4 березня 2026 року провідні науковці Інституту електронної фізики НАН України зустрілися зі студентами Ужгородського осередку Української академії лідерства. Зустріч відбулася у рамках тематичного блоку «Тиждень дослідження дослідників», метою якого було показати студентам світ науки не через підручники, а через особистості, які її творять.
Директор Інституту член-кореспондент НАН України Ганна Гомонай розповіла студентам про історію створення Інституту електронної фізики НАН України, його становлення та розвиток, ознайомила їх зі структурою установи, пріоритетними напрямами наукових досліджень, серед яких – атомна та молекулярна спектроскопія; фізика напівпровідників; фізико-хімічні основи і технології отримання, оброблення та застосування макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів; ядерна та радіаційна фізика; фізика високих енергій; радіоекологія. Вона наголосила, що всі дослідження мають не тільки фундаментальний, але й прикладний характер, і можуть знайти своє застосування у різних галузях науки і техніки. Також Ганна Гомонай підкреслила, що вагомою часткою роботи науковців Інституту є підготовка кадрів високої кваліфікації. Адже збереження і розвиток наукового потенціалу є запорукою швидкого відновлення економіки у повоєнний період та входження України на паритетних умовах у світовий простір.
Студенти відвідали наукові відділи Інституту, де виконуються фундаментальні і прикладні дослідження. Зокрема, науковці відділу електронних процесів і елементарних взаємодій доктор фізико-математичних наук Олександр Боровик та кандидат фізико-математичних наук Геннадій Богачьов розповіли про дослідження елементарних процесів зіткнень електронів з атомами та іонами металів методами електронної та ВУФ-спектроскопії. Результати таких досліджень є критично важливими для розуміння та моделювання астрофізичних процесів, лабораторної плазми, а також для розширення можливостей досягнень сучасних плазмових технологій. Саме розвиток астрофізики, фізики земної атмосфери, космічні дослідження, а також розробка та модифікація різноманітних технічних систем, що містять плазмові середовища, включаючи активні середовища різного роду лазерів, оптичні стандарти частоти, стимулювали інтенсивні дослідження динаміки елементарних процесів при електрон-атомних та електрон-іонних зіткненнях.
У відділі квантової та плазмової електроніки доктор фізико-математичних наук, професор Анатолій Завілопуло та кандидат хімічних наук Людмила Романова звернули увагу студентів на дослідження механізмів іонізації та фрагментації молекул аліфатичних амінокислот і моносахаридів при взаємодії з повільними (до 100 еВ) і високоенергетичними (6-12,5 МеВ) електронами і фотонами експериментально (методами мас-спектроскопії, оптичної спектроскопії) та з використанням сучасних теоретичних підходів. Про дослідження фотолюмінесценції молекул аліфатичних амінокислот і моносахаридів при збудженні низькоенергетичними фотонами (3,26–4,51 еВ) розповів кандидат фізико-математичних наук Юрій Бандурин. Науковці зазначили, що обрані об’єкти досліджень – аліфатичні амінокислоти, які входять у структуру білків, і моносахариди відіграють важливу роль у біологічних процесах всіх живих організмів на Землі. Цілком зрозумілим є також постійний інтерес людства до вивчення процесів взаємодії радіаційного випромінювання з живими клітинами, як таких, що можуть призвести до неконтрольованих змін у генотипі живих організмів.
У відділі матеріалів функціональної електроніки кандидат хімічних наук Степан Гасинець розповів студентам про методику отримання аморфних і кристалічних матеріалів, починаючи з очистки вихідних елементів, компонування та синтезу об'єктів. Доктор хімічних наук Вадим Головей ознайомив гостей із обладнанням та основними етапами вирощування кристалів методами Чохральського та Бриджмена, а також наочно продемонстрував отримані кристали та склоподібні матеріали та розповів про їх використання у пристроях функціональної електроніки. Доктор фізико-математичних наук Юрій Ажнюк ознайомив студентів з особливостями характеристик синтезованих у відділі наноматеріалів.
Під час екскурсії студенти мали змогу поставити питання науковцям, відбулася жвава дискусія між студентами та фахівцями, що охоплювала актуальні як наукові, технічні, так і суспільно-політичні теми. Зокрема, про роль наукової молоді в розвитку української науки та розбудови держави.
За інформацією Інституту електронної фізики НАН України
