25–26 травня 2026 року відбулася ХХХVI Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», яку організував Львівський музей історії релігії спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.C. Грушевського НАН України, Інститутом філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Центром релігійної культури ім. Ігоря Скочиляса Українського католицького університету.
Із вітальними словами до учасників наукового заходу звернулися завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Олександр Саган (м. Київ), президент Української асоціації релігієзнавців доктор філософських наук Людмила Филипович (м. Київ), директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Ігор Соляр (м. Львів) та директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць.
На пленарному засіданні розглядалися актуальні питання про стан суспільно-релігійних відносин в Україні, виклики, перед якими постають Церква й держава у нинішніх умовах. У своїй доповіді Людмила Филипович наголосила, що за теперішніх обставин Церква, крім традиційних релігійно-духовних покликань, має ще одну надзвичайно важливу місію – стати голосом народу, доносячи до влади його потреби, очікування та надії. Церква, на переконання вченої, повинна бути совістю нації, реагуючи на різні, передовсім моральні, виклики.
Уже стало традицією присвячувати виступи знаковим ювілейним подіям. До таких цьогоріч належать Берестейська унія 1596 року та Львівський псевдособор 1946 року. Генезу церковної злуки в контексті політики світської й духовної влади Речі Посполитої висвітлив професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка доктор історичних наук Леонід Тимошенко. Про сучасні виклики для дослідників проблематики Львівського псевдособору 1946 року дискутував доцент Інституту історії Церкви Українського католицького університету кандидат історичних наук о. Тарас Бублик (м. Львів).
Особливості львівської школи українського релігійного малярства першої половини XVI ст. охарактеризував старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Володимир Александрович. Роль митрополита Андрея Шептицького в організації Собору Російської греко-католицької церкви в Петрограді 1917 року та значення цієї події розкрила у своїй доповіді заступниця директора з наукової роботи Львівського музею історії релігії кандидат історичних наук Олександра Киричук.
Програма заходу охоплювала роботу таких секцій: «Сакральний простір давнини: археологія, міфи, пам’ятки», «Історія церковного життя ХVІІ – початку ХХ ст.», «Релігійний дискурс у контексті політичних зламів та інституційних трансформацій ХХ‒ХХІ ст.»
Участь у конференції взяли понад 50 науковців зі Львова, Києва, Дрогобича, Івано-Франківська, Ужгорода, а також з-за кордону, зокрема з Жешува (Польща).
За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
