«Випадкові гауссівські чисті квантові стани надзвичайно великої розмірності» – тема чергової лекції «Харківського квантового семінару» (АНОНС)

25.05.2026

«Харківський квантовий семінар» спільно з Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України та Київською школою економіки запрошує на чергову лекцію, яка відбудеться 26 травня 2026 року о 17:00 у форматі онлайн.

Лектор: Ерік Аурелль (Erik Aurell), KTH – Королівський технологічний інститут (KTH – Royal Institute of Technology, Stockholm), Стокгольм, Швеція.

Тема лекції: «Випадкові гауссівські чисті квантові стани надзвичайно великої розмірності» (Random Gaussian pure and extremely high-dimensional quantum states)

Анотація: У фізиці конденсованого стану, наприклад, у контексті гіпотези термалізації власних станів, а також у фізиці чорних дір природним є питання: наскільки термалізованим може виглядати чистий квантовий стан. У фізиці чорних дір це становить суть інформаційного парадоксу Гокінга та пов’язане з (величезним) зростанням ентропії чорної діри порівняно з тією матерією, з якої вона могла утворитися. Можна також розглянути обернену задачу: припустити існування чистого квантового стану з деякими заданими частковими термальними властивостями, наприклад редукованими станами окремих мод, і спробувати оцінити, наскільки термалізованими (або нетермалізованими) є інші його властивості. Доповідач обговорить ці питання в рамках гауссівських чистих станів та типових властивостей ансамблів випадкових станів.

У своїй доповіді професор Аурелль покаже, що існує природний клас обмежених випадкових симплектичних перетворень, які дають потрібні крайові стани і для яких можна оцінити деякі багатокрайні властивості, а саме міжмодові кореляції та заплутаність малих підсистем. У застосуванні до чорних дір такі стани є настільки термальними, наскільки це взагалі можливо. Значно цікавішим є випадок заплутаності достатньо великих підсистем (скажімо, тих, що охоплюють приблизно половину мод); наразі він залишається відкритим, і доповідач опише відповідну задачу узгодження, яка поки що не розв’язана.

Доповідь базується на спільній роботі з Маріо Кібургом, Лукасом Гаклем, опублікованій у Quantum Science and Technology 10, 045068 (2025), а також на попередніх роботах із Павелом Городецьким та іншими співавторами.

Про лектора: Ерік Аурелль – професор теоретичної біологічної фізики в KTH – Королівському технологічному інституті (Стокгольм), де він працює з 2003 року у відділі обчислювальної науки та технологій.

Його наукові інтереси охоплюють статистичну фізику, відкриті квантові системи, квантову термодинаміку, квантові чорні діри, обчислювальну біологію та методи статистичного висновування у складних системах. Ерік Аурелль здобув ступінь PhD в Університеті Гетеборга у 1989 році, після чого обіймав постдокторські посади в Обсерваторії Ніцци та в KTH. У 1995 році він став доцентом з математичної фізики у Стокгольмському університеті. До переходу в KTH на посаду професора працював дослідником у Шведській дослідницькій раді, викладачем у Стокгольмському університеті та старшим дослідником у Шведському інституті комп’ютерних наук.

Професор Аурелль є почесним доктором Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова (2025) та зовнішнім радником кафедри математики Київської школи економіки (KSE).

Організатори заходу: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України (доктор фізико-математичних наук Сергій Шевченко) та Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (член-кореспондент НАН України Андрій Сотніков).

Детальна інформація

Zoom link

Conference ID: 84858248436

Conference code: 929397

За інформацією Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України