9 квітня 2026 року Інститут інформаційних технологій та систем НАН України відвідало керівництво Національної академії наук України на чолі з Президентом НАН України академіком НАН України Анатолієм Загороднім, за участі першого віцепрезидента НАН України, голови Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академіка НАН України Вячеслава Богданова, академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України академіка НАН України Олександра Хіміча. ученого секретаря Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктора технічних наук Сергія Беспалова та ученого секретаря Відділення інформатики НАН України кандидата історичних наук Ольги Гороховатської.
Гостей зустріли директор Інституту кандидат технічних наук, старший дослідник Олександр Волков, заступник директора з наукової роботи Інституту доктор біологічних наук Людмила Козак, заступник директора з науково-організаційної роботи Інституту кандидат технічних наук Микола Комар і вчений секретар Інституту кандидат технічних наук Олександр Родіонов.
Знайомство з установою розпочалося з короткого огляду, під час якого було окреслено роль і місце Інституту в структурі Національної академії наук України як одного з провідних центрів прикладних і фундаментальних досліджень.
У рамках візиту керівництво Академії відвідало лабораторні та експериментальні підрозділи Інституту, ознайомилося з науковим обладнанням і тематикою фундаментальних та прикладних досліджень, що виконуються в Інституті, обговорило участь установи у наукових програмах НАН України, міжнародних і грантових проєктах, виконанні господарських договорів у інтересах держави.
Директор Інституту Олександр Волков виступив із доповіддю про сучасний стан установи, її структуру, кадровий потенціал, експериментальні можливості, пріоритетні напрями наукової діяльності та перспективи розвитку. Він наголосив, що Інститут бере участь у виконанні актуальних державних прикладних і фундаментальних програм, зокрема, є виконавцем двох проєктів державного замовлення Кабінету Міністрів України, учасником пріоритетної тематики НАН України й декількох проєктів за грантами Національного фонду досліджень України.
У доповіді було окреслено ключові тематичні напрями досліджень, серед яких:
- технології та системи штучного інтелекту, нейромережеві технології оброблення та інтерпретації даних і сигналів;
- інтелектуальне керування складними об'єктами та процесами, динамічними системами та безпілотними робототехнічними комплексами;
- інформаційні технології цифрової медицини та екологічного моніторингу;
- інформаційні технології в освіті, соціальній сфері та економіці.
Доповідач наголосив, що ці напрями розвиваються відповідно до сучасних наукових тенденцій та у тісній співпраці з провідними міжнародними дослідницькими центрами.
Окрему увагу було приділено структурі Інституту. Гостей з Президії Академії поінформували про роботу шістнадцяти наукових відділів і лабораторій установи. Саме в межах цих підрозділів збереглись і активно розвиваються наукові школи, закладені академіками НАН України В. Скуріхіним, М. Амосовим, О. Бакаєвим, член-кореспондентом НАН України В. Гриценком, професорами В. Павловим, О. Довгялло, Ю. Антамоновим, які сформували фундамент української кібернетики, цифровізації та принципи розвитку сучасних інформаційних технологій. Було відзначено, що у березні цього року на базі Інституту також створено Центр колективного користування науковим обладнанням «Безпілотні комплекси та випробувальна інфраструктура».
Розповідаючи про кадровий потенціал, Олександр Волков зауважив, що сьогодні в Інституті працює близько 300 науковців – як досвідчених учених, так і молодих дослідників. Аспіранти установи безпосередньо залучені до виконання прикладних і фундаментальних досліджень та участі у конкурсних наукових проєктах. Постійно відбувається омолодження кадрового потенціалу, в тому числі серед керівного складу. Також було відзначено, що установа має потужний матеріально-технічний потенціал, а саме: власну розвинуту медичну службу, два наукові корпуси, один учбовий корпус та фізико-математичну школу (базу) у Київській області.
Окремі аспекти умов роботи колективу співробітників було озвучені головою Ради молодих вчених Інституту доктором філософії Сергієм Бондарем та головою первинної профспілкової організації Інституту Іваном Яковенко.
Серед співдоповідачів директора Інституту також були заступник директора з науково-технічної роботи кандидат технічних наук Дмитро Волошенюк та виконуючий обов’язки завідувача науково-дослідної лабораторії безпілотних комплексів і систем доктор філософії Володимир Сімахін. Ними було відзначено активну участь Інституту в конкурсах на державне замовлення Кабінету Міністрів України та проєктах Національного фонду досліджень України.
Директор Інституту коротко зупинився на отриманих протягом останніх років найвагоміших наукових результатах, які вже здобули своє практичне визнання. Зокрема, було відзначено такі роботи:
- розроблення методики та програмно-алгоритмічного забезпечення образної інтерпретації різних динамічних об’єктів;
- розроблення програмно-алгоритмічного забезпечення моделювання сигналів радіолокаційної портретів шляхом трасування відбитих променів;
- створення методів синтез траєкторій руху динамічних об’єктів для запобігання поліконфліктів їх зіткнення;
- створення нових сучасних систем керування та навігації швидкодинамічними об’єктами і процесами;
- розробку інформаційної технології визначення тональності та ĸласифіĸації текстового контенту інформації на основі нейромережевих методів;
- розробку методів, які базуються на сучасних досягненнях криптографії з відкритими ключами для вирішення задачі автентифікації – типової задачі інформаційно-комунікаційних технологій;
- сучасні розробки в галузі медицини, екології та економіки.
