Як біографічне знання розвивається у сучасній Україні? Про це говорили на щорічному академічному зібранні

15.06.2026

3 червня 2026 року в онлайн-форматі відбулись організовані Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за участі Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України ХХІІ Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту доктора історичних наук, професора Віталія Чишка (1951–2003), якому цими днями виповнилося б 75 років. До заходу долучилися провідні дослідники з наукових установ, закладів вищої освіти, бібліотек, архівів і музеїв різних міст України. Цьогоріч обговорення біографістів зосередилися на проблемах трансформації дослідницького дискурсу, освоєння принципово нової проблематики та поглиблення теоретичного бачення в умовах масштабних суспільних зрушень. 

Відкриваючи захід, директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського член-кореспондент НАН України Володимир Попик привітав учасників читань і відзначив, що сучасна українська біографіка позбувається інерції стереотипів шаблонного ілюстрування історії одновимірними образами, ідеалізації та героїзації, засвоюючи натомість здобутки європейської та світової гуманітаристики, у центрі уваги якої – складна, багатовимірна, суперечлива особистість. Нова суспільна ситуація, породжена війною, змушує дослідників зосереджуватися на суттєвому – долях людей, їхньому досвіді та життєвих цінностях, зокрема на стійкості українців перед викликами долі.

Далі було заслухано більш як 20 наукових доповідей, що стосувалися широкого кола питань: актуалізації автобіографічного письма, мемуаристики й его-документів; персональної біографістики; окремих відомостей про особистостей, які зробили внесок в українську науку; сучасних біографічних і квазібіографічних наративів, їхнього відтворення й інтерпретації в системі новітнього художнього дискурсу періоду російсько-української війни; теоретико-методологічних засад цифрової біографіки; специфіки евристичного потенціалу архівних і бібліотечних фондів; інтеграції біографічних досліджень у сучасний соціокультурний та інформаційний простір.

Зокрема, провідна наукова співробітниця відділу теорії та методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського докторка філологічних наук Галина Александрова виступила з теми «До 190-річчя від народження і 120-річчя пам’яті М. І. Стороженка: реконструкція біографії вченого за мемуарними та епістолярними джерелами».

«Трансформації пантеону в українській книжці-життєписі для дітей часу війни (2014–2025)» присвятила свою доповідь старша наукова співробітниця цього ж відділу кандидатка історичних наук Наталія Марченко.

«Забуте ім’я і творчість Андрія Крижанівського» – такою була тема доповіді старшої наукової співробітниці відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидатки філологічних наук Роксани Харчук.

Результатами свої досліджень у царині біографіки поділилися також колеги з Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України, Бердянського державного педагогічного університету (Запоріжжя) й інші фахівці.

Доповіді та повідомлення, що прозвучали на ХХІІ Біографічних читаннях, окреслили нові дослідницькі орієнтири, жанри і творчі прийоми, які успішно впроваджуються в українській науці. Вони засвідчили, що сучасна українська біографіка є дієвим інструментом збереження історичної пам’яті й консолідації суспільства.

Відеозаписи виступів уже доступні на ютуб-каналі Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Більше подробиць

За інформацією Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Установи НАН України, підрозділи, наукові напрями, про які йдеться у повідомленні: