27 березня 2026 року відбулося спільне засідання Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ) та Вченої ради Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України. Його присвятили 40-й річниці Чорнобильської катастрофи – найбільшої техногенної трагедії ХХ століття.
Із доповіддю «Чорнобильська катастрофа 1986–2026: ранні і віддалені медико-біологічні ефекти. Історія, що не закінчилась…» виступив голова Вченої ради Інституту, заступник голови НКРЗУ академік НАН України Василь Чехун.
Він окреслив, як формувалися дослідження ранніх і віддалених медико-біологічних ефектів радіації, та нагадав про роль Інституту у перші дні після катастрофи. Тоді фахівці установи (на той час – Інституту проблем онкології НАН УРСР) одними з перших долучилися до допомоги постраждалим, приймали хворих і розробляли підходи до лікування гострих променевих уражень.
Саме завдяки цим напрацюванням вдалося врятувати життя багатьом людям, які зазнали високих доз опромінення. Зокрема, ключову роль відіграли сорбційні методи детоксикації, розроблені В.Г. Ніколаєвим із колегами. Також І.К. Хаєцький та М.П. Завелевич уперше у світі запропонували метод лікування променевих уражень із використанням антиоксидантних нанодисперсних композицій.
Окремо йшлося про масштабну дослідницьку роботу, розгорнуту вже у 1986 році. За ініціативи директора Інституту академіка В.Г. Пінчука та професора Я.І. Серкіза у Чорнобилі створили експериментальну базу, де провели тривалий натурний експеримент для вивчення ключових радіобіологічних процесів. До цієї роботи були залучені майже всі підрозділи установи.
Учасники засідання також обговорили питання радіаційної безпеки, оцінки ризиків і моніторингу віддалених ефектів, а також вплив воєнних дій на стан постраждалих територій і об’єктів зони відчуження.
Наприкінці виступу Василь Чехун представив концепцію рекреації Зони відчуження – із перетворенням її на простір наукових досліджень, екологічного моніторингу та контрольованого пізнавального туризму.
Учасники наголосили: Чорнобильська катастрофа – це історія, яка досі триває. І через 40 років вона потребує системного наукового супроводу та злагодженої міжвідомчої взаємодії.
За інформацією Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України