25 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
На його початку було заслухано доповідь завідувача кафедри кібербезпеки та інтелектуальних інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» члена-кореспондента НАН України Вячеслава Харченка «Наукові засади, методи створення та впровадження гарантоздатних систем штучного інтелекту». У доповіді було наголошено, що розроблення теорії, методів і технологій аналізу, оцінювання, створення і використання гарантоздатних систем штучного інтелекту (СШІ) для ефективного керування, оброблення даних, забезпечення готовності, безпечності та резильєнтності об’єктів критичної інформаційної та енергетичної інфраструктури, інтелектуальних безпілотних систем і комплексів різного призначення формує та вирішує низку актуальних наукових і практичних завдань, важливих для безпеки та оборони країни.
Разом із тим, за словами доповідача, можуть виникати загрози, пов’язані з порушенням надійного та безпечного функціонування СШІ, спричинені невизначеністю їхньої поведінки внаслідок перевірок на обмежених послідовностях вхідних даних і наборах даних, які використовувалися для навчання (датасетів), відмовами програмно-апаратної реалізації, кібератаками на вразливості тощо. Це особливо критично під час застосування засобів ШІ в системах з високою ціною часткової або повної втрати працездатності. Крім цього, важливими є задачі обґрунтування і забезпечення виконання вимог до специфічних характеристик ШІ, а саме: етичності (ethics), поясненності (explainability), довірчоздатності (trustworthiness) та інших, їх визначенню та упорядкуванню з урахуванням складної структури.
Вячеслав Харченко підкреслив, що новизна СШІ як об’єктів забезпечення надійності та безпеки зумовлює необхідність формування концептуальної бази для створення гарантоздатних систем штучного інтелекту. Концепція гарантоздатності (властивості системи виконувати специфіковані функції, яким можна обґрунтовано довіряти) як комплексної властивості, що об’єднує безвідмовність, готовність, функціональну безпечність, кібербезпеку, а за певних умов резильєнтність, недостатньо поширена на СШІ та враховує їх особливості.
Доповідач розповів, що наукові підходи та практичні результати, що отримані в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» у кооперації з індустріальними і академічними партнерами, спрямовані на формування і розвиток теорії та моделей гарантоздатних інтелектуальних обчислень. Зокрема, сформульовано концепцію побудови гарантоздатних (надійних і безпечних) розподілених і вбудованих систем та інфраструктур з недостатньо надійних і безпечних компонентів (систем) в умовах дії агресивного фізичного та інформаційного середовища зі змінними параметрами. Запропоновано концепцію «великої» ІТ-безпеки і теоретично обґрунтовано принципи багатоверсійності, багатопараметричної адаптації та багатоступеневої керованої деградації для систем, важливих для безпеки. На підставі досліджень багатоверсійних систем і технологій в атомній енергетиці та аерокосмічних комплексах запропоновано та теоретично обгрунтовано принципи комбінованої диверсності (версійної, версійно-структурної або версійно-часової надмірності), методи оперативного контролю, реконфігурації та донавчання резервних підсистем для забезпечення гарантоздатності СШІ. Визначено стратегії їх впровадження в СШІ з використанням диверсності датасетів і методів побудови версій (каналів), диверсності донавчання при виявленні проблем/отриманні додаткових датасетів, і диверсності засобів контролю працездатності окремих каналів СШІ. Розроблено та досліджено комплекс математичних моделей оцінювання гарантоздатності СШІ з використанням багатофрагментних марковських моделей, різних типів дерев відмов і кібератак.
Окремо було наголошено, що сферами застосування результатів є системи безпеки (аварійного захисту реакторів) АЕС, аерокосмічні та безпілотні інтелектуальні системи, мобільні системи екологічного моніторингу та розмінування. На особливу увагу заслуговує запропонована система пошуку та ідентифікації вибухонебезпечних предметів з використанням мультисенсорних інтелектуальних платформ.
В обговоренні доповіді голова Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації України доктор технічних наук Олександр Потій наголосив на актуальності та практичній значущості досліджень щодо надійності систем штучного інтелекту, які поза сумнівом посилюють спроможності нашої держави у сфері національної безпеки та стійкості суспільства у ряді важливих галузей, у тому числі, у сфері кіберзахисту і кібербезпеки.
