3 липня 2026 року в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України (Харків) відбувся круглий стіл «Напрями і можливості декарбонізації металургійної промисловості України на вітчизняній сировинній базі», присвячений пошуку сучасних технологічних рішень для переходу української металургії до низьковуглецевої моделі виробництва. Захід підтвердив вагомий внесок науковців Національної академії наук України у формування наукового підґрунтя для низьковуглецевої трансформації металургії.
Модерував захід завідувач сектору енергетичної безпеки та енергозбереження відділу промислової політики та енергетичної безпеки Центру кандидат економічних наук, доцент Євген Котляров. Учасникам круглого столу було представлено результати завершеного наукового дослідження «Комплексного наукового дослідження обґрунтування напрямів розвитку низьковуглецевої металургії заліза в контексті циркулярної економіки», що здійснювалося за замовленням Міністерства освіти і науки України у вересні 2025 – травні 2026 рр.
Завідувачка відділу промислової політики та енергетичної безпеки доктор економічних наук, старший дослідник Тетяна Салашенко представила доповідь «Світові тенденції реструктуризації чорної металургії», в якій проаналізувала геополітичні зміни на ринку чавуну та DRI (заліза прямого одержання / direct-reduced iron), а також обґрунтувала стратегічні напрями розвитку української металургії на засадах принципів 9R циркулярної економіки.
Старший науковий співробітник сектору промислової політики та інноваційного розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки, завідувач коксового відділу Державного підприємства «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут» кандидат технічних наук, доцент Ігор Шульга виступив із доповіддю «Удосконалена технологія прямого відновлення заліза вугільним генераторним газом», в якій запропонував технологічне рішення, що дає змогу скоротити вуглецевий слід у 6,4 раза. За підсумками цієї роботи подано патентну заявку №u20205316.
Старший науковий співробітник сектору енергетичної безпеки та енергозбереження відділу промислової політики та енергетичної безпеки кандидат економічних наук Дмитро Костенко представив «Техніко-економічну оцінку створення низьковуглецевої безкоксової металургії», яка підтверджує економічну ефективність і перспективність впровадження сучасних технологій виробництва DRI в Україні.
До фахового обговорення долучилися запрошені провідні експерти галузі, які позитивно оцінили результати дослідження та підтримали запропоновані наукові підходи:
- генеральний директор Української науково-промислової асоціації «Укркокс», завідувач кафедри металургійного палива та вогнетривів Українського державного університету науки і технологій доктор технічних наук, професор Анатолій Старовойт;
- завідувач кафедри технології переробки нафти, газу та твердого палива Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» доктор технічних наук, професор Денис Мірошниченко;
- заступник директора з наукової роботи та управління якістю науково-дослідних робіт Державного підприємства «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут» кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Олександр Борисенко;
- завідувач хімічного відділу Державного підприємства «Український державний науководослідний вуглехімічний інститут» доктор технічних наук, старший дослідник Леонід Банніков.
Під час дискусії учасники круглого столу приділили особливу увагу технологічним і економічним аспектам переходу від традиційної моделі BF/BOF (BF/BOF – Blast Furnace/ Basic Oxygen Furnace – доменна піч + кисневий конвертер) до низьковуглецевої DRI/EAF (DRI/EAF – Direct Reduced Iron / Electric Arc Furnace – пряме відновлення заліза й електродугова піч) на основі внутрішньої сировинної бази, а також перспективам скорочення вуглецевого сліду металургії відповідно до сучасних вимог декарбонізації промисловості.
За підсумками круглого столу учасники дійшли висновку, що перехід до технології DRI/EAF на національній сировинній базі є технологічно обґрунтованим, економічно доцільним і відповідає стратегічним пріоритетам декарбонізації промисловості України.
За інформацією Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України
