9 квітня 2026 року перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч, учений секретар Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктор технічних наук Сергій Беспалов та учений секретар Відділення інформатики НАН України кандидат історичних наук Ольга Гороховатська здійснили робочий візит до Інституту космічних досліджень НАН України.
Інститут є провідною установою в структурі Національної академії наук України, яка поєднує комплекс актуальних досліджень, координацію співпраці науковців із підприємствами космічної індустрії, підготовку перспективних дослідницьких програм, активне міжнародне співробітництво, а також представляє Україну у низці міжнародних організацій з космічних досліджень. Дослідження сконцентровані навколо вивчення проблем сонячно-земних зв'язків та космічної погоди, розвитку космічних інформаційних систем і технологій, теорії та методів керування складними динамічними системами космічного призначення.
Директор Інституту член-кореспондент НАН України Олег Федоров розповів членам делегації про діяльність установи, її структуру, кадровий склад і пріоритети досліджень, співпрацю науковців з органами державної влади, організаціями та промисловими підприємствами космічної галузі, роботу над стратегічними та програмними документами у сфері космічної діяльності, нові кроки у співпраці з Європейським космічним агентством. Було також відзначено спрямованість сучасних робіт на вирішення проблем відбудови та безпеки України.
Керівники наукових відділів проінформували керівництво Академії про основні досягнення та перспективи діяльності на найближче майбутнє.
Завідувач відділу космічних інформаційних систем та технологій кандидат технічних наук Богдан Яйлимов висвітлив досягнення фахівців у розробці методів супутникового моніторингу земного покриву та природних екосистем – лісів, сільськогосподарських угідь, порушених і деградованих територій. В основі досліджень – власні методи машинного навчання, що застосовуються до оптичних та радарних супутникових даних. Відділ бере активну участь у конкурсних проєктах національного та міжнародного рівня, зокрема, грантів Національного фонду досліджень України та Міністерства освіти і науки України, проєктах програми Horizon Europe, а також готує заявки до Європейського космічного агентства. У межах цих проєктів команда розробляє технології моніторингу лісових екосистем, оцінки стану земного покриву від ретроспективного аналізу до актуальних карт, методи розрахунку індикаторів Цілей сталого розвитку для України, а також веде моніторинг екологічного стану окупованих територій – фіксуючи наслідки війни там, куди неможливо потрапити фізично. Результатом цих досліджень є картографічні продукти європейського та національного масштабу – зокрема, карта типів лісів усієї Європи з розрізненням 10 метрів, що використовується науковцями по всьому світу, карти земного покриву України, оцінки вологості ґрунту та екологічного стану постраждалих територій. Здобутки відділу відображені у публікаціях у виданнях першого квартиля та представлені на провідних міжнародних конференціях.
Завідувач відділу керування динамічними системами доктор фізико-математичних наук Микола Сальніков розповів про розроблення методів та алгоритмів керування автономним сервісним космічним апаратом (СКА) на етапах зближення та захвату об’єктів космічного сміття на орбіті Землі, моделювання та графічної 3-вимірної симуляції роботи систем вимірювання відносного положення космічних апаратів, роботи систем відносної навігації та керування. Ця робота пов’язана з розв’язанням проблеми забруднення навколоземного простору, яка з кожним роком стає все гострішою. Одним із способів вирішення проблеми полягає у використанні СКА для зближення та захоплення таких об'єктів з метою здійснення ремонту супутників, заміни обладнання, дозаправки або уводу таких об'єктів на орбіту поховання. Математичне моделювання дозволяє дуже реалістично імітувати проведення випробувань розроблених методів та алгоритмів. Ця робота також пов'язана з розробкою систем перехоплення (виведення з ладу) ворожих супутників, що знаходяться на орбіті. Крім цього, обчислювальний моделюючий комплекс, що розробляється, при незначній модифікації може бути використаний для моделювання будь-яких рухомих динамічних об'єктів, включаючи рух бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА), як у складі групи, так і при перехопленні рухомих цілей на землі або в повітрі з урахуванням їх особливостей і обмежень руху, а також різних збурень.
Завідувач відділу космічної плазми член-кореспондент НАН України Олег Черемних розповів про моделювання процесів у ближньому космосі, які у значній мірі базуються на обробці та аналізі даних вимірювань з космічних апаратів. Він зазначив, що впродовж останніх років у відділі було розроблено нові методики, які дозволили визначати спектральні, енергетичні характеристики та напрямки поширення хвиль за супутниковими вимірами. Також розроблено методику, яка дозволяє визначати характеристики хвильових атмосферних збурень за вимірами світової мережі ДНЧ радіосигналів. На основі цього було розв’язано низку наукових задач щодо розподілу хвильової активності на іоносферних висотах, які недоступні для супутникових вимірювань. Розроблення та удосконалення методик оброблення експериментальних даних дозволяє більш ефективно використовувати існуючі бази даних для отримання наукової інформації, побудови емпіричних моделей та верифікації математичних моделей. Співробітниками відділу розробляються моделі колективних процесів у системі атмосфера-іоносфера-магнітосфера Землі, а також в атмосфері Сонця. При побудові моделей використовуються методи та підходи системного аналізу, математичний апарат класичної механіки, звичайної та магнітної гідродинаміки, фізики плазми, а також лінійної алгебри, математичної та нелінійної фізики. Проводиться робота по верифікації розроблених моделей за результатами спостережень. Вагомі результати було отримано у теорії акустико-гравітаційних хвиль та нелінійних процесів в атмосфері Землі та плазмі ближнього космосу. Ці результати опубліковано у провідних зарубіжних журналах і вони отримали визнання міжнародної наукової спільноти.
Завідувач лабораторії супутникових досліджень ближнього космосу кандидат фізико-математичних наук Георгій Лізунов розповів про внесок фахівців Інституту у здійснення першого в історії незалежної України наукового експерименту «Варіант» на супутнику Січ-1М, координацію виконання наукової програми експерименту «Потенціал» на супутнику Січ-2. Науковці лабораторії розробили оригінальну методику селекції хвильових форм та аналізу спектрального складу атмосферних гравітаційних хвиль за даними контактних супутникових вимірювань. На цій основі проведено систематичне дослідження хвильового поля верхньої атмосфери, визначена його глобальна морфологічна структура, досліджено зв'язок атмосферних збурень з космічними і приземними джерелами енерговиділення, виявлено та досліджено генерацію атмосферних коливань рухом сонячного термінатору. Проведено цикл теоретичних досліджень властивостей атмосферних гравітаційних хвиль на іоносферних висотах. Отримані аналітичні критерії і побудовані прогностичні діаграми, які визначають можливість енергопереносу між різними висотними шарами атмосфери. За даними наземних спостережень на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» досліджено явище збурення магнітного поля Землі метеорологічними процесами. Наразі активно розвивається співробітництво з Національним антарктичним центром.
Підсумовуючи візит, перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов підкреслив вагомість результатів, отриманих науковцями Інституту у сфері космічних досліджень, важливість цих робіт для розв'язання актуальних завдань та майбутнього держави. Було також відзначено активну участь фахівців установи у міжнародних проєктах, обговорено проблемні питання у діяльності Інституту та окреслено перспективи на майбутнє.
За інформацією Інституту космічних досліджень НАН України
Фото: пресслужба НАН України
