Перегляд новини

Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України є єдиною установою в країні, яка досліджує і аналізує все те, що відбувається на Четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, як під новим безпечним конфайнментом, так і на території поряд з ним.

Ліквідатор аварії на ЧАЕС, директор Інституту академік Анатолій Носовський розповів про те, що основна проблема зруйнованого енергоблока – це старі і нестійкі конструкції об'єкта вкриття, збудовані ще у перший рік після аварії на станції. Артилерійські обстріли поряд з об'єктом могли спровокувати їх обвал.

З часом ядерні матеріали, поховані під саркофагом, перетворюються у пил, який поширюватиметься. Дістатися до нього і помістити у захищені контейнери для закритого зберігання – задача на найближчі десятиліття. А поки розв'язувати цю проблему допомагає встановлена під саркофагом система пилопригнічення.

Після окупації роботи науковцям тільки додалося, вперше на свої робочі місця вони повернулися 12 квітня. Серед них був і завідувач Відділення ядерної та радіаційної безпеки ІПБ АЕС НАН України, керівник всіх наукових лабораторій Інституту у Чорнобилі Віктор Краснов. Замість робочих кабінетів і лабораторій з обладнанням, аналогів якому немає не тільки в Україні, але й у світі, він разом з колегами побачив руїни. Була пошкоджена офісна техніка, оргтехніка, були зруйновані приміщення. Апаратура була або частково знищена, або викрадена. Для ліквідації наслідків аварії та моніторингу ситуації на зруйнованому енергоблоці в Інституті розробляють і виготовляють наземних роботів. Вже були розроблені модифікації для розвідки буріння, а також пилопригнічення.

Розроблені в Інституті проблем безпеки АЕС НАН України роботи працювали в умовах великого радіоактивного фону місяцями, в той час, як багато їхніх аналогів виходили з ладу вже за кілька днів чи навіть годин. Розроблялися роботизовані системи для ліквідації аварій на атомних станціях спільно зі США, ЄС та Китаєм.

Перед виходом із зони відчуження росіяни потрощили лабораторію і пульти керування роботами. Скільки знадобиться часу на відновлення цього напрямку, нині прогнозувати ніхто не береться.

До роботи наукових лабораторій у Чорнобилі нині залучено 60 людей. Через зруйнування обладнання і підвищену небезпеку, багатьом доводиться працювати дистанційно. Водночас руку допомоги надали партнери Інституту з усього світу, надіславши обладнання та техніку, яка дозволила відновити такі важливі для ядерної безпеки вимірювання на четвертому енергоблоці.

За допомоги партнерів, – це Японія, США, Німеччина, Англія, – вдалося частково відновити обладнання. Звісно, що це не свіжа апаратура, не сучасна, але вона допомогла здійснити перше вимірювання після звільнення Чорнобиля.

Сьогодні також є певні домовленості про будівництво нових лабораторій з іноземними партнерами. Це лабораторії радіаційного моніторингу та радіаційного матеріалознавства, які виконують роботи безпосередньо на зруйнованому четвертому блоці ЧАЕС.

За словами академіка Анатолія Носовського, після деокупації найбільшої у Європі Запорізької АЕС, на відновлення її роботи знадобиться не менше п'яти років, а досвід, набутий у ході російсько-української війни, буде покладено в основу нових правил безпеки ядерних об'єктів у світі.