24 червня 2026 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України. У його рамках за участю Президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха відбулося спільне засідання НАН України та УСПП «Наука і бізнес у формуванні стратегії промислового відновлення України».
На початку заходу за дорученням Президента України відбулася урочиста церемонія вручення директору Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України доктору біологічних наук Олександру Петренку державної нагороди – почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», присудженої Указом Президента України №380/2026 з нагоди Дня науки.
Відкриваючи робочу частину засідання академік Анатолій Загородній, привітав усіх учасників із важливою подією в житті держави – 30-тою річницею ухвалення Конституції України, яка відзначатиметься 28 червня. «Український народ зустрічає 30-річний ювілей Конституції в умовах жорсткого випробування у своїй новітній історії – в умовах повномасштабної російської агресії. І саме у цей час ми особливо гостро усвідомлюємо справжню цінність Конституції України як правової основи національної стійкості, єдності та боротьби за майбутнє», – зазначив очільник Академії. Він також наголосив: «30 років Конституції – це не тільки час здобутків, а й час усвідомлення завдань, які ще належить виконати. Конституція визначила високі стандарти державності, але багато її положень залишаються стратегічними орієнтирами. Тому важливою складовою розвитку сучасного українського конституціоналізму є діяльність академічної правничої науки, правничої спільноти, покликаної не лише досліджувати закономірності становлення держави і права, а й формувати концептуальне бачення конституційного майбутнього, забезпечувати наукове підґрунтя для державницьких рішень та сприяти утвердженню культури конституціоналізму в суспільстві».
Вітаючи на засіданні представників Українського союзу промисловців і підприємців, Президент НАН України Анатолій Загородній зауважив: «Переконаний, що прямий діалог НАН України і УСПП сприятиме поєднанню наукової експертизи з досвідом та запитами підприємницького середовища».
Далі з доповідями до учасників засідання звернулися Президент Українського союзу промисловців і підприємців, співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах і академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
У своєму виступі Анатолій Кінах наголосив, що відновлення країни має базуватися на тісній взаємодії наукової спільноти, бізнесу і державних інституцій. За його словами, Україні необхідно відійти від сировинної моделі економіки та формувати сучасну конкурентоспроможну індустріально-інноваційну економіку, що спирається на державницьку промислову політику.
Він підкреслив, що одним із першочергових етапів розробки та реалізації Стратегії відновлення має стати глибока діагностика реального стану економіки. Він навів низку показників, які свідчать про масштаб викликів, що стоять перед державою. Окрему увагу було приділено демографічній ситуації. Одним із ключових завдань державної політики має стати збереження та розвиток людського потенціалу.
Президент УСПП також зазначив, що для створення умов сталого економічного зростання необхідне вдосконалення монетарної, грошово-кредитної та фінансової політики. Сьогодні рівень кредитування економіки в Україні є одним із найнижчих у Європі та становить лише близько 14% ВВП. Водночас значна частина промислового комплексу працює із завантаженням лише на 30–35%, що стримує економічне відновлення та розвиток виробництва.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць, своєю чергою, зазначив, що чинна модель ринкової економіки України має системні вади, які потребують переосмислення в умовах післявоєнної модернізації держави.
Він звернув увагу на досвід Європейського Союзу, де близько 66% інвестицій в інновації забезпечує саме бізнес-сектор. На його переконання, розвиток інноваційної економіки неможливий без активної участі підприємницького середовища та довгострокового партнерства науки й виробництва.
У обговоренні виступили віце-президент громадської спілки «Всеукраїнська асоціація ливарників України» Степан Клименко, директор Інституту загальної енергетики НАН України академік НАН України Віталій Бабак, директор з наукової роботи Громадської організації «Гроуфорд інститут» доктор економічних наук Тетяна Богдан, завідувач відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» доктор економічних наук Євген Бублик.
Учасники спільного засідання відзначили, що в умовах затяжної повномасштабної війни, руйнування виробничої, енергетичної та логістичної інфраструктури, зростання витрат підприємств і обмеженого доступу до довгострокового фінансування особливого значення набуває формування цілісної стратегії промислового відновлення України. Нинішні тенденції свідчать про необхідність розвитку внутрішнього виробництва, локалізації критично важливої продукції та розширення науково-виробничої співпраці, що потребує належного фінансово-кредитного забезпечення. Проте наявні фінансово-кредитні умови залишаються недостатніми для масштабного промислового відновлення.