Генеральний директор ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» кандидат технічних наук Аліна Бегун розповіла про тісну співпрацю з науковцями щодо створення керуючих систем безпеки для об’єктів атомної енергетики. Такі системи аварійного захисту впроваджені на реакторах України й інших країн, а досвід їх використання у складних умовах війни показав їхню високу безпеку та резильєнтність.
Директор Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Мохор акцентував на важливості тісної співпраці наукових колективів та необхідності продовження досліджень гарантоздатності та резильєнтності систем штучного інтелекту, які стають важливою складовою об’єктів енергетичної інфраструктури.
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч наголосив, що роботи з розвитку наукових засад, методів і технологій оцінювання та забезпечення гарантоздатності та резильєнтності систем штучного інтелекту є одним з пріоритетних наукових напрямів. Разом із тим, він акцентував на критичних викликах, які пов'язані зі стрімким розвитком СШІ.
Другою було заслухано наукову доповідь професора кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука Львівського національного університету імені Івана Франка члена-кореспондента НАН України Христини Гнатенко «Квантове програмування: нові можливості для розв’язання фундаментальних задач та перспективи практичного застосування». Вона наголосила, що актуальність цієї наукової проблематики зумовлена стрімким розвитком квантових технологій та потребою у розробленні нових алгоритмічних підходів. Застосування квантових процесорів дає змогу здійснювати дослідження складних квантових систем і моделювання квантових процесів. У зв’язку з цим активно вивчаються фундаментальні питання із використанням квантових комп’ютерів, зокрема аналіз властивостей еволюційних квантових станів, визначення енергетичних рівнів квантових систем, моделювання квантових процесів і систем.
Окремо було підкреслено, що сьогодні важливим завданням є створення квантових протоколів, стійких до впливу похибок, для здійснення розрахунків на сучасних шумних квантових процесорах. Поряд із цим перспективним є також розроблення алгоритмів, які з розвитком технологій відкриють шлях до досягнення квантової переваги, тобто забезпечать розв’язання широкого класу фундаментальних і прикладних задач швидше та з меншими ресурсними витратами порівняно з класичними обчисленнями.
У доповіді було наведено приклади вже отриманих вагомих результатів, які мають наукове та прикладне значення і становлять суттєвий внесок у розвиток квантових алгоритмів, квантової інформації та суміжних міждисциплінарних напрямів досліджень. Христина Гнатенко також підкреслила, що заплутаність є одним із ключових ресурсів квантових технологій. Квантові графові стани знаходять широке застосування, зокрема в алгоритмах корекції квантових помилок, квантовому машинному навчанні та квантовій криптографії, а відтак отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку квантових обчислень. Водночас графи широко застосовуються для моделювання складних систем, зокрема соціальних процесів, а також у задачах логістики та економіки. У перспективі з розвитком квантових технологій розроблені алгоритми можуть набути практичного використання у широкому колі прикладних задач.
Доповідачка звернула увагу, що обчислення здійснювалися через інтернет-доступ до квантових процесорів, розташованих за межами України. Квантових комп’ютерів, створених в Україні, наразі немає, що зумовлено низкою об’єктивних чинників, серед яких основним є висока вартість відповідних технологій та складна ситуація, пов’язана з воєнним станом.
Окрему увагу Христина Гнатенко звернула на створення у 2020 році та впровадження першої в Україні бакалаврської освітньої програми «Квантові комп’ютери та квантове програмування» у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Крім цього, відкрито магістерські програми з квантової інформації та квантових обчислень у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Львівському національному університеті імені Івана Франка та Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, що свідчить про формування в Україні освітнього та наукового середовища у сфері квантових технологій.
В обговоренні доповіді академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Михайло Бондар виголосив відгук на виступ Христини Гнатенко від головного наукового співробітника відділу комп’ютерного моделювання багаточастинкових систем Інституту фізики конденсованих систем імені І.Р. Юхновського НАН України академіка НАН України Ігоря Мриглода. У ньому було наголошено, що отримані результати мають вагоме наукове та прикладне значення для розвитку квантової інформації, квантових алгоритмів і суміжних міждисциплінарних напрямів. Указано на перспективи застосування запропонованих підходів у задачах оптимізації, логістики, економіки, фармацевтики, а також у квантовому машинному навчанні, квантовій криптографії та алгоритмах корекції квантових помилок.
