3 квітня 2026 року Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України спільно з відділенням цивільно-правових наук Національної академії правових наук України та Верховним Судом провів XV Міжнародний цивілістичний форум «Оновлений Цивільний кодекс України: перспективи та проблеми праворозуміння і правозастосування».
У межах форуму було представлено концептуальні підходи до оновлення Цивільного кодексу України та обговорено ключові новели проєкту крізь призму праворозуміння і правозастосування. Захід об’єднав науковців, суддів, практикуючих юристів та іноземних колег навколо фахової дискусії щодо основних напрямів рекодифікації приватного права в Україні.
Форум відкрив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. У вітальному слові він подякував співорганізаторам та учасникам заходу, наголосив на важливості євроінтеграційного спрямування оновлення цивільного законодавства й підкреслив особливу вагу цієї роботи в умовах нинішніх випробувань для держави.
Голова Верховної Ради України доктор юридичних наук Руслан Стефанчук у своєму виступі наголосив, що особлива увага до оновлення Цивільного кодексу України зумовлена його значенням для кожної людини, адже цей акт безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Окремо акцентував, що від рівня співпраці правничої, наукової та судової спільнот значною мірою залежить реноме України на міжнародній арені. Також відзначив, що під час підготовки проєкту Кодексу взаємодія відбувалася з багатьма науковими й освітніми установами.
Від імені Президії Національної академії наук України присутніх привітав віцепрезидент НАН України академік НАН України Олег Рафальський. За його словами, цей форум має особливе значення і знаменує важливий етап для української державності, коли приватне право сприймається не просто як система норм, а як фундамент майбутнього європейського демократичного правового суспільства. Він підкреслив вагомий внесок Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України в роботу Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації цивільного законодавства. На переконання доповідача, це є прикладом того, як наукові напрацювання безпосередньо трансформуються у якісний законодавчий продукт. Олег Рафальський також наголосив, що Національна академія наук України і надалі підтримуватиме розвиток цивілістичної думки та наукове опрацювання питань рекодифікації цивільного законодавства.
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська, привітала учасників форуму та наголосила на важливості фахового обговорення проблематики, винесеної на його розгляд. Вона підкреслила, що поєднання наукового підходу та судової практики створює необхідні умови для подальшого розвитку цивільного права та глибшого осмислення сучасних правових процесів.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України доктор юридичних наук Олексій Кот звертаючись до учасників форуму, відзначив широкий географічний та інституційний склад його учасників і подякував усім установам та науковим осередкам, які долучилися до проведення заходу. Він особливо підкреслив унікальну наукову атмосферу форуму, зауваживши, що понад 100 представників провідних наукових центрів Харкова, Львова, Одеси, Тернополя, Івано-Франківська, а також знаних цивілістичних шкіл Німеччини, Казахстану та Молдови об’єдналися для обговорення найактуальніших проблем рекодифікації цивільного законодавства.
Академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України Андрій Гриняк привітав учасників форуму та висловив подяку всім, хто долучився до підготовки й обговорення проєкту оновленого Цивільного кодексу України.
Науковий координатор Робочої групи з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України доктор юридичних наук Наталія Кузнєцова наголосила, що йдеться саме про оновлений Цивільний кодекс України, який пропонує нове бачення приватного права як права, що визначає межі свободи людини. Вона звернула особливу увагу на презумпцію приватності відносин: відносини вважаються приватними, якщо їхній публічний характер прямо не випливає із їхньої суті або не встановлений законом. Також у виступі було акцентовано на формуванні в проєкті європейських стандартів приватного права, ролі договору як одного з регуляторів приватноправових відносин, розширенні системи засад приватного права, відході від радянських конструкцій господарського відання та оперативного управління, а також на необхідності нового підходу до участі юридичних осіб публічного права у приватних відносинах.
Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний у своїй доповіді наголосив, що законодавство має бути науково обґрунтованим і відповідати реальним потребам суспільства, а право – залишатися живим інструментом, що постійно еволюціонує.
Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Олексій Кот присвятив свій виступ загальним засадам приватного права як ідеологічному ядру оновленого Цивільного кодексу України.
Директор Науково-дослідного інституту приватного права (Республіка Казахстан) Майдан Сулейменов привітав українських цивілістів із масштабною роботою з рекодифікації цивільного законодавства та високо оцінив досягнення України в цьому напрямі.
Професор кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Кохановська присвятила свій виступ другій книзі проєкту Цивільного кодексу України, що стосується особистих немайнових прав.
Секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Луспеник представив суддівський погляд на другу книгу проєкту, зосередивши увагу на практичних механізмах її застосування.
Професор кафедри цивільного процесу Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Роман Майданик присвятив свою доповідь книзі третій проєкту Цивільного кодексу України та модернізації речового права.
Народний депутат України Іван Калаур розкрив логіку розширення системи обмежених речових прав у проєкті оновленого Цивільного кодексу України.
Суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олег Ткачук у своєму виступі підтримав загальну філософію рекодифікації, водночас висловивши низку принципових зауважень до окремих положень книги третьої.
Завідувач кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вадим Цюра присвятив свою доповідь захисту речових прав, вибудувавши її навколо ідеї багаторівневої системи захисту, яку формує проєкт Цивільного кодексу України.
Професор Бременського університету (Німеччина) Ганс-Йоахім Шрамм у своєму виступі зосередив увагу насамперед на методології правозастосування.
Професор кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Якубівський у доповіді про книгу четверту наголосив, що право інтелектуальної власності зберігається як окремий інститут приватного права, відмінний від права власності на матеріальний носій, але водночас тісно пов’язаний із міжнародним та європейським правовим контекстом.
Секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Андрій Зайцев представив суддівський погляд на реформу права інтелектуальної власності.
Академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України Андрій Гриняк у блоці, присвяченому книзі п’ятій, наголосив, що договірне право є однією з ключових складових приватного права, через яку здійснюється економічний обіг.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат присвятив свій виступ ролі судової практики у формуванні сучасного обличчя зобов’язального права.
Завідувач департаменту приватного права факультету права Молдавського державного університету (Республіка Молдова) Сержиу Бієшу коротко представив досвід модернізації цивільного кодексу Молдови у сфері речового права.
Старший науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олег Простибоженко присвятив свою доповідь новій архітектурі сімейного права в межах оновленого Цивільного кодексу України.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак зосередилася на тому, як нові норми книги шостої працюватимуть у реальних сімейних конфліктах.
Завідувач відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України Марина Великанова у блоці, присвяченому книзі сьомій, представила основні напрями модернізації спадкового права.
Голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська у виступі, присвяченому загрозам і викликам для судової практики у сфері спадкового права, підкреслила, що радикальних змін у цій книзі немає, однак низка точкових новел є важливою і давно очікуваною практикою.
Завідувач кафедри міжнародного приватного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Калакура присвятив свою доповідь книзі восьмій і поверненню міжнародного приватного права до структури кодексу приватного права.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Юлія Черняк наголосила, що навіть за активної ролі міжнародних договорів внутрішнє законодавство залишається важливим регулятором цивільних справ з іноземним елементом.
У завершальному блоці форуму було наголошено, що проєкт оновленого Цивільного кодексу України має пройти шлях глибокого та виваженого доопрацювання і не повинен ухвалюватися «за будь-яку ціну», якщо це може позначитися на якості документа. Учасники підкреслили, що текст, підготовлений до першого читання, слід розглядати як основу для подальшої фахової роботи, а не як завершений результат.
Окрему увагу було приділено значенню синергії між наукою, судовою практикою, кафедрами цивільного права, Національною академією правових наук України, Верховним Судом та іноземними колегами, які долучилися до роботи форуму. Саме така взаємодія, на переконання організаторів і учасників, створює необхідні умови для формування якісного, сучасного і стабільного кодифікованого акта приватного права.
За інформацією Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України
Фото: Юрінком Інтер та Верховного Суду
