29 травня 2026 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України. У центрі уваги учасників були питання розвитку курортної економіки та реабілітаційної сфери, а також нові матеріали й технології для високотемпературних з'єднань у сучасному машинобудуванні.
Війна різко збільшила потребу в реабілітації, а разом із нею – увагу до природних ресурсів, які можуть стати основою для розвитку сучасної курортної та відновлювальної інфраструктури України. Саме про це йшлося у доповіді заступниці директора Інституту ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України члена-кореспондента НАН України Ніни Хумарової «Природні лікувальні активи у розвитку курортної економіки».
Доповідачка наголосила, що Україна має унікальний природний потенціал для розвитку реабілітаційних і оздоровчих послуг. За її словами, в країні зосереджені майже всі види природних лікувальних ресурсів, поширені в Європі: сотні джерел мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, бішофітів та озокериту, значні рекреаційні території, морське узбережжя й сприятливі кліматичні умови.
Водночас, зазначила Ніна Хумарова, ці ресурси досі переважно розглядаються як природні об’єкти, а не як повноцінні економічні активи. Через відсутність сучасних механізмів оцінювання та обліку їхня реальна вартість часто залишається недооціненою. На її переконання, інтеграція природних лікувальних активів у систему економічного планування могла б створити нові можливості для розвитку громад, залучення інвестицій та формування довгострокових джерел доходів.
Окрему увагу доповідачка приділила європейським підходам до управління природним капіталом. Вона підкреслила, що відновлення країни має спиратися на принципи «зеленого відновлення» та сталого використання природних ресурсів, а розвиток курортних територій повинен поєднувати економічну ефективність із збереженням екосистем.
За словами Ніни Хумарової, особливе значення ця тематика має для місцевих громад. Сьогодні саме вони часто несуть основне навантаження, пов’язане з функціонуванням курортної інфраструктури, але не завжди отримують відповідні економічні вигоди. Тому одним із ключових завдань є створення механізмів, які дозволять громадам повною мірою використовувати потенціал своїх природних ресурсів для власного розвитку.
Підсумовуючи, науковиця наголосила, що природні лікувальні активи можуть стати важливим елементом післявоєнного відновлення України, поєднуючи завдання реабілітації населення, розвитку територій, залучення інвестицій та збереження природного капіталу держави.
Запропоноване бачення ролі природних лікувальних ресурсів у післявоєнному відновленні країни викликало жвавий інтерес учасників засідання.
В обговоренні доповіді взяли участь директор профспілкового санаторію «Хмільник» доктор економічних наук Олександр Галаченко, директор Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України доктор медичних наук Костянтин Бабов та академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Учасники обговорення наголосили наголосили, що в умовах війни та майбутньої відбудови країни курортна сфера набуває нового значення як складова системи реабілітації, відновлення людського капіталу та економічної стійкості держави. Було відзначено, що Україна має значний природний лікувальний потенціал, який може стати важливою конкурентною перевагою у розвитку сучасних реабілітаційних і оздоровчих послуг.
Учасники дискусії підтримали запропонований у доповіді підхід до розгляду природних лікувальних ресурсів не лише як об'єктів охорони, а і як економічних активів, що потребують сучасних механізмів управління та інтеграції в систему розвитку територій. Також наголошувалося на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, створення умов для залучення інвестицій, розвитку державно-приватного партнерства та ширшого використання цифрових інструментів управління курортною сферою.
Окрему увагу було приділено ролі курортно-реабілітаційного комплексу в системі охорони здоров'я та питанням узгодження державних, громадських і ринкових механізмів його функціонування. На думку учасників обговорення, представлене дослідження закладає важливе наукове підґрунтя для формування сучасної моделі розвитку курортної економіки України.
Наступна доповідь була присвячена матеріалознавчим аспектам створення сучасних високотемпературних з'єднань для енергетичного машинобудування.
