26 травня 2026 року в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл «Переосмислення економічної спадщини: роль відкритої науки».
Захід об’єднав науковців НАН України, викладачів закладів вищої освіти та експертів з різних регіонів України, які працюють на перетині економічної історії, соціально-економічних досліджень, освіти та науки. У центрі уваги учасників були питання відкритого доступу до знань і даних, розвитку громадянської науки, осмислення історичної спадщини та використання сучасних дослідницьких підходів для вироблення рішень, важливих для майбутнього країни.
Співорганізаторами круглого столу виступили Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Університет менеджменту освіти НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України та Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Однією з головних тем стала роль науки й освіти у формуванні історичної пам’яті. Провідна наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування доктор економічних наук Олена Шевченко представила концепт відкритої науки як платформу для переосмислення економічної спадщини України. Вона наголосила, що в умовах сучасних інформаційних викликів та гібридних конфліктів історична пам’ять стає важливим чинником суспільної консолідації та національної безпеки. Наука й освіта, за її словами, відіграють ключову роль у формуванні критичного погляду на минуле, сприяючи виробленню об’єктивного історичного знання та відповідального суспільного діалогу.
Практичні можливості відкритої науки були продемонстровані на прикладі проєкту «Оцінка Голодомору в британському архівному дискурсі», який представила головна наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування доктор економічних наук Наталія Супрун. Вона розповіла про використання відкритих архівних матеріалів для дослідження економічних аспектів Голодомору, показавши, як доступ до першоджерел дає змогу переосмислювати усталені історичні уявлення та протидіяти тоталітарним міфам.
Окрему увагу учасники приділили питанням даних як стратегічного ресурсу сучасного розвитку. Завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Саріогло представив доповідь, підготовлену ним спільно з кандидатом економічних наук Наталією Коржуновою, про інформаційне забезпечення соціально-економічної політики в контексті формування Європейського простору даних. Він наголосив на важливості достовірної статистичної та аналітичної інформації для ухвалення ефективних управлінських рішень, а також окреслив проблеми, пов’язані з управлінням даними в Україні.
Значну увагу учасники приділили громадянській науці – залученню суспільства до створення та поширення наукових знань. Старша наукова співробітниця Інституту економіки та прогнозування кандидат економічних наук Леся Дідківська проаналізувала роль неурядових організацій у поширенні принципів відкритої науки, підтримці академічної доброчесності та створенні сучасних цифрових інструментів для роботи з відкритими даними. На її думку, саме поєднання академічної та громадянської науки здатне забезпечити більший суспільний вплив досліджень і зробити наукові знання доступнішими для широкої аудиторії.
Тему переосмислення історичної спадщини продовжив науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування кандидат економічних наук Назар Горін, який представив монографію «Деколонізація. Есеї з України». Автор звернув увагу на необхідність критичного перегляду колоніальних підходів до трактування економічної історії України та важливість відкритого доступу до джерел для формування об’єктивного бачення минулого.
Про перспективи громадянської науки в Україні в контексті реалізації політики Європейського дослідницького простору та повоєнного відновлення держави говорила провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування доктор економічних наук Олена Ципліцька. Вона звернула увагу на потенціал залучення громадян до досліджень у сферах моніторингу наслідків війни, охорони довкілля, збереження культурної спадщини та розвитку місцевих громад. Водночас науковиця наголосила на необхідності подальшої інституціоналізації громадянської науки та створення відповідних організаційних і нормативних механізмів для її підтримки.
Підсумовуючи обговорення, учасники круглого столу відзначили, що відкрита наука сьогодні є не лише сучасним форматом організації досліджень. Вона створює нові можливості для роботи з історичною спадщиною, підвищує якість управлінських рішень, сприяє розвитку громадянського суспільства та допомагає зміцнювати довіру до науки.
Докладна інформація про круглий стіл та виступи учасників доступна на сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
