З 15 по 17 квітня 2026 року в Харкові пройшла ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Вона об’єднала науковців, освітян, представників атомної галузі та міжнародних партнерів для обговорення ключових викликів і перспектив розвитку ядерної енергетики.
Організаторами заходу виступили Українське ядерне товариство, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна за підтримки АТ «НАЕК «Енергоатом» і Харківської обласної військової адміністрації.
Конференція відбулася у змішаному форматі. Участь у ній взяли понад 170 фахівців, з яких близько 60 працювали очно в перший день. У межах програми представлено понад 90 доповідей, присвячених актуальним питанням розвитку ядерної галузі.
У відкритті конференції взяли участь представники влади, наукових установ і міжнародних організацій. Серед них – начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, ректорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Кагановська, виконувач обов’язків генерального директора ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Микола Азарєнков, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України академік НАН України Ігор Гаркуша, президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, перший віцепрезидент і виконавчий секретар товариства Данило Лавренов, президент Європейського ядерного товариства Michèle Coeck, а також керівниця програм European Nuclear Education Network Катерина Пілюгіна.
Програма першого дня була присвячена стратегічним напрямам розвитку ядерної енергетики. У центрі уваги – створення нових матеріалів для ядерних установок, розвиток енергетичного комплексу України, застосування ядерних технологій у медицині, а також питання безпеки та ефективності експлуатації атомних електростанцій. Окремо обговорювали поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом, розвиток термоядерних технологій, впровадження малих модульних реакторів і підвищення енергетичної стійкості держави в умовах війни.
Важливою частиною програми став Інформаційний день Програми Євратом в Україні. Йшлося про можливості участі українських дослідників у європейських наукових і освітніх проєктах, розвиток міжнародної співпраці та підтримку досліджень у сфері ядерного поділу й термоядерного синтезу.
У межах цього блоку прозвучали доповіді від Peter Haehner (senior expert, Joint Research Centre, Європейська Комісія), Cruz Darío Andrés (executive officer, FuseNet), Катерини Пілюгіної (programme manager, European Nuclear Education Network), Пилипа Кузнєцова (Higher Scientific Council member of European Nuclear Society, Karazin University) та Сергія Пугача (head of Euratom NCP in Ukraine (fission), National Science Center Kharkiv Institute of Physics and Technology). Основними темами стали підтримка наукових досліджень, освіти та підвищення кваліфікації у сфері ядерного поділу та термоядерного синтезу.
Другий день, що проходив онлайн, був зосереджений на технічних і наукових аспектах функціонування сучасної атомної енергетики. Значна частина доповідей стосувалася дослідження матеріалів для ядерних установок, зокрема сплавів, цирконієвих матеріалів, детекторів і паливних компонентів. Учасники представили результати нейтронно-фізичних і теплогідравлічних розрахунків, а також розглянули перспективні реакторні технології, включно з малими модульними реакторами.
Окремі дискусії були присвячені питанням розвитку ядерно-енергетичного комплексу України, включаючи застосування ядерної криміналістики, дослідження нових матеріалів та аналіз різних типів реакторів. Також обговорювалися питання експлуатації систем циркуляційного водопостачання, методи очищення води на ядерних об’єктах, підходи до аналізу важких аварій і вдосконалення імовірнісних методів оцінювання безпеки. У центрі уваги були й питання кіберзахисту інформаційних систем атомних електростанцій та організації аварійної готовності в умовах воєнного стану.
Третій день був присвячений питанням безпеки та практичних аспектів функціонування атомної енергетики. Учасники розглянули сучасні підходи до підвищення надійності роботи атомних електростанцій, зокрема питання моделювання процесів у паливних елементах, контролю водно-хімічного режиму та оцінювання надійності персоналу. Окрему увагу приділили аналізу характеристик малих модульних реакторів і забезпеченню стійкості систем фізичного захисту в умовах воєнних загроз.
Важливою частиною програми стали питання продовження строків експлуатації енергоблоків і управління процесами старіння обладнання атомних електростанцій. Значний інтерес викликали доповіді, присвячені ядерній, радіаційній та екологічній безпеці при поводженні з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Зокрема, учасники обговорили сучасні технології демонтажу конструкцій, методи іммобілізації радіонуклідів, системи радіаційного моніторингу та інструментальне забезпечення безпеки.
Також на конференції були представлені результати досліджень у сфері термоядерного синтезу та плазмових технологій. В межах завершального дня відбулася доповідь Юрія Ковтуна (керівник Національного контактного пункту Євратом в Україні за напрямом термоядерний синтез, ННЦ ХФТІ) щодо розвитку термоядерних досліджень і реалізації програми EUROfusion на 2026-2027 роки. Завершальною частиною конференції стала секція, присвячена комунікації з громадськістю в атомній галузі, що підкреслило важливість відкритого діалогу із суспільством щодо розвитку ядерної енергетики.
Проведення конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження В.М. Воєводіна, стало майданчиком для обміну досвідом і формування спільних підходів до розвитку сучасної ядерної енергетики. Захід сприяв зміцненню професійної спільноти та окресленню пріоритетів подальших досліджень і впровадження інновацій у галузі.
За інформацією Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України
