24 червня 2026 року відбувся день відкритих дверей Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. До установи завітали близько 70 студентів Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які навчаються за освітніми програмами «Біотехнологія», «Біохімія», «Молекулярна біологія», «Генетика» й іншими. Захід координувала голова Радим молодих вчених Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, старша наукова співробітниця відділу молекулярної генетики кандидатка біологічних наук Світлана Антоненко. Під час екскурсій науковими підрозділами Інституту гостей супроводжував науковий співробітник відділу генетики людини кандидат біологічних наук Олександр Папуга.
Студентам розповіли про наукові напрями Інституту, провели для них екскурсії відділами, познайомили з науковцями й аспірантами. Гості завітали до відділів біомолекулярної електроніки, молекулярної генетики, сигнальних систем клітини, ензимології білкового синтезу, молекулярної онкогенетики, генетики клітинних популяцій, функціональної геноміки. А також відвідали виставку наукових мікрофотографій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Аспірантка відділу біомолекулярної електроніки Ксенія Беркета розповіла про розроблення сучасних електрохімічних біосенсорів та їхнє значення для медицини, захисту довкілля й інших сфер. Екскурсантам продемонстрували різні типи біосенсорних електрохімічних систем і датчиків і ознайомили з їхнім практичним застосуванням, зокрема для визначення біомаркерів захворювань у медичній діагностиці, контролю рівня глюкози, лактату й інших метаболітів, а також для виявлення йонів важких металів та інших забруднювачів у об’єктах довкілля.
Старші наукові співробітниці відділу генетики клітинних популяцій кандидатки біологічних наук Олена Алхімова і Мар’яна Твардовська ознайомили студентів із цитогенетичними методами, зокрема FISH-аналізом, принципами визначенням каріотипу різних видів рослин. Крім того, студенти розглянули мікропрепарати каріотипу людини, відвідали кімнати для культивування рослин методом in vitro як альтернативним способом вирощування культур тканин лікарських видів рослин, щоб отримувати цінні біологічно активні сполуки для фармацевтичної та харчової промисловостей.
Старша наукова співробітниця відділу молекулярної генетики кандидатка біологічних наук Світлана Антоненко розповіла про наукові напрями свого підрозділу, про фактори й механізми злоякісної трансформації клітин людини. Основну увагу дослідниця зосередила на молекулярно генетичних механізмах розвитку лейкемії, пошуку нових терапевтичних точок для таргетної терапії захворювання, боротьбі з хіміорезитентністю в пацієнтів і перспективах репозиціювання препаратів в онкології. Студенти ознайомилися з основними підходами до культивування клітинних ліній на прикладі клітин К562, які є модельним об’єктом для вивчення хронічної мієлоїдної лейкемії.
Про історію відділу сигнальних систем клітини, а також про вивчення особливостей функціонування PІ3К/S6К-залежного сигнального шляху в клітинах ссавців у нормі та в разі патологій гості довідалися від старшого наукового співробітника цього відділу кандидата біологічних наук Сергія Пальчевського.
Старша наукова співробітниця відділу молекулярної онкогенетики кандидатка біологічних наук Оксана Маньковська зосередилася на довгих некодуючих РНК як важливих регуляторах клітинних процесів, а також на дослідженнях, спрямованих на вивчення їхньої ролі у розвитку раку та пошуку нових молекулярних маркерів для персоналізованої медицини.
Про основні об’єкти і напрями досліджень відділу ензимології білкового синтезу, зокрема про редагувальну активність лейцил-тРНК синтетази людини відносно непротеїногенних амінокислот і її сенсорну участь у сигнальному шляху mTOR, розповіла молодша наукова співробітниця відділу Олександра Скиданович.
Аспірантка лабораторії біоcинтезу нуклеїнових кислот відділу функціональної геноміки Анастасія Шлома і студентка Катерина Соломяна, яка виконувала магістерську роботу на базі цієї лабораторії, розповіли студентам про тривимірні підходи до культивування клітин раку мозку людини, які завдяки своїй просторовій архітектурі вважаються більш репрезентативними моделями твердих пухлин. У цьому відділі поговорили також про методи дослідження злоякісних клітин (на зразок ПЛР, секвенування, вестерн-блота), відвідувачі ознайомилися з приладами й обладнанням, потрібним для виконання досліджень за допомогою таких методів.
Насамкінець студенти дізналися про можливості навчання у Київському академічному університеті, кафедра молекулярної біології і біотехнології якого діє на базі Інституту молекулярної біології і генетики НАН України від 2020 року. Основний принцип роботи кафедри – «навчання через дослідження» – втілюється, зокрема, у лабораторіях Інституту в межах магістерських досліджень.
За інформацією Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
