Побачив світ 3-ій номер науково-популярного журналу «Світогляд» (травень-червень) за 2026 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
У слові «ВІД ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА» академік Ярослав Яцків повідомляє про 20-річний ювілей журналу «Світогляд» у цьому році та розмірковує над проблемою національної ідеї та національної держави, а також запрошує авторів до дискусії на цю актуальну тему.
Далі у номері декілька фактів із біографії Івана Дзюби з нагоди 95-річчя від дня народження подає Олеся Котубей-Геруцька.
Памфлет Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», публікація якого стала одним із поворотних пунктів українського дисидентського руху, вперше був виданий за кордоном у 1968 році. В Україні книга побачила світ через тридцять років. Пропонуємо вашій увазі «ПЕРЕДНЄ СЛОВО ІВАНА ДЗЮБИ ДО ВИДАННЯ «ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ ЧИ РУСИФІКАЦІЯ?» 1998 РОКУ».
Естафета поколінь знаних літераторів продовжується. Редколегія і редакція вітають видатного письменника та громадського діяча Василя Шкляра, якого називають «батьком українського бестселера», з 75-річним ювілеєм! Дописи-привітання надіслали Марія Матіос, письменниця, Борис Романюк, доктор фізико-математичних наук, Ярослав Яцків, академік НАН України. Василеві Шкляру, відомому сучасному українському письменнику, громадському діячу, непересічній людині, також присвячена добірка світлин: «ФОТОГАЛЕРЕЯ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА».
У липні 2026 року виповнюється 420 років з часу народження видатного голландського художника Рембрандта Гарменса ван Рейна (1606–1669), творчість якого високо цінував Тарас Шевченко. Вплив живопису Рембрандта на мистецтво Шевченка досліджує Володимир Мельниченко, доктор історичних наук, академік НАПН України (м. Київ) у статті «ТАРАС ШЕВЧЕНКО: «ПОЛЮБУВАТИСЯ СПРАВЖНЬОЮ РЕМБРАНДТОВОЮ КАРТИНОЮ…»
«МУЗИЧНІ ТА ОБРАЗОТВОРЧІ АЛЛЮЗІЇ МИСТЕЦТВА ОЛЕСІ БОЙКО-ГУЛІВАТОЇ» – Микола Дьомін, мистець, член Національної спілки художників України (м. Київ), розповідає про творчий шлях сучасної української художниці, мисткині і волонтерки.
Біографії Володимира Титли – американського аніматора з українським корінням присвячена публікація мистецтвознавиці Олени Шапіро (м. Київ) «МАЙСТЕР, ЯКИЙ УМІВ ОЖИВЛЯТИ КАЗКИ». У фільмографії майстра – сотні фільмів, в тому числі шедеври світової анімації «Білосніжка й семеро гномів», «Піноккіо», «Фантазія», «Дамбо» та багато інших. Володимир Титла був обраний членом Американської кіноакадемії і членом Національного товариства анімації, його двічі нагороджено «Оскаром» в галузі кіно-та анімаційного мистецтва.
Поняття «мистецтво» є синонімом прекрасного та досконалого, що однаковою мірою стосується як естетичного вираження, так і технологічного виконання. «ЛИВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО ХУДОЖНЬОЮ МОВОЮ: ЯК ЛЮДИНА ПІДКОРЮЄ ВОГНЯНИЙ МЕТАЛ» – стаття доктора технічних наук Володимира Дорошенка (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, м. Київ) і кандидата технічних наук Анатолія Кочешкова (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», м. Київ) чудово проілюстрована картинами американського художника-ливарника Девіда Кнаппа, чиї полотна унікальним чином поєднують розрізнені виробничі дільниці в цілісні композиції, демонструючи повний цикл трансформації металу.
Під час повномасштабної російсько-української війни потрібне критичне осмислення та системне застосування ретроспективного українського та європейського досвіду військового мистецтва, вважає Анатолій Павко, доктор історичних наук (НДІ українознавства МОН України, м. Київ), про що і ділиться думками з читачами у статті «ПРОБЛЕМИ ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ К. КЛАУЗЕВІЦА».
Національний художній музей України завжди був у серці подій держави. В інтерв’ю Олесі Чадюк (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ) «МІСІЯ «СОНЦЕСХІД» – ВИСТОЯТИ, ПЕРЕОСМИСЛИТИ І ЗБЕРЕГТИ» директорка музею Юлія Литвинець розповідає про діяльність музею в умовах повномасштабної російсько-української війни, про найцікавіші проєкти 2025–2026 років, про стратегії культурного спротиву, про реституцію вкрадених реліквій, та про оновлене прочитання національної мистецької спадщини, що нині проростає новими сенсами.
Нарис «ХОРОЛ І ОКОЛИЦІ» Костянтина Буркута, кандидата філологічних наук (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ), зацікавить поціновувачів старовинної архітектури Полтавщини.
Наукова сфера України, зокрема і астрономічна, зазнала великих втрат, обумовлених російською агресією з 2014 року. Про історичні факти створення та відновлення Обсерваторії на горі Піп Іван на Прикарпатті читайте в матеріалах: «ЗАГАДКА ГОРИ «ПІП ІВАН» Алли Корсунь (1933 – 2020), кандидатки фізико-математичних наук (Головна астрономічна обсерваторія НАН України, м. Київ,); «ОБСЕРВАТОРІЯ НА ГОРІ ПІП ІВАН ЯК СИМВОЛ ПАРТНЕРСТВА» Максима Стріхи, доктор фізико-математичних наук; «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ» Ігоря Цепенди, доктора політичних наук, члена-кореспондента НАПН України.
«ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ВИШИВАНОК»: 20 травня 2026 року у Національному театрі оперети України відбулася символічна подія – відзначали Міжнародний день вишиванки, організований Івано-франківським земляцтвом у м. Києві (голова Богдан Струтинський). У заході взяли участь представники державних та громадських організацій України, Посольств Аргентини та Азербайджану в Україні та інших. Виступ заступниці голови Івано-Франківського земляцтва Лариса Гриджук подано в журналі.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, оф. 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044)239-63-87