Рада молодих вчених НАН України (далі – РМВ НАН України), що є органом самоврядування наукової молоді НАН України, змушена звернутися до Вас з важливого для молодих науковців питання. В цей важкий час, коли російське вторгнення спричинило небачений у XXI столітті акт агресії проти незалежної, суверенної країни, Україна зіштовхнулася з рядом нових загроз та викликів, які неодмінно будуть подолані, проте все ж потребують прикладення значних зусиль від усього суспільства. Одна із головних загроз на думку великої кількості вчених та фахівців – це масова зовнішня міграція населення, зокрема нинішніх та майбутніх молодих вчених. В такій ситуації необхідно зробити все можливе, щоб зберегти кадровий та науковий потенціал України, тому потребують вирішення проблеми, що склалися в сфері акредитації освітніх програм (далі – ОП) та освітньо-наукових програм (далі – ОНП).
Аналіз даної ситуації дозволив виявити багато зауважень як щодо діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО), так і нормативного забезпечення в сфері атестації здобувачів вищої освіти загалом.
Основними нормативними документами, якими регулюється дана сфера є:
- Закон України № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон);
- Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, який затверджено постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 44 (далі – Порядок 2022);
- Постановою КМУ від 6 березня 2019 р. № 167 «Про присудження ступеня доктора філософії» та затверджений нею Тимчасовий порядок присудження ступеня доктора філософії (далі – Порядок 2019);
- Наказ МОН України від 11 липня 2019 р. № 977 «Про затвердження Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (далі – Положення);
- Постанова КМУ від 16 березня 2022 р. № 295 «Про особливості акредитації освітніх програм, за якими здійснюють підготовку здобувачі вищої освіти, в умовах воєнного стану» (далі – Постанова).
В ситуації, що склалася в сфері акредитації ОП та ОНП, членами РМВ НАН України було відмічено такі проблемні аспекти:
- Відсутність жодної можливості атестації здобувачів ступеня доктора філософії, які виконали неакредитовану ОНП. Так, згідно п. 3 Порядку 2022 «разова рада утворюється закладом, в якому здобувач виконав акредитовану освітньо-наукову програму». Відтак, за змістом цього пункту Порядку 2022, ОНП має бути акредитованою на момент завершення навчання в аспірантурі. В такій ситуації НАЗЯВО рекомендує здобувачам, які виконали неакредитовану ОНП, єдиний вихід – вступати знову до аспірантури на акредитовану ОНП. При цьому, в Порядку 2019 вимоги щодо акредитації взагалі відсутні. Таким чином, здобувачі, яким необхідно виконувати вимоги Порядку 2022 (на відміну від здобувачів, атестація яких здійснювалась згідно Порядку 2019), стають залежними від процесу, результатів і термінів акредитації ОНП, хоча вплинути на цей процес ніяк не можуть.
- Порушення прав академічної мобільності. Згідно статті 1 Закону «академічна мобільність - можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) на території України чи поза її межами», а згідно п. 3 Порядку 2022 «Здобувач, який виконує неакредитовану освітньо-наукову програму, має право у порядку, встановленому законодавством, на переведення до іншого закладу, який має акредитовану освітньо-наукову програму за відповідною спеціальністю (спеціальностями)». При цьому, порядку такого переведення досі не розроблено, а норму «Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради.» зі статті 6 Закону вилучено. Таким чином, здобувач може захистити дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора філософії лише в закладі, в якому він виконав акредитовану ОНП.
- Ототожнення ОП та ОНП. В законодавстві України не знайдено окремого визначення для ОНП. При цьому, згідно статті 1 Закону «освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину в її межах спеціалізацію або не передбачати спеціалізації». Тому, навіть на рівні визначення термінології, маємо проблему ототожнення ОП та ОНП, що далі породжує неврахування специфіки ОНП при їх акредитації. В результаті, акредитація ОП і ОНП здійснюється згідно Положення, яке ніяк не враховує специфіку ОНП.
- Неоднозначність мети та критеріїв акредитації ОП і ОНП. Згідно статті 1 Закону «акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти», а згідно Положення «Акредитація освітньої програми - оцінювання якості освітньої програми та освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконання вимог стандарту, а також досягнення заявлених у програмі результатів навчання відповідно до критеріїв оцінювання якості освітньої програми (далі - Критерії), наведених у додатку до цього Положення». Тоді виникає запитання на предмет чого відбувається акредитація ОП? І чому за цими ж визначеннями, в яких ніде не згадуються наукові установи, відбувається акредитація ОНП в наукових установах Національної академії наук України та національних галузевих академій наук?
- Відсутність чинних стандартів вищої освіти. В продовження попереднього пункту виникає також запитання: як можна здійснювати акредитацію ОП «на предмет відповідності стандарту вищої освіти», якщо багато з даних стандартів або ще не затверджені (згідно офіційного переліку за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti), або набрали чинності починаючи з 2022/2023 н.р.?
- Залежність від гаранта ОП чи ОНП. Наразі, від однієї особи залежить своєчасна подача заявки на акредитацію ОП чи ОНП. Не регламентовано дії у випадку хвороби, звільнення гаранта тощо. Таким чином, здобувачі вищої освіти всіх рівнів стають залежними від дій однієї особи.
