23–26 квітня 2019 року Державна установа (ДУ) «Держгідрографія» Міністерства інфраструктури України спільно з Науковим гідрофізичним центром НАН України провели чергову спільну комплексну річкову науково-дослідну експедицію «Дунай – 2019». Вона стала першою в запланованій у поточному році серії спільних досліджень морського і річкового середовища, що проводитимуться ДУ «Держгідрографія» та Науковим гідрофізичним центром НАН України в рамках укладеної між цими установами Угоди про науково-технічне співробітництво.
Об’єктом досліджень квітневої експедиції стали акваторії головного навігаційного фарватеру р. Дунай від 0 км до 67 км, а також рукавів Прямий, Іванешть, Катенька, Машенька й Соломонів.
Здійснення запланованих гідрографічних, гідроакустичних, геологічних і гідрологічних досліджень на окремих ділянках р. Дунай було обумовлене необхідністю отримання нових детальних гідрографічних даних про стан головного навігаційного фарватеру від 0 до 67 км, суднохідних фарватерів у рукавах Прямий, Іванешть, Катенька, Машенька та Соломонів; збирання гідроакустичних і геоморфологічних даних про рельєф дна в акваторіях; виявлення навігаційних небезпек та затонулих об’єктів.
Дослідження виконувалися з використанням спеціалізованих суден – малого гідрографічного судна (МГС) «Шляховик» і малого гідрографічного катера (МГК) «Гідрограф-3» (судновласник – ДУ «Держгідрографія»).
Згідно з програмою, експедиційні роботи було проведено в таких акваторіях р. Дунай:
– 23 квітня: від портопункту Вилкове (20-й км) до гирла Бистре (0-й км), морський підхідний канал;
![Картографічна схема першого дня експедиційних досліджень в акваторії гирла Бистре, 23 квітня 2019 року](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_2.jpg) Картографічна схема першого дня експедиційних досліджень в акваторії гирла Бистре, 23 квітня 2019 року |
– 24 квітня: від портопункту Вилкове (20-й км) до портопункту Кілія (46-й км) через Прямий рукав;
![Картографічна схема другого дня експедиційних досліджень в акваторіях Соломонова і Прямого рукавів, 24 квітня 2019 року](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_3.jpg) Картографічна схема другого дня експедиційних досліджень в акваторіях Соломонова і Прямого рукавів, 24 квітня 2019 року |
– 25 квітня: від портопункту Кілія, (46-й км) до островів Великий Даллер і Малий Даллер (67-й км) Кілійським гирлом і у зворотному напрямі рукавом Іванешть до портопункту Кілія;
![Картографічна схема третього дня експедиційних досліджень в акваторіях Кілійського гирла та рукава Іванешть, 25 квітня 2019 року](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_4.jpg) Картографічна схема третього дня експедиційних досліджень в акваторіях Кілійського гирла та рукава Іванешть, 25 квітня 2019 року |
– 26 квітня: від портопункту Кілія (46-й км) до островів Катенька і Машенька, (53-й км) рукавами Катенька і Машенька і у зворотному напрямі Кілійським гирлом у бік Вилкового через Соломонів рукав.
![Картографічна схема четвертого дня експедиційних досліджень в акваторіях Кілійського гирла (46-й км), рукавів Катенька і Машенька (53-й км) і Соломонова рукава, 26 квітня 2019 року](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_5_small.jpg) Картографічна схема четвертого дня експедиційних досліджень в акваторіях Кілійського гирла (46-й км), рукавів Катенька і Машенька (53-й км) і Соломонова рукава, 26 квітня 2019 року |
Наукові експедиційні дослідження включали комплекс спеціальних робіт, а саме – гідрофізичних, гідроакустичних, гідрологічних і геологічних.
Гідрографічні дослідження виконувались із застосуванням МГК «Гідрограф-3» на навігаційному фарватері й на окремих небезпечних для навігації об’єктах із використанням багатопроменевого ехолоту для:
– визначення основного та додаткових суднових шляхів на українській ділянці р. Дунай, виявлення додаткових суднових ходів і місць якірних стоянок;
– детальної гідрографічної зйомки рукавів Прямий, Іванешть, Катенька, Машенька, Соломонів та вивчення можливості їх використання для безпечного судноплавства;
– виявлення сучасного положення берегової лінії островів Великий Далер, Малий Далер, Катенька, Машенька, Майкан;
– виявлення загального рельєфу дна і встановлення характеру та розташування навігаційних небезпек;
– визначення донних ґрунтів, швидкості і напряму течій, а також характеру й інтенсивності переформувань рельєфу дна та корінних берегів.
Гідрологічні дослідження проводилися під час робіт на станціях і включали вивчення характеру й сили течій, хімічного складу водного стовпа та фізичних і динамічних характеристик річкового русла у весняний період року.
![Вимірювання прозорості води р. Дунай за допомогою диска Секкі](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_6_small.jpg) Вимірювання прозорості води р. Дунай за допомогою диска Секкі |
![Спеціалісти гідрологічної експедиційної групи готуються до вимірювання тиску (глибини), температури, електропровідності (солоності), а також розчиненого у воді кисню і водневого показника рН за допомогою електронного океанографічного зонду MIDAS CTD+](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_7_small.jpg) Спеціалісти гідрологічної експедиційної групи готуються до вимірювання тиску (глибини), температури, електропровідності (солоності), а також розчиненого у воді кисню і водневого показника рН за допомогою електронного океанографічного зонду MIDAS CTD+ |
Науковці гідрологічної експедиційної групи за допомогою спеціальних приладів здійснювали вимірювання течій на різних водних горизонтах, прозорості (мутності) води, температури води та швидкості звуку у воді.
