфіку діалогу влади та громадянського суспільства у період воєнних лихоліть, а також в умовах тоталітарного суспільства. Охарактеризовано здійснення інститутами громадянського суспільства контролю за діяльністю органів державної влади в історичній ретроспективі, доведено, шо взаємодія державних інститутів з інститутами громадянського суспільства є важливою умовою на шляху до уконституювання правової, демократичної держави.
авт. кол. : Андрій Боляновський, Віталій Виздрик, Леонтій Войтович та ін.
Комплексно проаналізовано українсько-польські міждержавні та міжнаціональні відносини у ХХ—ХХІ ст. Особливу увагу приділено дискусійним проблемам у контексті геополітичних змін у Центрально-Східній Європі після Першої та Другої світових воєн, розпаду соціалістичного табору. Розкрито механізми функціонування стереотипів про українців, Україну та поляків, Польщу. Узагальнено досвід реформ у Польщі для сучасного українського етнодержавотворення.
Л.Є. Купінець, Н.М. Андрєєва, В.М. Степанов та ін.
У монографії розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні аспекти екологізації продовольчого комплексу. Екологізація представлена як вектор переходу до управління екологоорієнтованим розвитком продовольчого комплексу, як комплексний процес створення, освоєння, використання і поширення методів, підходів, форм господарювання, що забезпечують збереження його природно-ресурсного потенціалу, як систему знань, упорядкованих на міждисциплінарній основі і взаємодіючих з метою продукування цілеспрямованого нового знання про взаємодію природи і суспільства. Послідовно вивчаючи і структуруючи проблему, автори формують методологічний базис, понятійно-категоріальний апарат, методичні підходи, що дозволяють виконати різного роду оціночно-аналітичні процедури, творити інформаційне забезпечення екологічного управління продовольчим комплексом, обґрунтовують механізми і інструменти реалізації зазначених цілей і завдань.