Окрему увагу Олександр Волков та заступник директора з науково-організаційної роботи Микола Комар звернули на діяльність кафедри ЮНЕСКО «Нові інформаційні технології в освіті для всіх», яка функціонує в Інституті ще з 2002 року. Діяльність Кафедри постійно узгоджується з місією ЮНЕСКО, Програмою UNITWIN/UNESCO Chairs Programme та Ціллю сталого розвитку ООН SDG 4 – «Якісна освіта». На Кафедрі реалізуються фундаментальні й прикладні дослідження з теорії е-навчання, цифрових педагогічних моделей, аналітики даних та етики цифрових технологій. Підготовлено численні наукові публікації у виданнях Scopus і Web of Science, що підтверджує міжнародну наукову репутацію Кафедри. Крім того, Кафедра забезпечує підготовку аспірантів і молодих науковців на стику ІТ, педагогіки та соціальних наук.
На завершення доповіді директора Інституту голова Ради молодих вчених Сергій Бондар розповів про заходи з підтримки молодих науковців Інституту.
Потому керівництво Академії поспілкувалося з колективом Інституту й завідувачами наукових підрозділів стосовно наявних наукових розробок.
Так, завідувач відділу «Розпізнавання образів» кандидат технічних наук Вячеслав Мацелло акцентував на прикладних розробках відділу в останні роки, зокрема, спрямованих на створення інтелектуальних інформаційних технологій оброблення і розпізнавання відеопотоків, отриманих з безпілотних платформ.
Співробітниками «Науково-дослідної лабораторії безпілотних комплексів і систем» Інституту було представлено низку розробок, що передусім пов’язані з підвищенням автономності та інтелектуалізації сучасних безпілотних комплексів та роботизованих систем.
Далі було презентовано розробки відділу «Розпізнавання та синтезу звукових образів», які представив завідувач відділу доктор технічних наук Микола Сажок. Сучасні системи, які розробляються відділом, спрямовані на перетворення мовлення на текст (транскрибування мовленнєвого сигналу) в несприятливих умовах, зокрема: значних шумів і завад; багатомовності та суржику; емоційності. Розробки науковців дають змогу вирішити ряд завдань, серед яких: документування аудіоперехоплень (рація, телефон тощо); стенографування опитування свідків, слідчих експериментів тощо; моніторинг медійних джерел інформації (TV, Youtube).
Відділ «Нейромережевих технологій оброблення інформації», заснований академіком Миколою Амосовим, представила доктор технічних наук Олена Ревунова. Його науковці розвивають ідеї моделювання принципів мислення людини та особливостей нейромережевої організації мозку.
Доктор фізико-математичних наук Олександр Марченко, презентуючи головні розробки відділу «Інтелектуалізації інформаційних технологій», розповів про розроблену оригінальну технологію захисту делегованих віддалених обчислень від несанкціонованих втручань, яка орієнтована на застосування у хмарних обчисленнях.
Голова Ради молодих вчених Інституту, завідувач відділу «Інтелектуального управління» доктор філософії Сергій Бондар презентував дослідний зразок автопілоту безпілотного літального апарата, розробленого на основі методів та технологій штучного інтелекту.Також було представлено систему автономної навігації, розробленої для застосування БпЛА в умовах відсутності сигналів GPS чи будь якої іншої глобальної навігаційної системи.
Молодий учений цього ж відділу доктор філософії Артем Серєбряков представив розроблений гістограмно-нормований метод розпізнавання типу цілі шляхом порівняння параметрів відбитого радіолокаційного сигналу з параметрами еталонних сигналів моделей відомих типів цілей.
Науковці Інституту також презентували розробки медичного призначення. Серед найвагоміших – біоінформаційна технологія «ТРЕНАР», яка забезпечує відновлення рухової активності, порушеної після центральних (інсульт, ДЦП тощо) та периферичних (наслідки травм і поранень) уражень за персоналізованим підходом, а також інформаційна технологія «ФАЗАГРАФ», яка забезпечує оперативну оцінку функціонального стану серцево-судинної системи людини та виявлення початкових ознак порушень під дією фізичних та емоційних навантажень.
Доктор технічних наук Ігор Суровцев, який очолює відділ «Цифрових систем екологічного моніторингу», розповів про створену науковцями сучасну портативну систему екологічного моніторингу питної води, яка дає змогу швидко визначати в польових умовах концентрації токсичних елементів свинцю, кадмію, міді, цинку та фосфатів у воді. Система може використовуватись в екологічному моніторингу питної води та водних ресурсів, а також в аналітичних лабораторіях для визначення якості та безпеки харчових продуктів, води, ґрунтів шляхом вимірювання концентрацій 15 хімічних елементів.
Доктор біологічних наук Ірена Єрмакова, представляючи одну з розробок відділу «Комплексних досліджень інформаційних технологій», розповіла про розробку і застосування інформаційних технологій прогнозу стану людини за екстремальних умов середовища. В основу технології покладено математичні моделі фізіологічних реакцій людини за різних умов середовища, інтенсивності фізичної активності, одягу та захисного спорядження людини.
Підбиваючи підсумки візиту, керівництво Національної академії наук України відзначило, що Інститут інформаційних технологій та систем НАН України зберігає роль одного із провідних центрів сучасних досліджень і розробок в галузі штучного інтелекту, інтелектуального керування, безпілотних комплексів і систем та інформаційних технологій в різних галузях для потреб держави. Попри складні сучасні виклики, установа демонструє високий рівень наукових результатів, потужний кадровий потенціал, розвинену інфраструктурну складову та відкритість.
За інформацією Інституту інформаційних технологій та систем НАН України
Фото: пресслужба НАН України
