Вийшов друком 4-й номер науково-популярного журналу «Світогляд» (липень- серпень) за 2026 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом із Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
На початку номеру головний редактор академік НАН України Ярослав Яцків вітає читачів з 35-ою річницею Незалежності України і наголошує, що у сталому розвитку країни особливе місце займає науково-технологічна сфера, інституційно-функціональна трансформація якої у 1990-ті роки не відбулася, а триває ще й досі. Зараз потрібен детальний аналіз стану і причин занепаду та перспектив розвитку науки, зокрема зважаючи на нові ініціативи Міністерства освіти і науки України.
Як співвідносяться «УКРАЇНСЬКА ХАРТІЯ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ І НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ» розмірковує Євген Захаров директор Харківської правозахисної групи, член ІГ «1 грудня». Цінності в Україні ділять на соціальні, моральні, духовні, громадянські, загальнолюдські, особистісні, життєві, сімейні та інші. Але чи існує набір цінностей, який є найбільш прийнятним для всіх українців?
США протягом століть були домом для багатьох емігрантів з усього світу. За океан їхали і українці, зокрема науковці, прагнучі реалізації власного таланту. Тут вони створювали нові технології в авіації та космічній галузі, механіці та матеріалознавстві тощо. Їхні долі були різними, але всіх їх поєднувала любов до рідної землі. Серед тих, хто розбудовував могутню науково-технічну державу – США: Степан Прокопович Тимошенко, Ігор Іванович Сікорський, Георгій Богданович Кістяківський, Любомир Тарас Романків, Михайло Іванович Яримович, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Про цих людей у матеріалі «УКРАЇНА І СВІТ» НАШІ У США».
«СТУКАЙТЕ – ВІДКРИЄТЬСЯ» Російська війна в Україні змусила українських науковців залишити країну. Чимало університетів і дослідницьких установ світу прийняли багатьох із них. Попередня оцінка Міністерства освіти і науки в Україні показала, що за кордоном перебувають понад 5 тис. науковців, які залишили Україну після вторгнення. Ці люди розпорошені по всьому світу, але зараз важливо підтримувати з ними контакт і не втратити його. Представляємо інтерв’ю доктора історичних наук Ігоря Лимана з докторкою біологічних наук Ольгою Гаращук – очільницею громади українців Тюбінгена, співзасновницею The UKRAINE Network та Німецько-українського академічного товариства (Німеччина).
Ігор Гук (Австрія) почесний доктор наук Віденського медичного університету, іноземний член Національної академії наук України, член Європейської академії наук і мистецтв та член редколегії журналу «Світогляд» пропонує увазі читачів матеріал «УКРАЇНА – АКАДЕМІЧНА СОЛІДАРНІСТЬ, СПІВПРАЦЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ» та інформацію про хірургічну школу Відня: «КЛАСИЧНА ВIДЕНСЬКА ШКОЛА (XIX - поч. ХХ ст.)» та «СУЧАСНА ВIДЕНСЬКА ШКОЛА (кiнець ХХ - XXI ст.).
Про антиукраїнські настрої в Польщі розмірковує доктор фізико-математичних наук Максим Стріха (м. Київ) у статті «ТРІУМФ «ПОЛЬЩІ ДМОВСЬКОГО»: ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ НАМ?». До обговорення статті долучилися Вадим Локтєв, академік Національної академії наук України, Роман Черніга, доктор фізико-математичних наук, Ярослав Базалій, доктор фізико-математичних наук, коментарі яких читайте на шпальтах «Світогляду».
Своє 50-річчя (17 вересня 1916-го за старим стилем) Михайло Грушевський зустрів у Москві в іпостасі політичного засланця – «керівника мазепинського руху», а через півроку, 11 березня 1917-го, виїхав у Київ уже Головою Української Центральної Ради. Про цей короткий, але вкрай важливий період його життя розповідає Володимир Мельниченко доктор історичних наук, академік НАПН України (м. Київ) у публікації «МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ: «ЖИВУ Я ПІДНЕВІЛЬНО В МОСКВІ…»
35-річчю незалежності України, 30-річчю Конституції України та 90-річчю дисидента Юрія Бадзя присвятили статтю «КОНСТИТУЦІЙНА ФІЛОСОФІЯ ДИСИДЕНТІВ 1960-1980-Х РОКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ СОВЄТСЬКОГО МИНУЛОГО ТА РОЗБУДОВИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУЧАСНОГО Й МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ» кандидат юридичних наук Володимир Кампо та доктор юридичних наук Радим Губань доктор юридичних наук (м. Київ).
До 75-річчя від дня народження Віктора Миколайовича Самородова приурочена стаття доктора сільськогосподарських та історичних наук Віктора Вергуноав «ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР», у якій йдеться про наукові здобутки і життя цієї непересічної людини.
Про виняткову подію у Тернопільському національному технічному університеті читайте у дописі «СЕРТИФІКАТ ПРО НАЙМЕНУВАННЯ МАЛОЇ ПЛАНЕТИ ІМЕНЕМ І. ПУЛЮЯ УРОЧИСТО ОТРИМАЛА СПІЛЬНОТА УНІВЕРСИТЕТУ».
Про дослідження, присвячене розробці нових біологічно активних гетероциклічних сполук як потенційних протипухлинних і противірусних лікарських засобів, повідомляють кандидат хімічних наук Ярослав Простота, кандидатка хімічних наук Марина Качаєва, доктор хімічних наук Степан Пільо (Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України, м. Київ) та Наталія Оберніхіна, кандидатка хімічних наук (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця м. Київ) у публікації «ВІД КОМП’ЮТЕРА ДО КЛІТИНИ. ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ МАЛЕНЬКИХ ОРГАНІЧНИХ МОЛЕКУЛ». Поєднання можливостей комп’ютерних технологій, хімічного синтезу та біомедичних досліджень відкриває нові перспективи для розробки ліків майбутнього.
«ПРОСТО ПРО СКЛАДНУ ФІЗИКУ БЛИЖНЬОГО КОСМОСУ» розповідають фахівці з ІКД НАН України/ДКА України, (м. Київ): Ігор Жук, кандидат фізико-математичних наук, Алла Федоренко, кандидата фізико-математичних наук та Олег Черемних, член-кореспондент НАНУ у статті «ПЛЕСКІТ ХВИЛЬ НЕБЕСНИХ».
У рубриці «Мандри Україною» – нарис «ДВІ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ» Костянтина Буркута, кандидата філологічних наук (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ).
«ОГОЛОШЕНО ЛАУРЕАТІВ ПРЕМІЇ IAU PHD 2025 РОКУ» – інформує Вадим Кайдаш, кандидат фізико-математичних наук (НДІ астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна). Лауреатом авторитетної премії PhD Prize Міжнародного астрономічного союзу (IAU) став науковий співробітник університету, доктор філософії Ігор Кириленко.
«УКРАЇНСЬКА КОМАНДА ЗДОБУЛА БРОНЗУ НА МІЖНАРОДНОМУ ТУРНІРІ ЮНИХ ФІЗИКІВ» (International Young Physicists' Tournament, IYPT) у Цюриху (Швейцарія) – одному з найпрестижніших міжнародних інтелектуальних змагань для школярів, яке часто називають «Кубком світу з фізики» повідомиляє Анастасія Васильченкова. Україну на турнірі представляла команда Харківського ліцею «Імпульс» №161 та Харківського фізико-математичного наукового ліцею №27.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: Вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87