Гідроакустичні дослідження проводились на відповідних галсах під час маневрування МГС «Шляховик». Одним із найактуальніших завдань був аналіз характеру й динаміки основних чинників седиментації дистанційними методами, що особливо важливо через недостатню вивченість особливостей та чинників розповсюдження основних літологічних типів донних осадів р. Дунай.
![Науковці групи гідроакустичних досліджень під час площинної гідроакустичної зйомки акваторій р. Дунай з використанням мобільного гідроакустичного комплексу](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_8_small.jpg) Науковці групи гідроакустичних досліджень під час площинної гідроакустичної зйомки акваторій р. Дунай з використанням мобільного гідроакустичного комплексу |
Програма гідроакустичних досліджень передбачала:
– виконання площинної гідроакустичної зйомки акваторій р. Дунай для виявлення на дні й у водній товщі об’єктів природного та штучного походження, в тому числі потенційно небезпечних;
– визначення географічних координат і розмірів знайдених об’єктів, побудову 3-D схем інтенсивності відбитого сигналу;
– побудову геоморфологічних інформаційних моделей для різних ділянок дна акваторій р. Дунай з урахуванням структурних та літологічних характеристик;
– оптимізацію методик проведення гідроакустичних спостережень і науково-технічне оновлення програмно-технологічних засобів збору, аналізу, зберігання, передачі гідрофізичних даних.
Дистанційні гідроакустичні дослідження комплексної експедиції супроводжувалися геологічним опробуванням, що передбачало одержання безпосередньої інформації про характер і літологічний склад донного ґрунту р. Дунай та особливості його розподілу.
![Відбір проби поверхневого шару донного ґрунту р. Дунай](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_9_small.jpg) Відбір проби поверхневого шару донного ґрунту р. Дунай |
Геологічне опробування верхнього шару річкових донних відкладів виконувалося за допомогою тросового ковшового дночерпака Петерсена (площа захоплення 0,025 м2) із застосуванням палубного крану з метою:
– встановлення характеру донного ґрунту р. Дунай у місцях опробування та його розподілу;
– візуального визначення і польового опису літологічних особливостей поверхневого шару донних осадів р. Дунай;
– відбору проб поверхневого шару річкових осадів для подальшого проведення лабораторних аналізів зразків донних порід.
![Дночерпак Петерсена готовий до пробовідбору на черговій станції](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_10.jpg) Дночерпак Петерсена готовий до пробовідбору на черговій станції |
Усі зібрані дані, включно з геоморфологічними інформаційними моделями дна з урахуванням структурних і літологічних характеристик, отриманих дистанційними методами, доповнені результатами лабораторних досліджень зразків донного ґрунту, піднятого під час геологічних досліджень експедиції, буде передано до спеціалізованих баз банку океанографічних даних.
![Гідроакустики та геологи спільно обстежують піднятий донний ґрунт](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_11_small.jpg) Гідроакустики та геологи спільно обстежують піднятий донний ґрунт |
Результати комплексних досліджень буде використано в процесі прогнозування змін річкового русла у весняний період повної води, змін геологічної будови донного рельєфу, коректури річкових карт і посібників для плавання з урахуванням фактичного гідрографічного, гідроакустичного та гідрологічного стану аномальних ділянок досліджуваних акваторій, а також при розробленні рекомендацій для безпечного судноводіння, формування й поповнення спеціалізованих баз банку океанографічних даних.
![Спільну комплексну річкову науково-дослідну експедицію «Дунай – 2019» успішно завершено.](http://www.nas.gov.ua/logo/PhotoNews/Danube_2019_expedition_april_12_small.jpg) Спільну комплексну річкову науково-дослідну експедицію «Дунай – 2019» успішно завершено.У першому ряду (зліва направо): співробітники Наукового гідрофізичного центру НАН України – науковий співробітник групи гідрологічних досліджень А.Ю. Гордєєв, науковий співробітник групи геологічних досліджень С.М. Довбиш, керівник групи геологічних досліджень Ю.А. Тимченко; співробітники ДУ «Держгідрографія» – керівник групи геологічних досліджень І.О. Сновідов (начальник експедиції), науково-технічний консультант М.Ф. Голодов; співробітник Наукового гідрофізичного центру НАН України, науковий співробітник групи гідроакустичних досліджень О.В. Пєшков.
У другому ряду (зліва направо): представник ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» В.О. Дударенко; співробітник ДУ «Держгідрографія», керівник групи гідрологічних досліджень А.В. Матвеєв; співробітник Наукового гідрофізичного центру НАН України, науковий консультант експедиції О.А. Щипцов; співробітник ДУ «Держгідрографія», гідрограф О.П. Барландян; співробітник Наукового гідрофізичного центру НАН України, керівник групи гідроакустичних досліджень С.Г. Федосеєнков
|
Більше робочих моментів з експедиційного періоду закарбовано на фотографіях, розміщених нижче
За інформацією Наукового гідрофізичного центру НАН України