У березні 2026 року науковці Інституту народознавства НАН України розпочали проєкт «Культурно-мистецький загальнонаціональний феномен музейної колекції Наукового товариства імені Шевченка у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: концепції та практики суспільної репрезентації» (керівниця проєкту – провідний науковий співробітник відділу історичної етнології доктор історичних наук Олена Федорчук) в межах грантової підтримки за конкурсом «Передова наука в Україні 2026–2028» від Національного фонду досліджень України.
Проєкт присвячено комплексному науковому дослідженню етнографічної збірки Музею Наукового товариства імені Шевченка, заснованого 1892 року. Нині етнографічна колекція зберігається у фондах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Етнографічні пам’ятки репрезентують широкий спектр традиційної культури різних регіонів України.
Виставка «Музей НТШ: крізь вирви трьох воєн» (2023 рік). Світлина з архіву Інституту народознавства НАН України
Експозиція Музею НТШ у мирний час та після бомбардування у 1944 році, фото, підсилені пам’ятками, що дійшли до нашого часу з пошкодженнями (керамічна плакетка початку ХХ століття із зображенням Тараса Шевченка авторства Михайла Паращука та два настільні дерев’яні хрести). Світлина з архіву Інституту народознавства НАН України
Дерев’яні різьблені і багато декоровані вироби 1880-х років відомого гуцульського майстра Юрія Шкрібляка, керамічні вироби кінця ХІХ – початку ХХ століття, а також традиційні жіночі прикраси та весільні головні убори, виготовлена на замовлення Наукового товариства імені Шевченка овальна керамічна плакетка з погрудним зображенням Тараса Шевченка авторства Михайла Гаврилка. Світлина з архіву Інституту народознавства НАН України
У межах проєкту заплановано підготувати колективну монографію з робочою назвою «Етнографічна колекція Наукового товариства імені Шевченка: ключові аспекти сучасної репрезентації» та створити цифровий вебкаталог «500 знакових пам’яток з колекції НТШ». Серед ключових завдань – реконструкція концептуальних засад формування колекції, верифікація й атрибуція пам’яток, їхня систематизація за функціональним призначенням. Мета проєкту – не лише наукове осмислення унікальної спадщини Наукового товариства імені Шевченка, а й її сучасна публічна репрезентація через цифрові інструменти.
3 березня 2026 року відбувся перший робочий семінар виконавців проєкту, в якому взяли участь провідний науковий співробітник відділу історичної етнології доктор історичних наук Олена Федорчук, заступник директора з наукової роботи Інституту кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський, старший науковий співробітник Музею етнографії та художнього промислу кандидат історичних наук Віталій Кушнір, завідувачка відділу мистецтвознавства кандидат мистецтвознавства Софія Король, старший науковий співробітник цього ж відділу кандидат мистецтвознавства Оксана Герій, старший науковий співробітник відділу етнології сучасності кандидат історичних наук Анастасія-Домна Кривенко, аспірант Інституту Ігор Перевертнюк, головна зберігачка фондів Музею етнографії та художнього промислу Роксолана Браташ, завідувачка сектору фондів Музею етнографії та художнього промислу Валентина Теслюк та ІТ-фахівець Олекса Піджарий. Учасники обговорили принципи роботи з матеріалами та створення спільної цифрової платформи для оцифрованих пам’яток.
Зліва направо: Андрій Клімашевський, Віталій Кушнір, Ігор Перевертнюк, Оксана Герій, Олена Федорчук, Роксолана Браташ, Валентина Теслюк, Анастасія-Домна Кривенко
Керівниця проєкту доктор історичних наук Олена Федорчук, наголосила на великому обсязі заявлених завдань і відповідальності команди, адже перемога в конкурсі засвідчує актуальність теми, суспільну потребу в результатах цього дослідження та вагому підтримку для української науки.
Заступник директора з наукової роботи Інституту кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський підкреслив, що дослідження набуває особливої ваги в умовах російсько-української війни, адже сприяє збереженню, актуалізації та публічній репрезентації національного надбання як інструменту культурного опору.
Семінар започаткував злагоджену продуктивну співпрацю науковців, музейників та ІТ-фахівця, що створює підґрунтя для якісної реалізації всіх поставлених завдань і посилення ролі музеїв як простору збереження й актуалізації національної пам’яті.
За інформацією Інституту народознавства НАН України