14 березня 2024 року в Археологічному музеї Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Львів) відкрилася виставка «Дослідження сезону 2023», яка діятиме до кінця місяця. Відкриття відвідали науковці, викладачі, студенти, представники місцевих органів самоврядування, громадських організацій, журналісти, любителі історії.
 |
Захід присвячувався підсумкам торішніх археологічних робіт науковців Інституту на різночасових пам’ятках Львівської та Івано-Франківської областей. Мета – ознайомити наукову спільноту й широке коло шанувальників історії з новими вагомими й нині актуальними відкриттями. Учені Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України виконували ці дослідження разом із колегами з Історико-краєзнавчого музею міста Винники, Історико-культурного заповідника «Стільське городище», Історико-краєзнавчого музею села Словіта, Міжрегіональної громадської наукової організації «Дубенський археологічний осередок», Львівського національного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Жешувського університету (Польща).
 На відкритті виставки «Дослідження сезону 2023» виступає завідувачка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Наталія Булик |
 Говорить заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор філологічних наук Тетяна Ястремська |
 Заступниця декана з наукової та навчально-виховної роботи історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук, доцент Наталія Білас розповідає про співпрацю з науковцями Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
 Директорка Історико-культурного заповідника «Стільське городище» Ірина Іваночко |
В експозиції представлено матеріали з чотирьох експедицій.
Огляд експонатів розпочинається з розвідок наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидата історичних наук Марії Войтович на межі малодослідженого району Малого Полісся та Волино-Подільської височини. Слід зауважити, що під час цих досліджень археологи оглянули також низку курганів. На жаль, неприємно вражають значні руйнування насипів через зафіксовані на кожному з них скарбошукацькі вкопи. Ученим вдалося зібрати предмети різних археологічних культур від доби палеоліту до періоду раннього заліза, серед яких вирізняються орнаментовані стінки культури лінійно-стрічкової кераміки, фрагменти шліфованих сокир культури кулястих амфор, вінця з розчосами межановицької культури, орнаментований посуд тшинецько-комарівської культури, грубостінне начиння ранньозалізного часу.
 Науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Марія Войтович розповідає про результати своїх досліджень |
Тематику виставки продовжують результати досліджень трипільського поселення Спас на Покутті, виконаних під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидата історичних наук Яни Яковишиної. Пам’ятка розташована на хребті, найдалі до південного-сходу витягнутої гори – відгалуження Покутсько-Буковинських Карпат на висоті 396,6 м над рівнем моря, – має вигляд мису, який з півночі, сходу та півдня закінчується стрімкими схилами, вкритими лісом. Західний бік – напільний, саме з заходу площу пам’ятки обмежують фортифікаційні споруди – вал і рів. Роботи тривали на південному краю мису. Археологи виявили господарську яму й залишки спаленої, ймовірно, двоповерхової трипільської споруди. Зафіксовано один з її торців (на це вказують обриси розчищених решток та орієнтація відбитків колотої деревини на обмазці). Ширина будівлі – близько 4 м (можливо, вона була більша, але стан збереженості не дає змоги це простежити). Довжину визначити неможливо, адже більшість споруди знищило урвище. Інтер’єрні елементи не простежуються. На підставі керамічного матеріалу, передусім форм посуду, вчені визначили відносну хронологію поселення – етап Трипілля ВІ–ВІІ кінця V тис. до н.е. (заліщицька група). Це найдалі висунута у Карпати тогочасна пам’ятка. Найцікавішими зі здобутих артефактів археологи вважають шоломоподібні накривки, миски, крем’яні знаряддя, шліфовані сланцеві сокири. Повсякденну діяльність трипільців доповнює величезна зернотерка, обпалена вогнем.
 Трипільську культуру представляє старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Яна Яковишина |
Хронологічно наступними в експозиції є матеріали з енеолітичного поселення культури лійчастого посуду Винники-Лисівка біля Львова. Старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Андрій Гавінський вивчає цю пам’ятку вже дев’ятий польовий сезон. Проклавши довгу траншею, учасники експедиції дослідили центральну частину пам’ятки. Зі здобутих шести тисяч знахідок на виставці представлені найпривабливіші речі: гіпсові реконструкції горщика та опуклобокої амфори; орнаментовані вінця; приземкуваті черпаки з високими крильцеподібними ручками; незвичні посудинки на кшталт фляг, які імітують макову голівку; модельку глиняної сокирки; уламок ложки; трубочку невідомого призначення; чимало глиняних пряслиць; шліфовані крем’яні сокирки; вістря стріли; ножеподібні пластини; «імпорти» трипільської культури. Окремої уваги заслуговують уламки посуду зі слідами дьогтю, деякі з них оздоблені широкими смугами розпису.
Несподіваним відкриттям на цій же пам’ятці стала яма маліцької культури кінця V тис. до н.е., заповнена битим посудом. Вирізняються прикрашені штампами гостропрофільовані миски, горщики з ґудзиками під вінцями, чаші на піддонах, «ванночка» з пелюстками. Особливими знахідками стали уламки трипільського посуду із заглибленим орнаментом у вигляді спіралей, що є першими імпортами на території поширення маліцької спільноти.
 Екскурсія від старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидата історичних наук Андрія Гавінського |
Завершують виставку матеріали з багатошарової пам’ятки городища-святилища в Ілові – частини комплексу заповідника «Стільське городище». Ранній горизонт представляє кераміка культури лійчастого посуду, з-поміж якої виокремлюється невеликий горщик із високими вінцями. До наступного горизонту належать матеріали пізнього періоду Трипілля – так званої групи гордінешть. Це уламки опуклобоких кухонних горщиків із низькими розхиленими вінцями й характерним штамповим орнаментом. З господарської ями походить прикрашений хвильками горщик ІХ ст., який, можливо, належить до часу існування язичницького капища на городищі. Пізніше пам’ятка могла виконувати також оборонну функцію. Про це свідчать вістря стріл і арбалету ХІІІ–ІV ст.
Виставку супроводжують докладні інформаційні банери про кожну з пам’яток, а також чимало цікавих світлин дослідницького археологічного процесу.
Гості, що відвідали відкриття виставки, отримали символічний подарунок – археологічний календарик, який нагадуватиме їм про цю приємну подію.
Виставка працює за розкладом роботи Археологічного музею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України: у будні – з 10:00 до 17:00 за адресою: Львів, вул. Винниченка, 24, 2-й поверх. Завітайте!
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України