10 червня 2026 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На його початку відбулася урочиста церемонія вручення державних нагород України, присуджених Указом Президента України №380/2026 з нагоди Дня науки. За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» головному науковому співробітнику Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіку НАН України Валерію Гусиніну та завідувачеві відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України академіку НАН України Аркадію Чикрію. Президент Академії привітав нагороджених та побажав їм подальших успіхів.
Наступним на порядку денному стало підписання Договору про науково-технічну співпрацю між Академією та Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України. Його метою є забезпечення наукового супроводу діяльності Агентства та координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок, спрямованих на відновлення, модернізацію, стабільне функціонування та інноваційний повоєнний розвиток енергетики України.
Договір підписали Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній і голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин.
«Це стратегічний крок, спрямований на об’єднання зусиль академічної науки та державної виконавчої влади задля вирішення найгостріших викликів сьогодення та повоєнного відродження нашої держави. Війна завдала масштабних руйнувань українській інфраструктурі, енергетичній системі, житловому та промисловому комплексам. Наше спільне завдання – побудувати нову, модернізовану, стійку та технологічно незалежну державу. І провідна роль у цьому процесі має належати науково обґрунтованим рішенням», – зазначив Анатолій Загородній.
Далі учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
У 2026 році виповнюється 100 років від дня заснування Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, який відіграв виняткову роль у розвитку українського літературознавства. Про історію, стан та перспективи розвитку українського літературознавства йшлося у доповіді директора Інституту академіка НАН України Миколи Жулинського.
Доповідач зазначив, що академічне літературознавство, а отже історія Інституту бере свій початок від часу заснування Української академії наук, з Історично-філологічного відділу УАН у 1918 році. Офіційно Інститут Тараса Шевченка як науково-дослідна установа постав на початку 1926 року. Буквально з перших місяців існування Інституту розпочалося формування наукової бібліотеки, а також було започатковано створення літературно-меморіальної колекції, тобто окремих особових архівних фондів, до яких входили насамперед рукописи, прижиттєві та рідкісні видання творів Шевченка, його мистецькі твори і навіть меморіальні речі. Тоді ж було створено особові фонди П.О. Куліша, Ганни Барвінок, І.С. Нечуя-Левицького та інших письменників, що дало можливість розпочати наукові видання творів класиків української літератури.
Від часу свого заснування Інститут Тараса Шевченка проводив цілеспрямоване і систематичне накопичення відповідної бази – рукописних і книжкових фондів як необхідної передумови розгортання широкої програми наукових досліджень і видання творів української літератури.
Академік Микола Жулинський, який очолює Інститут від року проголошення незалежності України і донині, наголосив, що завдяки активній праці багатьох науковців, і особливо текстологів, лише за останні десятиліття Інститут літератури видав Повне зібрання творів Т.Г. Шевченка (у 12 томах), «Шевченківську енциклопедію» (в 6 томах), «Історію української літератури» (в 12 томах, видання завершується), 50-томне Зібрання творів І.Я. Франка (видано додатково ще 5 томів його спадщини). А ще були багатотомні видання творів Лесі Українки, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, М.Т. Рильського, П.Г. Тичини та інших письменників. З’явилося також багато науково-критичних і популярних видань, особливо творів письменників України та діаспори, твори яких були під забороною в роки тоталітарного режиму.
Із виступу також стало відомо, що у 2014 році вже через кілька місяців після початку російсько-української війни Інститут літератури розпочав серію видань для фронту «Бібліотека українського воїна», в якій першим з’явився «Кобзар» Т.Г. Шевченка із передмовою С.А. Гальченка. У 2015–2025 роках у цій серії з’явилися твори С.В. Руданського, Б.Д. Грінченка, Ю.І. Липи, Остапа Вишні, В.М. Сосюри, А.С. Малишка, В.А. Симоненка, П.П. Глазового, Д.В. Павличка та інші, які користуються великою популярністю на фронті серед захисників України.
Рукописний фонд Інституту є має статус Національного надбання. Тут зібрано майже 300 персональних фондів та фондів установ і організацій літературно-мистецького профілю, понад 133 тисячі одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності.
Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка зазначив, що нині серед важливих завдань діяльності установи – забезпечення збереження, наукового опрацювання, оцифрування та популяризації рукописної й літературної спадщини України як складової національної культурної пам’яті, дослідження української літератури в контексті викликів, пов’язаних із російсько-українською війною, модернізація підходів до видавничої діяльності, розвиток електронних форматів публікацій, розширення міжнародної наукової співпраці та інтеграція українського літературознавства у світовий академічний простір тощо.
