У монографії розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення культурної партиципації громадян в умовах системної турбулентності українського соціуму і зрушення культурних порядків. Емпірично зафіксовано тенденцію до стримування культурної компетентності різних категорій і груп населення внаслідок ослаблення їх економічного статусу, політичних обмежень, медіа-скептицизму, невисокої якості доступних культурних продуктів. Водночас розширення публічної сфери і мережево-цифрової культури стимулює продукування інноваційних форматів участі в культурі нових спільнот, які сповіщають про свою активність в інтернеті, налагоджуючи культуру спільності й залучаючись у новий потоковий режим соціальної комунікації та культурного обміну.

Дев’ятий том академічного тлумачного Словника української мови у 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані у Словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації, мови Інтернету та ін. Дев’ятий том Словника містить 8265 словникових статей.

У покажчику представлено видання з обмінного фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, які пропонуються установам-партнерам НБУВ з документообміну.

Охарактеризовано стан проблеми управління спільною роботою вентиляторів головного провітрювання (ВГП) на вентиляційну мережу вугільної шахти (ШВМ). Сформульовані критерії спільної роботи ВГП в системі «ВГП — ШВМ». Запропоновано метод оптимізації параметрів системи «ВГП — ШВМ» за критерієм мінімуму потужності ВГП. Охарактеризовано зони впливу ВГП в ШВМ, і з використанням матриці взаємозв’язку елементів системи «ВГП — ШВМ» розроблено метод оптимізації зон їх взаємного впливу. Сформульовані методичні підходи до використовування при оптимізації режимів роботи ВІТІ засобів місцевого регулювання витрат повітря у гірничих виробках. Досліджено питання врахування вироблених просторів шахти під час рішення задач управління системою «ВГП — ШВМ», впливу підсосів у надшахтних будівлях ВГП на їх спільну роботу, взаємодії підйомних посудин, які рухаються у стовбурах, на режим роботи ВГП, врахування природної тяги і реверсування ВГП у холодний період року.

В монографії запропоновано методологію моделювання адсорбції, десорбції і телоперенсосу вуглеводневих сполук в середовищах нанопористої і неоднорідної структури систем нейтралізації відпрацьованих газів, що описуються некласичними нелінійними крайовими задачами. Вказані моделі побудовані на основі фундаметальних фізичних постулатів, зокрема нелінійної теорії адсорбційної рівноваги Ленгмюра і Гібса, енергії активації та потенціалу Ленарда-Джонса з урахуванням впливу потоків нано- і макропереносу, різнопористості, тунельного ефекту, структури мікропористих частинок, багатокомпонентності, анізотропії властивостей при врахуванні впливу домішок при компететивній дифузії та інших важливих визначальних фізичних чинників. На основі розвинутих методів лінеаризації нелінійних крайових задач адсорбції по малому параметру, операційного методу Гевісайда, інтегральних перетворень Лапласа, Фуре, Бесселя, методів функцій Коші і Гріна, побудовані високопродуктивні і швидкісні аналітичні розв’язки лінеаризованих задач неізотермічних адсорбції і десорбції для довільного n-го наближення. Запропонований підхід дозволяє ефективно реалізувати висопродуктивні процедури розпаралелювання обчислень при моделюванні вказаних задач і процесів та ідентифікації їх параметрів. Одержані теоретичні результати підтверджуються виконанням чисельних експериментів та порівнянням з експериментально отриманими результатами.

Монографію підготував колектив науковців Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. У контексті розбудови української держави на засадах соціальної відповідальності важливого значення набуває формування її цілісної концепції як соціоекономічного феномену, заснованої на об’єктивній взаємопов’язаності соціофілософської та соціоекономічної наукової традиції. Висвітлено методологічні засади дослідження соціальної відповідальності, її історична трансформація, генезис та закономірності формування сучасного економічного змісту. Розкрито роль і функції інститутів соціальної відповідальності у системі суспільних відносин, у тому числі на державному і місцевому рівні. Здійснено оцінку стану дотримання державних соціальних гарантій та виконання соціальних зобов’язань. Запропоновано нові підходи щодо досягнення балансу розподілу соціальної відповідальності в суспільстві через імплементацію її принципів у політику оплати праці, розвиток соціального діалогу, застосування механізмів публічно-приватного партнерства, активізацію зусиль бізнесу, формування передумов для ефективної суспільної комунікації. Розглянуто комплексну проблематику створення інституційного підґрунтя досягнення Цілей Сталого Розвитку в Україні. Повнотекстову версію монографії українською мовою розміщено у вільному доступі на офіційному сайті Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України за посиланням: http://www.idss.org.ua/public.html.

У збірці висвітлено низку проблемних питань стратиграфії та палеонтології, вплив різноманітних чинників на формування та виділення регіональних стратонів і зон їх поширення в межах України. Представлено методологію системного стратиграфічного аналізу як основи реконструкції геосфери осадових басейнів. Викладено нові результати вивчення викопної фауни і флори верхнього протерозою та фанерозою України. Розглянуто теоретичні питання, що стосуються співвідношення стратонів Міжнародної стратиграфічної шкали і підрозділів регіональних схем, порушені питання методології та номенклатури. Окреслені перспективи палеонтолого-стратиграфічних досліджень в Україні.

Книга представляет собой полный каталог научной оологической коллекции (кладки и одиночные яйца) неворобьинообразных — Non-Passeriformes птиц, хранящейся в Зоологическом музее Национального научно-природоведческого музея НАН Украины (Киев). Приводятся сведения о видовой принадлежности каждой кладки (яйца), указывается ее инвентарный номер, место сбора и расположения гнезда, размеры последнего, дата сбора, размер кладки и количество ее яиц в коллекции, степень насиженности яиц, масса и размеры каждого яйца, фамилия и инициалы коллектора.