українська
Анотація:З порівнянням зарубіжного досвіду та вітчизняних реалій проаналізовано основні механізми науково-технологічної та інноваційної політики держави в контексті формування цілеспрямовано діючої національної інноваційної системи України. Розкрито особливості українського законодавства, що регулює взаємовідносини в даній сфері, продемонстровано йогопереваги та недоліки. Головний акцент зроблено на методології формування та реалізації державних пріоритетів як ієрархії цілей та специфічних для кожного їх рівня механізмів реалізації. Уточнюється специфіка самого поняття «державний пріоритет» в його застосуванні до науково-технологічної та інноваційної діяльності. Показано, що наукове обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики в цій сфері потребує здійснення широкомасштабних прогнозно-аналітичних досліджень із залученням великої кількості висококваліфікованих експертів, запропоновано конкретну методику організації таких досліджень. Розкриваються фінансові та інфраструктурні механізми реалізації науково-технологічної та інноваційної політики держави, пропонуються шляхи їх оптимізації для України. Продемонстровано роль інноваційної культури як фактора, що значною мірою визначає ефективність такої політики, а також згубний вплив на її здійснення бюрократизації управління і бюрократичного типу мислення, що набуває все більшого поширення навіть у наукових колективах.