21 квітня 2026 року відбувся круглий стіл «40-річчя Чорнобильської трагедії: уроки минулого та виклики ядерної безпеки сьогодення».
Організаторами заходу виступили НАЕК «Енергоатом», Українська Рада Миру, Національна академія наук України та ГО «Українське ядерне товариство».
Участь у заході взяли представники органів державної влади, наукових установ, міжнародних організацій, енергетичної галузі, провідні фахівці з ядерної безпеки та громадські діячі.
Круглий стіл відкрив в.о. голови правління «Енергоатому» Павло Ковтонюк, який окреслив трансформацію підходів до безпеки атомної енергетики після Чорнобильської катастрофи та наголосив на неприпустимості компромісів у цій сфері.
Віцепрезидент НАН України академік НАН України Олег Рафальський виголосив звернення Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього. У ньому підкреслено, що саме науковці Академії з перших днів після аварії перебували в центрі робіт із ліквідації її наслідків – здійснювали дослідження радіаційної обстановки, аналізували стан реактора, розробляли технології контролю та захисту. У зверненні також наголошено на нових загрозах ядерній безпеці, що виникли в умовах війни, зокрема через захоплення та мілітаризацію ядерних об’єктів.
Академік НАН України Михайло Згуровський у своєму виступі акцентував на глобальному вимірі ядерних ризиків і важливості поєднання наукового, державного та міжнародного рівнів у їх подоланні.
У межах основної частини круглого столу відбулася експертна дискусія за участі провідних фахівців ядерної галузі, науковців і представників профільних організацій. Учасники представили широкий спектр доповідей – від аналізу трансформації атомної енергетики після Чорнобиля до сучасних викликів, пов’язаних із функціонуванням ядерної інфраструктури в умовах війни.
З доповідями виступили в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк, президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, громадський діяч, письменник і публіцист Юрій Щербак, т.в.о. генерального директора філії «ВП «Запорізька АЕС» Дмитро Вербицький, директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський, представник США – президент організації World Information Transfer доктор Христина Дурбак, державний діяч, колишній міністр екології та ядерної безпеки України Юрій Костенко, директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко, а також колишній міністр екології України Василь Шевчук.
У виступах йшлося про уроки Чорнобильської та Фукусімської аварій, еволюцію підходів до безпеки, міжнародну відповідальність у сфері використання ядерних технологій, а також про безпрецедентну ситуацію, коли ядерні об’єкти опинилися в зоні активних бойових дій. Окрему увагу було приділено ризикам, пов’язаним із захопленням Запорізької атомної електростанції та атаками на критичну енергетичну інфраструктуру.
У доповіді директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський представив підсумки сорока років подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та окреслив перспективи розвитку зони відчуження. Він, зокрема, зупинився на ключових етапах перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, ролі нового безпечного конфайнмента у зниженні радіаційних ризиків, а також наголосив на ускладненні реалізації цих робіт через російську агресію – окупацію Чорнобильської зони та пошкодження конфайнмента. Окремо йшлося про необхідність продовження робіт із демонтажу нестабільних конструкцій, вилучення ядерних матеріалів і розвитку території як промислово-наукового майданчика та бази для радіоекологічних досліджень.
Директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко зосередився на сучасних аспектах ядерної безпеки та потенційних загрозах, що формуються в умовах геополітичної нестабільності, підкресливши зростання ролі науки у виробленні ефективних рішень для їх мінімізації.
За результатами роботи круглого столу учасники ухвалили декларацію та рекомендації, у яких наголошено на необхідності консолідації зусиль держав, міжнародних організацій, наукової спільноти та громадянського суспільства для посилення глобальної ядерної безпеки
Зокрема, йдеться про розвиток міжнародних механізмів захисту ядерних об’єктів у зонах конфліктів, зміцнення режимів нерозповсюдження ядерної зброї, розширення наукових досліджень у сфері ядерної безпеки та підвищення рівня прозорості й громадського контролю. Окремо підкреслено, що ядерна безпека сьогодні є невід’ємною складовою глобальної безпеки і потребує спільної відповідальності.
Підсумкові документи круглого столу буде передано органам державної влади України та міжнародним організаціям.
Фото: Пресслужба НАН України