Таким чином, в умовах воєнного стану співпрацю науки і бізнесу треба спрямувати на визначення стратегічних промислових пріоритетів, розвиток кластерної економіки, посилення технологічної спроможності підприємств, локалізацію критично важливої продукції та підвищення енергетичної стійкості реального сектору. Водночас промислове відновлення потрібно розглядати не лише як економічне, а й як соціальне завдання, пов’язане зі створенням якісних робочих місць, поверненням і професійною реалізацією фахівців, розвитком громад, підвищенням доходів населення та зміцненням соціальної стійкості країни. Міжнародний досвід свідчить, що масштабне відновлення потребує ефективного поєднання державних, приватних і банківських ресурсів через інструменти змішаного фінансування, державних гарантій, компенсації процентних ставок, страхування воєнних та інвестиційних ризиків, цільового рефінансування і механізмів залучення приватного капіталу.
Учасники засідання наголосили, що формування стратегії промислового відновлення має стати спільною справою держави, науки та бізнесу. Саме така консолідація зусиль дозволить не лише відновити економіку після наслідків російської агресії, а й закласти основу для якісно нової моделі розвитку України.
З огляду на зазначене, прийнято рішення утворити спільну координаційну робочу групу НАН України та УСПП з питань формування стратегії промислового відновлення України із представників керівного рівня НАН України та УСПП, профільних наукових установ, промислових підприємств, галузевих об’єднань і експертного середовища.
За результатами спільного засідання з метою поглиблення довгострокової взаємовигідної співпраці, усвідомлюючи необхідність консолідації зусиль з відновлення (модернізації) України від наслідків повномасштабної війни, всебічного сприяння розвитку підприємництва, поліпшення інвестиційного клімату, налагодження партнерських стосунків між владою, бізнесом та науково-експертною спільнотою між Національною академією наук України в особі Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього, з одного боку, і Українським союзом промисловців i підприємців у особі Президента УСПП Анатолія Кінаха було укладено Меморандум про співпрацю.
Далі учасники засідання заслухали доповідь завідувача відділу термогазодинаміки енергетичних установок Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України доктора технічних наук Наталії Прядко «Розвиток і застосування технології тонкого струминного подрібнення сипких матеріалів».
Доповідач розповіла, що науковцями Інституту проводяться дослідження, що спрямовані на розв’язання фундаментальних та прикладних проблем сучасного машинобудування, зокрема зі створення методів підвищення ефективності тонкого подрібнення дисперсних матеріалів, які використовуються у різних галузях промисловості. Виконані фундаментальні дослідження допомогли розробити унікальний метод контролю процесу струминного подрібнення на основі акустичного моніторингу робочих зон млина. Основна ідея методу полягає в поточному керуванні гранулометричним складом подрібнених продуктів на основі зв'язку технологічних параметрів і характеристик акустичних сигналів. Для підвищення якості продуктів подрібнення було застосовано метод контролю крупності готового продукту за характеристиками акустичних сигналів зони класифікації.
Як зазначила Наталія Прядко, результати використання розробленої системи керування процесом подрібнення на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті показали, що продуктивність млина підвищується на 30 ̶ 46 % залежно від дисперсності продуктів подрібнення. Таким чином, система контролю режимів подрібнення за акустичними сигналами зони обробки веде до значної економії енергоресурсів під час тонкого подрібнення сипких матеріалів.
Із виступу також стало відомо, що завдяки дослідженням газодинаміки двофазних потоків у трактах струминного млина удосконалено його конструкцію та технологію обробки, зокрема створено систему подачі допоміжного потоку «чистого» енергоносія для захисту стінок розгінної трубки, а зміна геометрії її кінцевої частини – для вирівнювання розподілу частинок у потоці. Ці розробки дали змогу підвищити рівень чистоти отримуваних матеріалів, підвищити ресурс млина та знизити енергоємність процесу подрібнення.
У обговоренні доповіді взяли участь заступник директора Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України з наукової роботи член-кореспондент НАН України Олександр Круковський та завідувач кафедри збагачення корисних копалин і хімії Криворізького національного університету доктор технічних наук Тетяна Олійник. У продовження дискусії по цьому питанню академік-секретар Відділення механіки і машинознавства НАН України академік НАН України Володимир Назаренко виголосив відгук, який надійшов від т.в.о. начальника Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Сергія Духаніна.
Всі учасники обговорення відзначили високу наукову та практичну значущість виконуваних досліджень. Розвиток технологій отримання матеріалів подвійного призначення та застосування передових методів керування процесами тонкого подрібнення є актуальним питанням загальнодержавного значення, зокрема що стосується рідкісноземельних матеріалів. Водночас було наголошено, що існує певний розрив між рівнем досягнень з підвищення ефективності струминного подрібнення та обсягом практичного їх використання.
На завершення засідання члени Президії НАН України розглянули низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