Від імені Відділення академік НАН України Михайло Бондар підтримав доповідь, акцентував на актуальності та перспективності цієї тематики, а також зазначив, що отримані доповідачем результати становлять суттєвий внесок у розвиток квантових алгоритмів, квантової інформації та суміжних міждисциплінарних напрямів досліджень.
Провідний науковий співробітник, керівник групи квантової оптики та квантової інформації відділу синергетики Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Семенов загострив увагу на тому, що сьогодні квантові технології набувають стрімкого розвитку у світі, а створення квантового комп’ютера стійкого до помилок є перспективою найближчого майбутньому. Саме тому підготовка нового покоління фахівців та залучення українських дослідницьких груп до міжнародних проєктів має надзвичайно важливе значення.
Старший науковий співробітник Київського академічного університету та Інституту математики НАН України кандидат фізико-математичних наук Данило Якименко підтримав представлену доповідь та розповів про досвід роботи з квантовими комп’ютерами у рамках співпраці з міжнародними організаціями. Він також наголосив на важливості розширення ініціатив, які сприяють підвищенню зацікавленості молоді сучасними квантовими технологіями.
Академіки НАН України Олександр Хіміч і Вадим Локтєв дали високу оцінку доповіді і одержаних результатів та акцентували на важливості подальшого розвитку цієї галузі досліджень в Україні.
Далі з доповіддю «Про цифрову трансформацію НАН України» виступив директор Інституту програмних систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Сініцин. Він наголосив, що цифрова трансформація НАН України визначається як системний та імперативний процес модернізації управління, наукової інфраструктури і механізмів створення критичних знань, виконання якого є необхідною умовою ефективного використання державних ресурсів, міжнародної інтеграції та забезпечення стійкого розвитку національної наукової системи. Завдання Програми інформатизації НАН України за весь період її реалізації з 2004 по 2024 рік виконано та створено передумови цифрової трансформації НАН України.
Водночас, за словами Ігоря Сініцина, є потреба у належному ресурсному забезпеченні ефективної комплексної роботи над розбудовою системи цифрових рішень у сфері науки, включно зі створенням безпечного електронного середовища, забезпеченням необхідної цифрової інфраструктури наукових установ, підвищенні рівня цифрової компетентності, цифровій трансформації процесів та послуг, а також інтелектуалізації збору й аналізу даних.
З огляду на те, що інформаційна інфраструктура НАН України відіграє ключову роль у підвищенні ефективності науково-дослідної діяльності та конкурентоспроможності національної науково-освітньої системи, доповідач відзначив ключові аспекти цифрової трансформації НАН України, серед яких запровадження системи електронного документообігу НАН України; модернізація системи захисту інформаційної інфраструктури НАН України та її наукових установ; використання катастрофостійкого центру обміну даними в Україні; розвиток Базового координаційного центру та Регіонального операційного центру грід; розвиток Центру колективного користування обладнанням суперкомп’ютерного комплексу СКІТ; реалізація проєктів з функціонального забезпечення НАН України – модернізація РІТ НОД та інші.
На завершення засідання було розглянуто низку кадрових і поточних питань. Зокрема, Президія НАН України постановила присудити Золоту медаль імені В.І. Вернадського НАН України за результатами конкурсу 2025 року академіку НАН України Миколі Жулинському та іноземному члену НАН України Марку Павлишину (Австралія) – за визначний внесок у розвиток українського літературознавства та його утвердження за кордоном. Також присуджено Премії імені видатних учених України та Премії НАН України для молодих учених і студентів за кращі наукові роботи за підсумками конкурсу 2025 року.
Далі учасники засідання заслухали інформацію про план заходів НАН України, пов’язаних з 40-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, та про порядок проведення сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України, які заплановані на 21-23 квітня 2026 року.
Фото: Пресслужба НАН України