В обговоренні доповіді взяли участь президент Національної академії педагогічних наук України академік НАН України та НАПН України Василь Кремень, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, академіки НАН України Ярослав Яцків, Олександр Копиленко, Богдан Ажнюк.
Учасники дискусії привітали колектив Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка зі значною датою - 100-річним ювілеєм та відзначили його вагомий внесок у збереження та розвиток української літературної спадщини. Було наголошено на вагомій ролі Інституту у шкільній літературній освіті, зокрема підготовці підручників та навчальних програм. Підкреслено, що діяльність Інституту є важливим підґрунтям для утвердження української культурної ідентичності, історичної пам’яті та забезпечення гуманітарної безпеки держави.
Наступна доповідь провідного наукового співробітника Інституту електродинаміки НАН України доктора технічних наук Віктора Гребенікова була присвячена інноваційним електромеханічним системам на основі високошвидкісних електричних машин. Доповідач розповів, що в Інституті виконані дослідження, спрямовані на розв'язання важливих науково-технічних проблем суттєвого підвищення ефективності електромеханічних перетворювачів енергії та розширення сфери їх застосування в стратегічно важливих галузях – транспорті, відновлюваній енергетиці та авіації.
Так, для галузі відновлюваної енергетики науковці Інституту обґрунтували доцільність та перспективність застосування магнітних редукторів у складі вітроенергетичних установок. Запропоновано рішення, що дають змогу суттєво знизити масогабаритні показники системи перетворення енергії, підвищити її надійність і спростити технічне обслуговування. Розроблені математичні та комп'ютерні моделі підтверджують ефективність запропонованих технічних рішень в умовах змінних вітрових навантажень.
Для галузі електротранспорту виконано порівняльний аналіз традиційних та перспективних типів електричних двигунів. Дослідження охоплюють питання розрахунку теплового режиму, вибору матеріалів магнітної системи та оптимізації конструкції з урахуванням реальних умов експлуатації.
Окрему увагу було приділено розробкам фахівців Інституту на замовлення АТ «Івченко-Прогрес». Зокрема, розроблено та налагоджено виготовлення унікального високошвидкісного електродвигуна потужністю 110 кВт з частотою обертання ротора 30 000 об/хв та масою 40 кг. Вирішено комплекс складних інженерних завдань щодо забезпечення механічної міцності роторів, мінімізації теплових втрат та оптимізації систем охолодження. Також розроблено стартер-генераторну систему для застосувань, що вимагають одночасного виконання функцій запуску та генерації електроенергії в широкому діапазоні режимів для авіаційної техніки. За частотою обертання 58 000 об/хв та масою 1 кг стартер-генератор забезпечує потужність 3 кВт.
За словами, Віктора Гребенікова, окремим перспективним напрямом роботи Інституту є розроблення магнітних систем електроприводу з постійними магнітами для безпілотних літальних апаратів вантажного призначення. Розроблено та виготовляється електродвигун потужністю 9 кВт для БпЛА вантажопідйомністю 150 кг. Ця розробка зумовлена зростанням попиту на безпілотні технології в логістиці, сільському господарстві та оборонній галузі.
Ще, як стало відомо з доповіді, для підвищення енергоефективності насосного обладнання та зменшення його масогабаритних показників науковцями Інституту розроблено експериментальний зразок електродвигуна з постійними магнітами для свердловинного насоса потужністю 37 кВт та масою 50 кг, що втричі легший, ніж відповідний сучасний асинхронний електродвигун.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник генерального директора АТ «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка» доктор технічних наук Михайло Мітрахович, завідувач кафедри авоматизації електромеханічних систем та електроприводу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор технічних наук Сергій Ковбаса, директор товариства з обмеженою відповідальністю «НТК ДАЙНЕМІКС» Олександр Гулий, академіки НАН України Андрій Жаркін, Зіновій Назарчук, Андрій Русанов, Валерій Геєць.
Учасники дискусії наголосили на актуальності, високій практичній значимості та перспективності виконуваних в Інституті електродинаміки НАН України досліджень. Запропоновані науково-технічні рішення закладають основу для створення нового покоління енергоефективного електромеханічного обладнання подвійного призначення, що має важливе значення для зміцнення обороноздатності та технологічної незалежності України. Особливо було наголошено на необхідності подальшого розвитку співпраці Інституту з профільними підприємствами оборонно-промислового комплексу, авіабудування та транспортного машинобудування, а також провідними українськими і міжнародними партнерами з метою прискорення трансферу наукових результатів у промислове виробництво та доведення розроблених електромеханічних систем подвійного призначення до рівня готових технічних рішень.
На завершення засідання члени Президії НАН України розглянули низку кадрових і поточних питань.
Фото: Пресслужба НАН України
