11 березня 2026 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.
На його початку було заслухано наукові повідомлення молодих учених Академії.
Із доповіддю «Противірусна активність олігорибонуклеотидів та їх комплексів з D-манітолом: можливі механізми дії проти вірусу грипу та коронавірусу» виступила старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Наталія Мельнічук. Вона зазначила, що гострі респіраторні інфекції (ГРІ) є найпоширенішими захворюваннями людини та становлять майже 70% усіх інфекційних захворювань. Доклінічні та клінічні дослідження показали, що природні олігорибонуклеотиди (ОРН) мають противірусну дію проти широкого спектру ДНК- та РНК-вірусів. Однак механізм противірусної дії ОРН залишався незрозумілим. Науковцями досліджено неспецифічну середньоафінну взаємодію між ОРН та гемаглютиніном вірусу грипу та показано, що ОРН мають пряму протигрипозну дію шляхом взаємодії з гемаглютиніном вірусу грипу. Крім цього, досліджена неспецифічна взаємодія між ОРН та Spike коронавірусу. Отримані результати показують, що ОРН-D-M можуть мати анти-COVID-19 активність. Низькоафінна взаємодія ОРН з глікопротеїнами вірусу грипу та коронавірусу розкриває уявлення щодо механізму противірусної дії ОРН проти широкого спектру вірусів, що має практичне застосування. Молода вчена також розповіла про отримані результати модуляції вродженої імунної відповіді на вірус групу терапевтичними ОРН шляхом впливу на Тоll-подібні рецептори, що розкриває розуміння нормалізації компонентів вродженого імунітету.
У підтримку цієї доповіді виступив керівник Лабораторії інноваційних біотехнологій Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України кандидат біологічних наук Зеновій Ткачук.
Далі доповідь «Розробка методу вирощування монокристалів алмаза на затравці за високих тисків і температур з використанням конвекційного переносу вуглецю» виголосив старший науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України кандидат технічних наук Андрій Бурченя. Він представив результати щодо вирішення актуальної науково-технічної задачі з вирощування структурно досконалих монокристалів алмаза шляхом розчин-розплавної кристалізації на одиничній затравці при використанні конвективних методів переносу вуглецю в шестипуансонних пресах кубічного типу зусиллям навантаження 6х70 МН та застосуванні сплавів-розчинників Fe‑Со, легованих Al, Ti, Cu та B. Результати роботи отримали позитивну оцінку для розробки промислової технології та подальшого використання для виробництва структурно досконалих монокристалів алмаза типів Ib, IIb та IIa з лінійними розмірами до 25-30 мм.
В обговоренні цієї доповіді до учасників засідання звернувся директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України академік НАН України Володимир Туркевич.
Наступним із доповіддю «Боротьба за державність та ідентичність: українська військова еміграція між двома світовими війнами (1920-1939 рр.)» виступив науковий співробітник Інституту історії України НАН України доктор філософії Андрій Сидоренко. Під час виступу науковця було визначено основні складові діяльності української військової еміграції щодо збереження ідеї державності та національної ідентичності. Розкрито хронологічну періодизацію та географічні координати вказаної діяльності. Проаналізовано культурно-освітні та наукові ініціативи української військової еміграції, що були втілені в організації та функціонуванні дослідницьких товариств, лекційній і видавничій роботі. Висвітлено основні теми інтелектуального спадку представників військової еміграції: Національно-визвольні змагання 1917-1921 років, військово-стратегічні перспективи, Україна в геополітичних координатах світу, ґенеза української державності.
У підтримку цієї доповіді виступив в.о. академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій.
Члени Президії відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.
На згадку про виступ на засіданні Президії НАН України Президент Академії академік Анатолій Загородній вручив свідоцтва молодим дослідникам.
Наступною учасники засідання заслухали доповідь «Новітні багатокомпонентні медико-біологічні матеріали для подолання бактеріальної резистентності» завідувача лабораторії медико-біологічних досліджень Інституту хімії функціональних матеріалів Державної наукової установи «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України» доктора хімічних наук Вікторії Ліпсон.
