26-28 травня 2026 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми механіки і машинознавства – 2026», присвячена сучасним викликам і перспективам розвитку механіки, машинознавства та суміжних галузей науки і техніки.
Головним організатором заходу виступив Інститут проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України за участю Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки та провідних наукових установ Національної академії наук України, закладів вищої освіти, підприємств ядерно-енергетичного сектору та оборонної сфери.
Конференція стала однією з найбільших наукових подій року у галузі механіки. До її роботи долучилися представники академічної науки, університетів, промисловості та міжнародної наукової спільноти. Загалом було представлено 316 доповідей, з яких 226 підготовлено науковцями НАН України, 48 – представниками закладів вищої освіти, 32 – фахівцями промислових підприємств та 3 – представниками Збройних Сил України. У роботі конференції взяли участь 34 дослідники з 22 установ Німеччини, Японії, Польщі, Латвії, Китаю, Іспанії, Швеції, Нідерландів, США, Португалії та Чехії.
Урочисте відкриття конференції відбулося 26 травня у Великому конференц-залі НАН України. Пленарне засідання розпочалося доповіддю директора Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка члена-кореспондента НАН України Олександра Чиркова «Забезпечення міцності матеріалів і конструкцій як основа створення сучасної техніки», присвяченою 60-річчю Інституту. Він розповів про шлях установи від її заснування до сьогодення, формування відомих наукових шкіл, найвагоміші наукові результати та створення унікальної експериментальної бази. Окремо він зупинився на розробках, які сьогодні допомагають розв'язувати завдання у сфері оборони та національної безпеки.
Від імені Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього учасників привітав перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, який побажав науковцям плідної роботи, нових професійних контактів і змістовних дискусій. З вітальним словом також виступив академік-секретар Відділення механіки і машинознавства НАН України академік НАН України Володимир Назаренко.
Пленарна програма охопила широкий спектр актуальних наукових напрямів. Член-кореспондент НАН України Ярема Рущицький представив результати досліджень, присвячених нелінійним моделям деформування матеріалів та сучасним підходам до опису їхньої поведінки. Дослідниця Університету Отто фон Герике Магдебурга (Німеччина) Лідія Назаренко доповіла про пружно-пластичні моделі з урахуванням розмірних ефектів, пов’язаних із мікроструктурою матеріалів. Професор Технічного університету Берліна Вольфганг Мюллер представив результати моделювання поведінки 4D-друкованих рідкокристалічних еластомерів при зміні температури. Окрему увагу учасників привернула доповідь заступника директора з надійності та ресурсу Науково-технічного центру АТ «НАЕК «Енергоатом» Сергія Радченка, присвячена стратегіям продовження терміну експлуатації реакторних установок ВВЕР-1000 українських атомних електростанцій понад 60 років.
Робота конференції була організована в очному та дистанційному форматах на майданчиках у Києві, Дніпрі та Львові. Наукові дискусії проходили у восьми тематичних секціях, присвячених експериментально-розрахунковим методам дослідження міцності матеріалів і конструкцій, механіці деформівних твердих тіл, геотехнічній та гірничій механіці, гідротермодинаміці турбулентних потоків, механіці об’єктів ракетно-космічної техніки, інноваційним транспортним та енергетичним системам, математичному моделюванню неоднорідних структур, а також проблемам міцності обладнання атомних електростанцій.
Тематика представлених досліджень засвідчила високий рівень розвитку української механічної науки та її здатність відповідати на актуальні виклики сучасності. Серед доповідей були роботи, присвячені механіці композитних матеріалів, процесам руйнування і довготривалого деформування конструкцій, математичному моделюванню складних середовищ, проблемам гірничої механіки, аерогідродинаміки, транспортних систем, космічної техніки, енергетичного машинобудування, ядерної безпеки та оцінювання ресурсу відповідальних інженерних об’єктів. Значну увагу приділено новітнім матеріалам, цифровим методам розрахунків, технологіям адитивного виробництва та забезпеченню надійності критичної інфраструктури.
Проведення конференції стало важливою платформою для обміну результатами фундаментальних і прикладних досліджень, зміцнення співпраці між науковими установами, закладами освіти та промисловими партнерами, а також розвитку міжнародних наукових зв’язків у галузі механіки та машинознавства.
Детальніше з програмою конференції та тезами доповідей можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України.
За інформацією Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка
Фото: Пресслужба НАН України
