Побачив світ № 2 науково-популярного журналу «Світогляд» (березень–квітень) за 2026 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
На початку номеру головний редактор академік НАН України Ярослав Яцків вітає лауреаток премії L’OREAL-UNESCO «Для жінок в науці» 2025 року. Журі з присудження цієї престижної премії визначило 10 українських науковиць, чиї дослідження та завзяття рухають науку вперед.
Ще в позаминулому столітті французький аристократ, мандрівник Астольф де Кюстін у книзі «Росія в 1839 році» описав враження від країни, в якій йому «мертві здавалися вільнішими від живих». Його враження порівняльні з Шевченковими присудами Московщині, що й аналізує Володимир Мельниченко, доктор історичних наук, академік НАПН України (м. Київ) у статті «Тарас Шевченко і Астольф де Кюстін: неймовірний перегук ідей, думок і відчувань українського Кобзаря та французького маркіза».
Екзистенціальна війна – це війна, яка загрожує самому існуванню народу і держави, на яку напав агресор. Це війна за життя, свободу, ідентичність і цінності. «що ми знаємо про екзистенціальну війну в сучасній Україні?» роз’яснюють Сергій Пирожков, академік НАН України (м. Київ) та Назіп Хамітов, член-кореспондент НАН України (Інститут філософії НАНУ, м. Київ).
«Мілітаристська політика московії» – уривок з книги «Московське загарбництво» Володимира Матвієнка, видатного українського державного діяча, Героя України. У книзі автор розкриває суть мілітаристської та пропагандистської політики влади Російської Федерації, яка вважає себе світовим гегемоном.
«Питання про те, як закінчиться ця війна, насправді є екзистенційним питанням для Європи. Воно визначить – у багатьох відношеннях – майбутнє цього континенту», – таку цитату з доповіді Вольфганга Ішингера, голови Мюнхенської конференції з безпеки, поставив епіграфом до статті «МЮНХЕН 2026: «Йде руйнування світового порядку» Василь Ткаченко, доктор історичних наук, член-кореспондент НАПН України (Інститут всесвітньої історії НАН України, м. Київ). Дізнайтеся як, на думку автора, криза трансатлантичних відносин позначиться на війні в Україні.
Про «Повоєнне відновлення України в контексті адаптації японської моделі національного відродження» розмірковують Віктор Вергунов, доктор сільськогосподарських та історичних наук, академік НААН України, та Володимир Костєв, кандидат філософських наук (ННСГБ НААН України, м. Київ), наголошуючи, що повоєнний перехідний період буде часом не лише відбудови, а й випробуванням на здатність українського суспільства зберегти свою ідентичність і взагалі ціннісну цілісність.
Ливарне виробництво, яке довгий час вважалося традиційним, вступило в нову еру – еру цифрової інтелектуалізації, де ШІ забезпечує точність, персоналізацію, зниження витрат і підвищення ефективності. Володимир Дорошенко, доктор технічних наук (ФТІМС НАН України, м. Київ) представляє: «Штучний інтелект: від перших цифрових кодів до інтелектуального лиття металів. 70 років успіху».
Починаючи з Київської Русі, зображення Ісуса Христа стало основною тематикою скульптури малих форм – хрестів, іконок, образків, змійовиків тощо. Про «Образ Ісуса Христа у художньому литому металі» пише Володимир Дорошенко. Витончені вироби із золота, срібла або бронзи дозволило зберегти ці образи прот6ягом століть, передаючи нащадкам не лише духовний зміст, а й технологічні досягнення ливарної справи минулих епох.
«Диверсифікація елементів активної зони реактора ВВЕР-1000» – розповідь кандидата фізико-математичних наук Володимира Красноруцького та Віктора Грицини (Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», м. Харків) про організацію розробок в Україні власного промислового виробництва ядерного палива для АЕС, що надзвичайно важливо для функціонування атомної енергетики України і направлено на імпортозаміщення поставок із рф.
Пам’яті етнолога, кандидата історичних наук, поета Миколи Ткача та аналізу його творчої спадщини присвятив есе письменник Михась Ткач «Грані таланту».
«Важко уявити значення числа p для земної цивілізації. Принаймні з приблизно моменту винаходу колеса, а згодом і посуди, труб, бочок, зброї, радіохвиль та безлічі інших застосувань», – пише Іван Андронов, доктор фізико-математичних наук (Одеський національний морський університет) і підкреслює: «Жодного дня без числа π!».
Костянтин Буркут, кандидат філологічних наук (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ) відвідав палац Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Полтавської області, про що і йдеться в нарисі «Сумний екстрим або прогулянка по руїні».
Людмила Морозова, жінка із великою силою духа, протягом свого довгого життя, самозречено робила важливі справи з любов’ю до України та своїх співвітчизників. Докладніше – у публікації мистецтвознавиці Олени Шапіро (м. Київ): «Сила любові, вірності і милосердя. життя і творчий шлях Людмили Морозової».
Ігор Гук, хірург-трансплантолог, громадський діяч, доктор медицини, професор, іноземний член НАН України, у рубриці «Нам пишуть» нагадує історію першого виконання пісні «Ще не вмерла Україна», яка згодом стала державним гімном України.
Від редакції журналу: Вітаємо Рустема Скибіна – видатного кримськотатарського художника-кераміста, з отриманням звання Народного художника України!
Кандидат юридичних наук Володимир Кампо надіслав два листа-відгука на статтю про Сергія Подолинського, написану в співавторстві з доктором юридичних наук Радимом Губанем і надруковану у «Світогляді» №1 за цей рік. У відгуках вміщені пропозиції щодо належного вшанування видатного українського вченого.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87