Побачив світ № 1 науково-популярного журналу «Світогляд» (січень–лютий) за 2026 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України.
Відкриває випуск звернення до читачів головного редактора журналу академіка НАН України Ярослава Яцківа, у якому читачам пропонується познайомитись зі статтею академіка НАН України Вадима Локтєва «ЧИ Є ГАСЛО «КАДРИ ВИРІШУЮТЬ ВСЕ» НАРАЗІ АКТУАЛЬНИМ», опублікованій у журналі «Вісник НАН України» (№12, 2025 р.).
Майже дванадцять років війни, з них чотири роки повномасштабної, посилюють втому, вигорання та зневіру в українському суспільстві. Проте перемога можлива й досяжна. Михайло Винницький, викладач Києво-Могилянської Академії; Вікторія Войціцька, народна депутатка Верховної Ради України 2014–2019, членкиня правління аналітичного центру "We Build Ukraine"; Ярослав Грицак, професор історії Українського католицького університету; Андрій Длігач, д.е.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, співзасновник Kyiv Foresight Foundation; Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій; Лана Зеркаль, пані Надзвичайний і повно важний посол, член Координаційної ради Ukraine Facility Platform; Павло Казарін, журналіст, публіцист, сержант ЗСУ; Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ; Наталія Кривда, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Наглядової ради Українського культурного фонду; Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод; Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»; Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та бізнес-школи Українського католицького університету; Олександр Стародубцев, засновник Прозорро; Олена Сотник, голова ГО «ГрандСтретеджіUA», народний депутат Верховної Ради України 2015–2019; Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»; Світлана Хилюк, декан факультету права Українського католицького університету; Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова комітету Верховної ради України з питань свободи слова опублікували «УКРАЇНСЬКИЙ МАНІФЕСТ», в якому дають обґрунтовану надію і показують шлях перемоги.
Голова Ініціативної групи «Першого грудня» Йосиф Зісельс вважає, що для перемоги необхідні «САМООБМЕЖЕННЯ ТА САМОПОЖЕРТВА». Самопожертва має багато складових – час, енергія, здібності, увага і за необхідності здоров’я та життя, як це роблять наші воїни на фронті. Перед тим, як звертатися до міжнародної спільноти з проханням посилити спротив, необхідно, звернутися до усіх громадян України, де б вони не проживали, з риторичним запитанням, чи усі ми робимо максимум для нашої перемоги?
«Українська культура має величезне значення для світу, але наше усвідомлення цього мінімальне», – пише американський історик та письменник, професор Єльського університету Тімоті Снайдер в есе «ЩЕДРИК», пригадуючи історію всесвітньовідомої популярної щедрівки. Прагнучи, «аби українське походження цієї пісні завжди визнавали», Снайдер зробив власний переклад англійською мовою, щоб автентичний текст був зрозумілішим у світі.
Кандидат юридичних наук Володимир Кампо та доктор юридичних наук Радим Губань пропонують читачам нарис «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕНІЙ УКРАЇНИ: СЕРГІЙ ПОДОЛИНСЬКИЙ І СУЧАСНІСТЬ». Автори вважають, що пам’ять про Сергія Подолинського, вченого, мислителя, громадського і політичного діяча, не повинна обмежуватись суспільно-науковим дискурсом. Українським літераторам і митцям також варто долучитися до формування його літературно-духовного образу, що вкрай необхідне для розвитку культури українського народу, якому він самовіддано служив.
Протягом ХХ–ХХІ ст. точилися й точаться суперечки навколо творчої спадщини видатних людей, зокрема й питання, яка саме країна має право вважати цю людину «своєю». Але крапку у всіх суперечках ставить точно досліджена біографічна правда, що об’єктивно висвітлює життя і творчість знаної особистості. Про те, що насправді означала для Іллі Рєпіна Україна дізнайтеся з чудово ілюстрованої публікації мистецтвознавиці Олени Шапіро (м. Київ) – «НАРОД НІЖНИЙ, ДОБРИЙ, ПОЕТИЧНИЙ»: УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ В ЖИВОПИСІ ІЛЛІ РЄПІНА».