- Вартість акредитації ОНП. Згідно Положення «Акредитація є добровільною і проводиться з ініціативи закладу вищої освіти» та «Фінансування акредитаційної процедури здійснюється за рахунок закладів вищої освіти, які подали документи для проведення акредитації». Що робити, коли в наукових установ Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, які здійснюють підготовку докторів філософії та/або магістрів, просто відсутні відповідні кошти? Відмітимо, що в ЗВО часто переважна більшість студентів та аспірантів навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб (на контрактній основі), а у наукових установах майже всі аспіранти навчаються за державним замовленням (за рахунок держави). Непоодинокі випадки, коли акредитація відповідної ОНП не була здійснена саме через відсутність коштів на рахунку установи. Чому заручниками даної ситуації повинні бути здобувачі вищої освіти? Чи вони повинні діставати з власної кишені понад 70 тис. грн. (станом на 2022 р.) для акредитації ОНП, яку вони виконують? В умовах війни та післявоєнного відновлення дане проблемне питання набуватиме ще більшої гостроти.
- Однакові форми відомості про самооцінювання освітньої програми, а також надмірне перевантаження та бюрократизація процесу акредитації ОП та ОНП. Форма відомостей про самооцінювання освітньої програми, що розміщена за посиланням https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/SAR-form-.pdf (далі – Форма), містить багато застосовних лише для ЗВО полів, для прикладу: «Опишіть розподіл відповідальності між різними структурними підрозділами ЗВО у контексті здійснення процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освіти». Незрозуміло, що в нього мають писати наукові установи, в яких, як правило, відповідними питаннями займається лише відділ аспірантури (в якому, до того ж, часто лише один працівник). Загалом, ні Форма, ні сам процес не враховує специфіку діяльності наукових установ Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, які здійснюють підготовку докторів філософії та/або магістрів.
- Суттєві недоліки роботи з Єдиною державною електронною базою з питань освіти (далі – ЄДЕБО). Згідно «Керівництву користувача» ЄДЕБО (далі – Інструкція) на кожного здобувача вищої освіти (наприклад, магістрів) є картка особи, в якій відображається інформація про навчання. Державне підприємство «Інфоресурс» надає послуги з підтримання доступу до ЄДЕБО для внесення повних та достовірних відомостей щодо надавачів та здобувачів освітніх послуг. Оператор ЄДЕБО – уповноважений керівником установи штатний працівник. Незручно працювати в ЄДЕБО з картками здобувачів в плані виправлення технічних помилок. Наприклад, для того щоб виправити помилку в модулі «статус навчання» та «форма здобуття освіти» згідно п. 7 розділу 4 Інструкції потрібно отримати дозвіл МОН. Це дуже ускладнює та подовжує роботу з картками здобувачів. Відомі випадки, коли з даного питання зробили звернення в МОН, проте відповіді досі немає, хоча пройшло півроку. Також згідно Інструкції якщо ОНП магістрів в науковій установі не акредитована, то неможливо видати здобувачам диплом державного зразка. І, знову ж таки, для вирішення цього питання згідно Інструкції теж потрібно звертатися в МОН з поясненнями, реакцію на які можна очікувати невизначений термін.
Повномасштабне російське вторгнення на територію України, що розпочалося 24 лютого 2022 р., додало ще більше проблем в сфері акредитації ОП і ОНП та атестації здобувачів вищої освіти всіх рівнів. Прийнята згодом Постанова була своєчасною, проте принципово не вирішує описаних вище проблем.
23 червня 2022 р. відбулася подія історичного масштабу – Європейська Рада своїм рішенням надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. І ми прагнемо подальшої інтеграції в науковий простір ЄС та світу, але
не шляхом відтоку кадрів з України. Тому необхідно всіляко сприяти здобувачам
вищої освіти всіх рівнів в Україні, які долали і долають перешкоди, спричинені спершу пандемією COVID-19, а зараз і воєнними діями.
Враховуючи вищевикладене, просимо Вас підтримати наступні пропозиції Ради молодих вчених НАН України:
- На період дії воєнного стану та два роки після його завершення вважати акредитованими всі ОП і ОНП, зокрема ОНП наукових установ Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, які здійснюють підготовку докторів філософії та/або магістрів за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність.
- Після отримання сертифікатів про акредитацію ОП чи ОНП вважати, що здобувачі вищої освіти, які закінчили відповідну аспірантуру чи магістратуру в попередні три навчальні роки, виконали акредитовану ОП чи ОНП відповідно.
- Удосконалити роботу з ЄДЕБО шляхом оптимізації інструкцій та відповідного нормативного забезпечення.
- Розробити та винести на громадське обговорення відповідні зміни до законодавства України для врахування особливостей та суттєвого спрощення акредитації ОНП, зокрема ОНП наукових установ Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.
Часткове вирішення деяких проблем (лише для здобувачів ступеню доктора філософії) також можливе у разі продовження дії Порядку 2019 для здобувачів, що закінчили неакредитовану ОНП та/або ж дозволити їм захищати дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата наук.
Також, в даному контексті варто зазначити, що надмірне регулювання в багатьох випадках гальмує вирішення актуальних проблем, що особливо критично в умовах війни та післявоєнного відновлення. Сподіваємось, що пропозиції РМВ НАН України якнайшвидше будуть враховані та імплементовані в законодавство України.
Схвалено на засіданні Ради молодих вчених НАН України 14 липня 2022 р. (протокол № 8/2022)
З глибокою повагою,
голова РМВ НАН України, к.т.н., ст. досл. Олександр ВОЛКОВ