Про нові матеріали та технології, необхідні для роботи газотурбінних двигунів в екстремальних умовах, доповіла завідувачка відділу фізико-хімічних процесів паяння Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України доктор технічних наук Світлана Максимова. Вона представила результати досліджень, викладених у доповіді «Вакуумне паяння високохромистих жароміцних нікелевих сплавів».
Доповідачка зазначила, що такі сплави застосовують для виготовлення та ремонту відповідальних елементів газотурбінних двигунів, які працюють за високих температур, значних механічних навантажень і в агресивному середовищі. Водночас вони належать до категорії важкозварюваних матеріалів, тому пошук ефективних технологій їх з'єднання є одним із важливих завдань сучасного матеріалознавства.
Особливу увагу Світлана Максимова звернула на проблему імпортозаміщення спеціалізованих припоїв, значна частина яких раніше надходила з російських джерел. За її словами, для українського газотурбобудування наявність власних матеріалів і технологій має стратегічне значення як для виробництва нових виробів, так і для ремонту та відновлення турбінного обладнання.
Відповіддю на ці виклики стала розробка нових вітчизняних припійних матеріалів та технологій їх застосування.
У ході досліджень науковці Інституту електрозварювання розробили серію нових багатокомпонентних припоїв і детально вивчили їхню поведінку під час високотемпературного паяння. Комплекс експериментальних і розрахункових досліджень дав змогу визначити оптимальні склади матеріалів та режими технологічного процесу для різних типів жароміцних нікелевих сплавів.
Представлені результати показали високі механічні характеристики створених з'єднань, зокрема під час роботи за температур до 900 °С. Розроблені матеріали та технологія вже пройшли повну дослідно-промислову перевірку на ДП «НВК газотурбобудування «Зоря – Машпроект»», де підтвердили свою ефективність під час виготовлення та ремонту вузлів газотурбінних двигунів.
За словами доповідачки, нині триває робота над організацією промислового виробництва нових високотемпературних припоїв, що відкриває перспективи їх широкого впровадження в енергетичному та суднобудівному машинобудуванні України.
Представлені результати викликали значний інтерес учасників засідання та стали предметом подальшого обговорення.
В обговоренні доповіді взяли участь завідувач лабораторії «Контактних явищ та паяння неметалевих матеріалів» Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України доктор хімічних наук Віталій Красовський, в.о. головного інженера ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор»» Юрій Гусєв, головний науковий співробітник Національного інституту раку МОЗ України член-кореспондент НАМН України Едуард Стаховський та академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України академік НАН України Ігор Крівцун.
Учасники дискусії наголосили на широких можливостях застосування сучасних технологій паяння в енергетичному машинобудуванні, авіаційній галузі, оборонній сфері та медицині. Зокрема, було відзначено важливість розроблених в Інституті електрозварювання технологій для виготовлення й ремонту вузлів газотурбінних двигунів, де паяння часто є найбільш надійним, а іноді й єдиним можливим способом створення якісних з'єднань.
Окремий аспект дискусії стосувався застосування технологій паяння у медицині. Зокрема, було наведено приклади використання високотемпературного паяння під час створення нових медичних інструментів для малоінвазивного лікування онкологічних захворювань.
Як зазначив Едуард Стаховський, співпраця Національного інституту раку та Інституту електрозварювання дала змогу розробити експериментальні зразки інструментів для сучасних методів локальної деструкції пухлин, що відкриває перспективи скорочення термінів лікування та підвищення його ефективності.
Підсумовуючи дискусію, Ігор Крівцун відзначив, що сучасне паяння поєднує фундаментальні наукові дослідження з вирішенням конкретних технологічних завдань. Розроблення нових припоїв і технологій для різних матеріалів є важливим напрямом робіт Інституту електрозварювання, результати якого вже знаходять застосування у промисловості, медицині та секторі безпеки й оборони.
На завершення засідання члени Президії НАН України розглянули низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