В Інтернеті є сайт під назвою «BIBLIOTHECA AUGUSTІANA» (Bibliotheca latina Scriptorum latinorum collectio – «Панєвропейська колекція латиномовних текстів»). Тут наведено список усіх європейських країн і авторів та їхніх творів, написаних латиною за останні 1500 років. Немає тільки України. Насправді ж, латинську мову українці не тільки знали, але й писали нею наукові та художні твори. Добу ХV‒ХVІІІ ст. в історії української культури і філософії довгий час належно не вивчали. Про те, як виправляється ситуація і до списку авторів Європи долучаються українські автори, читайте у статті «УКРАЇНА В ПОШУКАХ СВОЄЇ ІДЕНТИЧНОСТІ». Її автор –Володимир Литвинов, доктор філософських наук (Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, м. Київ) ще й упорядник «Антології латиномовних творів українських мислителів ХV‒ХVШ ст.» у перекладі на українську (Latinitas Roxolaniae).
«ПРО ДЕЯКІ ПАМ’ЯТКИ КОРОПА», стародавнього невеликого міста на Чернігівщині повідомляє кандидат філологічних наук Костянтин Буркут (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, м. Київ).
У дискусійному матеріалі «УСПІХИ НООНАУК У СТВОРЕННІ ПРАВДИВОЇ ІСТОРІЇ НОСІЇВ УКРАЇНСЬКИХ ГЕНІВ» кандидат фізико-математичних наук, доктор філософських наук Костянтин Корсак та кандидат філософських наук Юрій Корсак (Інститут вищої освіти НАПН України м. Київ) наводять узагальнені новітні наукові результати, отримані при виконанні фахових завдань.
«РОЗВІЙ ПІДНЕСЕННЯ І ЛАКОНІЗМ ТВОРЧОСТІ ОКСАНИ ЯДЧУК-МАЧИНСЬКОЇ» – це розповідь мистця Миколи Дьоміна (Національна спілка художників України, м. Київ) про мистецтво української художниці з регіону Великої Волині.
У сучасному науково-технічному дискурсі спостерігається тенденція до запозичення термінології з біологічних та екологічних наук для опису складних систем у сферах інформаційних технологій, бізнесу та соціології. Микола Патика, академік Національної академії аграрних наук України та Володимир Боголюбов, академік АНВШ України, запитують себе: «ЦИФРОВІ ЕКОСИСТЕМИ: МЕТАФОРА, АНАЛОГІЯ ЧИ ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ?» і розглядають випадки «термінологічної міграції» в науці.
Наталія Федорченко, бібліограф з міста Богуслава (КЗ «Публічна бібліотека» Богуславської міської ради), у дописі «ЗОЛОТИЙ ВІК ВОЛОДИМИРА МЕЛЬНИЧЕНКА» вітає шевченкознавця, заслуженого діяча науки України, члена національної спілки письменників України, популяризатора історичних знань, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка доктора історичних наук, академіка НАПН України Володимира Мельниченка із 80-річчям.
«ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ В ЦЕНТРІ УВАГИ» – співробітниці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (м. Київ) Ірина Губеладзе, член-кореспондент НАПН України, Світлана Чуніхіна, кандидат психологічних наук, Олена Пінчук, кандидат психологічних наук, Тетяна Кулаєва, кандидатка психологічних наук, розповідають про Х ювілейну міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина», яка відбулася в Києві у грудні 2025 року. Захід був присвячений 30-річчю заснування Асоціації політичних психологів України.
Ми звикли ділити історію людства на Бронзовий та Залізний віки, проте останні два століття переконливо свідчать: ми поступово, але впевнено переходимо до ери Алюмінієвої. Про це пише Володимир Дорошенко, доктор технічних наук (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, м. Київ) у огляді «МЕТАЛ, ЩО НАВЧИВ ЛЮДИНУ ЛІТАТИ» (ВІД ВІДКРИТТЯ ДО ІНЖЕНЕРНОЇ ДОСКОНАЛОСТІ)».
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті.
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: Вул. Володимирська, 54, кімн. 219. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87