Вона розповіла про отримані в Інституті фундаментальні та прикладні результати у галузі створення новітніх молекулярних матеріалів, призначених для розроблення сучасних лікарських засобів у формі мазей для лікування мультирезистентних ранових інфекцій.
Учена наголосила, що актуальність роботи обумовлена глобальним розповсюдженням у клінічній практиці мультирезистентних форм збудників інфекційних захворювань. В Україні ситуація з недостатньою ефективністю наявних протимікробних препаратів стосовно резистентних штамів патогенів у клінічній практиці суттєво ускладнюється війною. Під час воєнних дій військовослужбовці і цивільне населення зазнають поранень і травмувань часто з різноманітними ускладненнями, зокрема бактеріальними. Перебування таких пацієнтів у медичних закладах є тривалим, що збільшує ймовірність розвитку полірезистентних інфекцій. Отже, за словами доповідачки, створення ефективних засобів, зокрема мазей, для лікування гнійних ран на першій стадії ранового процесу (стадії запалення та ексудації) на основі наявних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) у комбінації зі сполуками, які долають резистентність бактерій, є актуальним завданням.
Як зазначила Вікторія Ліпсон, у ході досліджень науковцями створено підґрунтя для подальшого фармацевтичного розроблення рідких та м’яких лікарських засобів із вмістом антимікробних АФІ. Запропоновано фармацевтичні композиції у формі мазей, які містять АФІ з групи фторхінолонів (офлоксацину, левофлоксацину або моксифлоксацину), розчин БІМ та водорозчинну трикомпонентну мазеву основу. На прикладі композиції з офлоксацином для її характеристики як матеріалу досліджено реологічні властивості, здатність до вивільнення АФІ та до абсорбції маззю гнійного ексудату.
Доповідачка акцентувала, що отримані дані свідчать про перспективність одночасного застосування фторхінолонів і БIM у препаратах для місцевого лікування гнійних ран. Створення в рановій тканині високої концентрації фторхінолону та подолання резистентності бактерій має сприяти не тільки високій ефективності лікування та зменшенню побічних явищ від системного лікування, а й перешкоджати утворенню резистентних штамів бактерій.
У підсумку Вікторія Ліпсон зазначила, що доцільним є фармацевтичне розроблення таких препаратів, що можуть бути після відповідних досліджень та реєстрації спрямовані на лікування гнійних ран, інфікованих резистентними штамами бактерій, які важко лікувати існуючими натепер методами.
В обговорені доповіді виступили директор ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна, директор Інституту органічної хімії НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Вовк, академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України академік НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Ігор Крівцун, президент Національної академії медичних наук України академік НАН та НАМН України Василь Лазоришинець, академік НАН та НАМН України Віталій Цимбалюк, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України академік НАН України Микола Співак, віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Семиноженко.
Доповідь викликала високу зацікавленість учасників засідання та жваве обговорення. Всі відзначили важливість, актуальність та перспективність широкого практичного застосування представлених фундаментальних і прикладних результатів, а також необхідність проведення подальших досліджень у цьому напрямі для створення комбінованих лікарських засобів на основі антимікробних АФІ.
Акцент також було зроблено на потребі активізації науково-технічної співпраці з установами НАН України і НАМН України, установами медичного профілю, що дозволить провести необхідні фізико-хімічні, мікробіологічні, фармакологічні й токсикологічні дослідження, підготувати доклінічну та клінічну доказову базу, визначити оптимальний склад та лікарську форму зазначених комбінованих лікарських засобів. Було наголошено і на важливості посилення співпраці з міжнародними науковими й медичними організаціями в сфері створення комбінованих лікарських засобів для місцевого лікування гнійних ран, зокрема шляхом участі у спільних наукових проєктах, грантових програмах та програмах двостороннього співробітництва.
На завершення засідання було розглянуто низку кадрових і поточних питань. Зокрема, заслухано доповіді віцепрезидентів НАН України академіків НАН України Олега Рафальського і Володимира Семиноженка про виконання Програм спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України, Національної академії мистецтв України на 2023–2025 роки, а також затверджено відповідні програми спільної діяльності на 2026–2028 роки.
Фото: Пресслужба НАН України
