25 березня 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
На його початку було заслухано доповідь завідувача відділу Математичного відділення Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України члена-кореспондента НАН України Дмитра Шепельського «Сучасні математичні методи для оптоволоконних комунікацій». Він розповів про досягнення науковців Інституту в розв’язанні глобальних викликів щодо підвищення пропускної здатності та енергоефективності магістральних оптоволоконних мереж великої протяжності. Зокрема, обґрунтовано інноваційний підхід, що базується на застосуванні спектральної теорії періодичних операторів для синтезу сигналів у формі скінченнозонних розв’язків нелінійних рівнянь. Він дає змогу радикально переглянути архітектуру сучасних систем зв’язку, перетворюючи природну нелінійність середовища з деструктивного шуму на ефективний ресурс для стабілізації інформаційних символів. Завдяки залученню складного математичного формалізму задачі Рімана–Гільберта забезпечується прецизійна аналітична точність синтезу сигналів, що гарантує повну керованість часовими параметрами символів у класі скінченнозонних функцій. Це створює надійне підґрунтя для розроблення магістральних мереж нового покоління з безпрецедентним рівнем завадостійкості та радикально вищою спектральною ефективністю навіть за складних шумових умов.
Доповідач зазначив, що дослідження проводилися у тісній співпраці з провідними фахівцями Астонського інституту фотонних технологій (Велика Британія). Він наголосив, що отримані фундаментальні результати мають вагоме значення для створення українських програмно-апаратних комплексів нового покоління, що гарантуватиме державі технологічну незалежність та визначальну перевагу у сфері захищених комунікацій критичного призначення.
В обговоренні доповіді виступили завідувач відділу Інституту математики НАН України доктор фізико-математичних наук Вячеслав Бойко, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фiзики ім. М. M. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Микола Іоргов, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту математики НАН України академік Олександр Тимоха, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України, директор Інституту фізики НАН України академік Михайло Бондар, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України академік Зіновій Назарчук, провідний науковий співробітник Iнституту теоретичної фiзики ім. М.M. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Ярослав Золотарюк.
Учасники обговорення відзначили актуальність, теоретичну цінність і перспективність практичного застосування представлених у доповіді результатів. Було наголошено на пріоритетності розроблення фундаментально нових парадигм передачі даних, що ґрунтуються на залученні інтелектуально місткого математичного апарату та необхідності подальшого впровадження високорівневих методів, що не мають прямих аналогів у сучасних мережевих протоколах.
Другою було заслухано наукову доповідь завідувача відділу Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України доктора хімічних наук Ірини Романової «Селективні сорбенти для вилучення радіонуклідів, важких металів та літію з водних розчинів». Вона зазначила, що воєнні дії, що тривають на території України, створюють додаткові загрози для екосистем та здоров’я населення. Саме тому розроблення високоселективних сорбентів для вилучення радіонуклідів, важких металів та інших небезпечних компонентів із водних середовищ є важливим науково-технічним завданням, що має стратегічне значення для екологічної безпеки, відновлення постраждалих територій та сталого розвитку держави.
Так, науковці Інституту спільно з Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» провели пілотні випробування, які засвідчили високу ефективність використання фосфату цирконію, нанесеного на сілікагель, та силікату титану на базальтовому волокні у технологічному процесі очищення трапних вод.
Доповідачка розповіла про низку й інших результатів досліджень, які мають вагоме прикладне значення. Зокрема, розроблено метод очищення води, забрудненої ураном, цезієм та стронцієм, що базується на використанні механо-хімічно та кислотно активованого монтморилоніту (природного глинистого матеріалу), зокрема з модифікуванням його поверхні ПАР. Запропоновано метод синтезу нових сорбційних матеріалів на основі каоліну та рідкого скла вітчизняного виробництва для видалення з водних розчинів іонів цезію, кадмію, свинцю та міді. На основі оксидів титану та мангану синтезовано адсорбенти для концентрування літію з розчину, одержаного лужною переробкою природної руди – петаліту Полохівського родовища. Узагальнено наукові засади цілеспрямованого синтезу сорбентів на основі природних глин для успішного використання у процесах очищення води.
Учена наголосила, що отримані результати створюють наукове підґрунтя для розроблення українських технологій очищення води та поводження з небезпечними відходами. Запропоновані сорбційні матеріали вирізняються доступністю вихідної сировини, технологічною простотою отримання та високою ефективністю, що відкриває перспективи їх широкого впровадження у промисловості, зокрема в системах водоочищення, ядерній енергетиці, гірничо-видобувному секторі та екологічному моніторингу.
В обговоренні доповіді виступили завідувач кафедри аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Оксана Тананайко, завідувач відділу радіаційного моніторингу Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України кандидат технічних наук Валерій Хан, завідувач лабораторії екологічної хімії Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України доктор хімічних наук Ірина Ковальчук, член Президії НАН України академік НАН та НАМН України Віталій Цимбалюк, академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Петро Стрижак.
Учасники обговорення підтримали виголошену доповідь та відзначили важливість досліджень, високий потенціал використання розроблених сорбентів та необхідність подальшого розширення роботи у цьому напрямі. Було також акцентовано на потребі координації співпраці Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України з науковими установами НАН України, закладами вищої освіти та відповідними відомствами, а також підприємствами та організаціями щодо впровадження результатів досліджень функціональних сорбційних матеріалів.
На завершення засідання було розглянуто низку кадрових і поточних питань.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній виступив з інформацією про Концепцію розвитку Національної академії наук України на період до 2030 року.
Було також заслухано доповіді віцепрезидента НАН України академіка НАН України Володимира Радченка та академіка НАМН України Ігоря Луріна про основні результати виконання Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України на 2023–2025 роки. Зокрема, співпраця науковців двох академій здійснювалася у таких напрямах як: математичне моделювання вогнепальних поранень із застосуванням балістичних імітаторів; розроблення методів підвищення ефективності діагностики уражень різних структур слухового аналізатора; розроблення, виготовлення і апробація конструкцій засобів ортопедичної техніки з використанням вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу; застосування штучного інтелекту у діагностиці патологічних станів центральної нервової системи; вивчення взаємодії елементів бойового ураження вогнепальною зброєю з біологічними тканинами; лікування ендокринних захворювань за допомогою генної терапії; застосування високочастотної електрозварювальної технології в хірургії; розроблення методів надання медичної допомоги при черепно-мозкових травмах з використанням аутологічних стовбурових клітин; розроблення нових композиційних матеріалів на основі наночастинок срібла, золота і міді з вираженою антивірусною дією; створення нових приладів та методів лазерної дії під час хірургічних втручань тощо.
Представлені результати свідчать про те, що багаторічне співробітництво між установами НАН України та НАМН України має міждисциплінарний характер, поєднує фундаментальні та прикладні дослідження та є важливим підґрунтям для створення інноваційних технологій у галузі охорони здоров’я, медицини, біотехнологій тощо. З огляду на важливість продовження співпраці науковців НАН і НАМН України під час засідання було затверджено програму спільної діяльності на 2026–2028 роки.
Фото: Пресслужба НАН України
