8 квітня 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
Першу доповідь на тему «Гіперрозгалужені іонвмісні олігомери – будівельні блоки електролітних систем різного призначення» представив старший науковий співробітник Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктор хімічних наук Олександр Стрюцький.
Доповідач зазначив, що розроблення функціональних іономерів і полімер-електролітних матеріалів є одним із ключових напрямів сучасної хімії полімерів і матеріалознавства. Такі матеріали відкривають широкі можливості застосування – від інкапсулювання нанооб’єктів і отримання наночастинок металів до створення систем контрольованого масопереносу, гетерогенного каталізу, «розумних» покриттів для сенсорики та мікроелектроніки.
Окрему увагу приділено полімер-електролітним плівковим матеріалам та іоногелям, які можуть використовуватися у водневих паливних комірках, літієвих і натрієвих джерелах струму, а також гнучких суперконденсаторах. У сучасних умовах такі розробки мають особливе значення для розвитку енергетики.
Серед основних результатів – створення підходів до синтезу гіперрозгалужених іономерів різної архітектури, дослідження їхньої самоорганізації у розчинах і на міжфазних границях, розроблення методів отримання наноструктурованих полімер-електролітних матеріалів і іоногелів.
Доповідач також представив результати зі створення гнучких суперконденсаторів із високими функціональними характеристиками та стимул-чутливих полімерних ламінатів зі структурно регульованим райдужним забарвленням, перспективних для фотоніки, сенсорики та оптичних міток.
Отримані результати, за словами науковця, формують підґрунтя для розвитку високотехнологічних процесів і можуть бути використані у наукоємних галузях економіки, зокрема в альтернативній енергетиці.
В обговоренні доповіді завідувач відділу Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України член-кореспондент НАН України Валерій Шевченко відзначив високий науковий рівень роботи доповідача, його виняткову працездатність і сформованість як дослідника, а також підкреслив перспективність обраного ним напряму в хімії олігомерів.
Завідувач відділу Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України доктор хімічних наук Олександр Пуд наголосив на багатофункціональності розроблених матеріалів, які можуть застосовуватися у мембранних технологіях, суперконденсаторах і тонкоплівкових системах, а також відзначив їх потенційну конкурентоспроможність.
Радник Президії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків окремо відзначив високу публікаційну активність доповідача, зокрема значну кількість статей у провідних міжнародних журналах.
Академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Петро Стрижак підкреслив фундаментальний характер досліджень у хімії полімерів як основи створення нових матеріалів, відзначив орієнтацію роботи на практичні завдання (зокрема для паливних комірок) і важливість використання біосировини та розвитку нових типів джерел енергії.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Радченко звернув увагу на актуальність розвитку в Україні власних акумуляторних технологій і наголосив на доцільності об’єднання зусиль різних наукових установ для створення нових енергетичних рішень.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць підкреслив, що реалізація подібних розробок потребує чітко сформованих проєктів і участі у державних механізмах фінансування, зокрема через конкурси публічних інвестицій за участю науки та бізнесу.
Другу доповідь – «Геополітичний простір України: історичний вимір» – представив провідний науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України доктор географічних наук Ростислав Сосса.
У виступі йшлося про те, як історичний досвід формує сучасне розуміння українського простору. Доповідач звернув увагу: в умовах нинішніх безпекових викликів геополітичний погляд на історію допомагає краще бачити причини регіональних відмінностей і шукати шляхи їх збалансування.
Окремо він зупинився на історико-картографічному підході – через карти можна простежити, як змінювався соціокультурний простір, як розвивалися міста, формувалися політичні системи і виникали просторові конфлікти.
Важливий акцент – протидія маніпулятивним історичним наративам. За словами науковця, у війні, де інформація також є зброєю, саме науковий аналіз дозволяє відновлювати цілісну картину минулого і зміцнювати національну ідентичність.
Доповідач навів приклади історичних картографічних джерел, які підтверджують тяглість існування України: вже з XVI-XVII століть назва «Україна» фіксується у європейських документах і на картах, зокрема у працях Ґійома Левассера де Боплана.
Йшлося також про результати досліджень, виконаних у наукових установах НАН України, – зокрема про формування геополітичної ідентичності, роль історичної пам’яті та особливості розвитку прикордонних регіонів.
На завершення Ростислав Сосса зазначив, що важливою наступною задачею є створення історичного атласу геополітичного простору України – інструменту, який дозволить наочно простежити, як формувалася держава в різні історичні періоди. Такий атлас, за його словами, може стати корисним не лише для науки, а й для аналізу та ухвалення рішень на державному рівні.
В обговоренні доповіді директор Центру космічного, енергетичного, ядерного та довкіллєвого права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України кандидат географічних наук В’ячеслав Олещенко наголосив на важливості правового виміру геополітики та запропонував активніше залучити Інститут держави і права до роботи над проєктом. Він також підкреслив роль наукових і громадських інституцій у міжнародних процесах, навівши приклад виключення росії з Міжнародного географічного союзу, і звернув увагу на потребу доступу до старовинних карт, що зберігаються за кордоном.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень – керівник Центру внутрішньополітичних досліджень доктор економічних наук В’ячеслав Потапенко підтримав ідею створення атласу як практичного інструменту для держави – передусім у сфері національної безпеки та міжнародної аргументації. Він зауважив, що такий проєкт має бути міждисциплінарним і, ймовірно, не обмежуватися паперовим форматом.
Член Президії НАН України академік НАН України Сергій Пирожков підкреслив історичну вагу теми, нагадавши про попередні напрацювання з картографічного осмислення становлення України. Він акцентував на значенні атласу для утвердження суб’єктності держави та запропонував створити координаційний орган при Президії для системної роботи над проєктом.
В.о. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій підтримав ініціативу, звернувши увагу на складність і тривалість подібних проєктів. Він наголосив, що йдеться не лише про наукову, а й про стратегічну роботу, яка потребує широкого залучення фахівців і стане важливим інструментом у сучасних інформаційних та політичних процесах.
Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академік НАН України Богдан Ажнюк підтримав проєкт, водночас звернув увагу на потребу чіткішого термінологічного опрацювання.
Академік НАН України Ярослав Яцків наголосив на важливості проєкту для утвердження України у світовому науковому та інформаційному просторі. Він підкреслив, що така робота має не лише наукове, а й стратегічне значення, і потребує широкої міждисциплінарної співпраці та належної координації.
На завершення Президія НАН України розглянула низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Радченко представив результати виконання Програми спільної діяльності НАН України та Національної академії аграрних наук України у 2023-2025 роках. Попри складні умови воєнного часу, співпраця залишалася активною та результативною: реалізовано 70 спільних заходів за участю понад 50 наукових установ.
Йшлося про спільні дослідження у сфері аграрної науки, екології, біотехнологій, генетики, а також про напрацювання, спрямовані на відновлення ґрунтів, збереження біорізноманіття, розвиток агросектору та забезпечення продовольчої безпеки.
Отримані результати мають міждисциплінарний характер і створюють основу для впровадження нових технологій у сільському господарстві та суміжних галузях економіки.
Фото: Пресслужба НАН України
