7 квітня 2026 року Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч, учений секретар Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України доктор технічних наук Сергій Беспалов та учений секретар Відділення інформатики НАН України кандидат історичних наук Ольга Гороховатська здійснили робочий візит до Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та ознайомилися з основними напрямами його діяльності, важливими результатами досліджень та розробками науковців.
Інститут є науковою установою, яка посідає лідерські позиції у розробленні методів математичного моделювання, оптимізації та системного аналізу, створенні нових методів та технологій штучного інтелекту, а також розробленні загальної теорії та методів високопродуктивних обчислень та аналізу великих даних, методів кібербезпеки й захисту інформації, нових інформаційних технологій та інтелектуальних систем, цифрових технологій у медицині.
Під час візиту керівництво Академії ознайомилося зі структурою Інституту, станом його матеріально-технічної бази та діяльністю наукових підрозділів. Директор Інституту академік НАН України Іван Сергієнко розповів членам делегації про діяльність установи, її структуру, кадровий потенціал і основні напрями досліджень, висвітлив ключові досягнення у науковій та публікаційній сферах, співпрацю науковців із промисловими підприємствами, роботу з науковою молоддю, міжнародну діяльність.
Член-кореспондент НАН України Леонід Гуляницький представив результати досліджень і розробок у сфері використання рухомих роботизованих комплексів та їх груп. Вони знаходять застосування у логістиці, сільському господарстві, пошуково-рятувальних операціях, ліквідації наслідків катастроф, картографуванні тощо. Окрему увагу було приділено розв’язанню проблем ефективного планування місій рухомих комплексів та їх груп, що включає планування індивідуальних та групових траєкторій, формування конфігурацій групи, а також вироблення стратегій обслуговування користувачів та адаптацію до непередбачуваних обставин у реальному часі.
Заступник директора Інституту з наукової роботи академік НАН України Олександр Хіміч представив теоретичні та практичні результати в галузі високопродуктивних обчислень та математичного моделювання. Зокрема, як стало відомо з виступу, розроблено новий клас паралельних 2D блочно-циклічних алгоритмів матричної факторизації, адаптованих до архітектури multi-GPU, де обчислення реалізуються винятково в середовищі GPU-процесорів, та комплекс програм, який реалізує функцію автоматичного адаптивного налаштування алгоритму, програми й топології комп’ютера на властивості задачі з елементами штучного інтелекту. Результати впроваджено в ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, Інституті геології НАН України, Інституті механіки імені С.П. Тимошенка НАН України, ДП «Івченко-Прогрес».
Член-кореспондент НАН України Петро Стецюк висвітлив основні теоретичні результати щодо стохастичної, негладкої та дискретної оптимізації, отримані в Інституті, та продемонстрував деякі із їх застосувань для прикладних задач оптимізації та теорії ризику. Це нові математичні методи робастної оптимізації, нелінійного стохастичного аналізу та моделювання із застосуванням безпекового функціонування складних економічних, технічних та біологічних систем.
Академік НАН України Валерій Задірака розповів про новітні методи кібербезпеки, криптографічні та стенографічні методи захисту інформації. Особливо було наголошено на розроблених методах постквантової криптографії – нового покоління алгоритмів шифрування, призначених для захисту даних від атак майбутніх надпотужних квантових комп'ютерів.
Заступник директора з наукової роботи академік НАН України Олександр Палагін представив останні досягнення Інституту в галузі цифрової медицини, серед яких трансдисциплінарна інтелектуальна інформаційно-аналітична система супроводження процесів реабілітації при пандемії, хмарна платформа пацієнт-центричної телереабілітації онкологічних хворих на основі математичного моделювання, створені в рамках двох проєктів НФДУ. Нещодавно створена експертна система підтримки ухвалення рішень на основі штучного інтелекту призначена для роботи у складі теледіагностичної платформи та впроваджена у навчальний процес в Тернопільському національному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського
Під час відвідування Відділу перетворювачів форми інформації науковцями Інституту було продемонстровано серійний прилад «Флоратест» для експрес-діагностики стану рослин та бездротову сенсорну мережу для сільського господарства та харчової промисловості. Результати використано в цифровому землеробстві для підвищення продуктивності та забезпечення стійкого ведення сільського господарства, а також у харчовій промисловості.
Керівництво Академії також завітало до Відділу сенсорних пристроїв і систем, де ознайомилося зі створеними в Інституті надчутливими SQUID-сенсорними магнітометричними системами (SQUID-Superconducting Quantum Interference Device). Для інтерпретації даних вимірювань фахівцями установи розроблені методи перетворення й аналізу даних, що пов’язані з розв’язанням оберненої задачі магнітостатики, коли за даними вимірювань магнітного поля знаходяться його джерела. Ці методи штучного інтелекту стали основою для побудови інформаційно-діагностичних технологій і SQUID-сенсорних магнітометричних систем у кардіодіагностиці; експериментальних сасептометричних систем для контролю доставлення ліків до заданих органів, аналізу магнітних властивостей матеріалів, а також створення надчутливого SQUID-магнітометричного модуля для застосовувань у системах дистанційного гуманітарного розмінування. Крім цього, були представлені портативні електрокардіографічні пристрої та інформаційно-діагностичні системи для цивільної та військової медицини.
Під час візиту керівництву Академії було також продемонстровано Центр колективного користування науковим обладнанням суперкомп’ютерного комплексу «СКІТ» НАН України. Завідувач лабораторії високопродуктивних обчислень кандидат технічних наук Андрій Головинський розповів про архітектуру та характеристики суперкомп’ютерного комплексу, що складається з кількох пов’язаних кластерів, найпотужніший з яких має пікову продуктивність понад 200 ТФлопс та призначений для розв’язування задач штучного інтелекту. Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів «СКІТ» науково-дослідні інститути НАН України, а також науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з молекулярної біології та генетики, хімії, матеріалознавства, механіки й гідромеханіки, медицини тощо.
Підбиваючи підсумки візиту, Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній відзначив високий науковий рівень досліджень, які проводяться в Інституті, їхню значущість для безпеки та оборони держави та побажав науковцям подальших успіхів і нових вагомих результатів.
За інформацією Інституту кібернетики НАН України
Фото: пресслужба НАН України
