Цьогоріч, попри війну, в Черкасах поновились археологічні дослідження, що їх виконує Черкаська експедиція Інституту археології НАН України на чолі зі старшим науковим співробітником відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я цього Інституту кандидатом історичних наук Дмитром Куштаном.

Археологи Академії проводять розкопки на території черкаського Подолу. За словами Дмитра Куштана, це перші масштабні дослідження в межах «Нижнього міста» поблизу Замкового узвозу (між «литовським» замком на Дзеленьгорі та «польським» – на місці Пагорба Слави). Серед матеріалів, знайдених тут у серпні 2022 року і датованих орієнтовно XVI–XVIII століттями, – уламки посуду, монети Речі Посполитої, московського царства та російської імперії, а також серія християнських поховань, пов’язаних із розташованою поруч Свято-Троїцькою церквою (друга половина XVII – середина ХІХ століть).

Перстень-печатка «Соломонів суд» із Черкас (XVIII століття)

Під час розкопок на території так званого черкаського Подолу вчені виявили також цікаву знахідку в межах культурного шару пізньосередньовічно-ранньомодерного міста – металевий перстень-печатку. Його виготовлено з міді, поверхню вкрито позолотою. Щиток – округлий, суцільний із дужкою. На пласкій поверхні щитка ювелір вигравіював матрицю-негатив печатки, яка зображує сцену за участі групи людей, поміщену в округлу рамку. Гравіювання доволі схематичне, а проте археологам вдалося «дешифрувати» зображення на печатці – це біблійний сюжет «Соломонів суд» («Перша книга царів», 3:16-28).

Матриця знайденого в Черкасах персня-печатки з сюжетом «Соломонів суд» (XVIII століття)

Відбиток матриці персня-печатки з Черкас

Праворуч на відтиску печатки – велика фігура людини в короні. Це цар Соломон із піднесеними догори руками, який сидить на троні (коло голови літера «С» – «Соломон»). Перед царем, майже в центрі композиції, стоїть воїн, однією рукою занісши над собою меча, а іншою – тримаючи немовля за ногу. З протилежного боку від воїна – фігура жінки, яка одну руку простягнула до царя та воїна. Інша жінка у благальній позі припала до ніг царя.

Коротко нагадаємо історію про справедливий суд старозавітного іудейського царя Соломона, яка пояснює це зображення. Якось до царя Соломона звернулися дві жінки-блудниці. Обидві вони мешкали в одній оселі й мали немовлят. Одна дитина померла, а її мати підмінила немовлят, залишивши собі живого. Щоби вирішити суперечку і з’ясувати, котрій із матерів належить живе немовля, мудрий цар Соломон наказав своєму воякові розрубати дитину навпіл. Перша жінка сказала: «Рубайте, щоб не дісталося ні їй, ні мені», – а друга благала, щоб дитину віддали першій жінці. Зрозумівши, що остання і є справжньою матір’ю немовляти, Соломон віддав їй дитину.

Цей сюжет був доволі популярним у мистецтві Старого Світу протягом тривалого часу – від готики (XIV століття) аж до романтизму (початок XIX століття). Крім фресок, картин, гравюр, скульптур, він побутував і у сфрагістичній культурі – прикрашав матриці печаток. Про це свідчать десятки перснів-печаток із сюжетом «Соломонів суд», які зазвичай датуються кінцем XVII – XVIII століттями. Вони мають різні якості виконання й ступінь деталізації, але характеризуються доволі усталеною композицією, подібною то тієї, що й на персні з Черкас.

Мініатюра «Соломонів суд» зі Всесвітньої хроніки Фульдського абатства (близько 1350–1375 років)

Достеменно не відомо, кому належала ця знахідка. Вочевидь, його міг собі замовити хтось із містян, що не мав змоги похизуватись іменною печаткою з родовим шляхетським гербом, але дуже хотів на шляхетський штиб завіряти свій підпис або кореспонденцію восковою чи сургучевою печаткою. З огляду на сюжет – справедливий суд, – власник такого персня міг мати стосунок до суддівства та юриспруденції.

«Практично вся територія Старого міста [Черкас] як нагорі, так і на Подолі, – це дуже цікава і перспективна територія для археологічних досліджень», – говорить кандидат історичних наук Дмитро Куштан. На жаль, зараз розкопки на Замковому узвозі ускладнюють ґрунтові води, але вчені продовжують роботи. Після опрацювання знахідок з цієї місцевості їх передадуть до черкаських музеїв.