В обох заходах взяли участь фахівці з Польщі, України, Литви, Білорусі, зокрема директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, заступник директора Інституту філософії Ягеллонського університету в Кракові доктор Стеффен Губер, заступник директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Сергій Йосипенко, заступник декана філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Сергій Руденко, а також низка знаних фахівців з чотирьох країн (Віталій Терлецький, Віталій Туренко, Ніна Поліщук, Світлана Вільчинська, Оксана Кожем’якіна, Лариса Карачевцева, Ярослава Стратій, В’ячеслав Артюх, Наталія Філіпенко, Ірина Валявко, Оксана Шеремета, Микола Симчич (Україна); Ядвіга Герреро ван дер Майден, Богдан Бабенко (Польща); Вітіс Валата, Живілє Пабіютате, Матас Грублікаускас (Литва); Сяргей Санько, Владімір Ігнатов, Альона Падалінська (Білорусь)).
 |
Вчені обговорили досить коло питань. Зокрема, теоретичні та методологічні аспекти рецепцій, впливів, наслідування й діалогізму в історії української філософії, проблеми реконцептуалізації та методології дослідження в «Classical reсeption studies», реконтекстуалізації модерної філософської спадщини (на прикладі творчості Ігоря Костецького) тощо.
Учасниками були розглянуті й конкретні випадки рецепцій в історії філософії, зокрема томістичних, арістотелівських, барокових впливів в трактатах Інокентія Ґізеля та Симеона Полоцького, позитивістські впливи в українській історіософії ХІХ ст., а також європейські рецепції у більш новітніх авторів, таких як Дмитро Чижевський чи Микола Конрад. Учасники ознайомились із досвідом вирішення обговорюваних проблем у етнофілософских дослідженнях Білорусі та в дискурсі української школи архетипіки. Цікавим був аналіз осмислення західноєвропейською і вітчизняною думкою філософії Е. Левінаса.
 |
Проєкт «Polonica Philosophica Orientalia» (NPRH 2018-2023, керівник Steffan Huber), який обговорювався вченими 7-8 грудня, ґрунтується на визнанні тісної культурної взаємодії між польською та литовською державами в ХVI–XVIІI ст. і, особливо, їх конфедераціями. Це міжнародне дослідження за участі істориків філософії Польщі, Литви, України й Білорусі зосереджується на взаємозв'язку між філософією та політикою у різних регіонах Речі Посполитої, включаючи різні процеси побудови нації. Головною метою є вироблення спільного розуміння стану філософії, її методичної автаркії та відносин між її традиційними сферами, такими як онтологія, гносеологія, етика та політика.
Головними темами київського обговорення стали каталогізація першоджерел, що зберігаються в бібліотеках Польщі, Литви, Білорусі та України, а також перспективи їх оцифрування, транскрипції, перекладу, редагування, та розміщенні в мережі Internet. Учасники прийшли до певного компромісу щодо спільного каталогу джерел, була також вироблена стратегія подальшої співпраці.
За інформацією Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України