4 червня 2026 року Інститут фізики конденсованих систем (ІФКС) імені І.Р. Юхновського НАН України з робочим візитом відвідали Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України академік НАН України Ігор Крівцун, а також голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України академік НАН України Зіновій Назарчук.
У межах візиту відбулася зустріч із керівництвом і колективом установи, під час якої було представлено основні результати діяльності Інституту, його наукові здобутки та перспективи подальшого розвитку.
Відкриваючи зустріч, директор ІФКС імені І.Р. Юхновського НАН України член-кореспондент НАН України Тарас Брик зробив короткий історичний екскурс у становлення та розвиток установи, а також представив ґрунтовну доповідь про результати її діяльності упродовж 2020–2025 років.
Основними науковими напрямами діяльності Інституту є статистична теорія конденсованих систем, комп’ютерне моделювання процесів у твердих тілах та м’якій речовині, а також фізика складних систем.
У своєму виступі член-кореспондент НАН України Тарас Брик наголосив на вагомому здобутку установи – розвитку наукової інфраструктури, насамперед створенні Міждисциплінарного центру комп’ютерного моделювання (МЦКМ). У межах інфраструктурного проєкту НФДУ у 2025 році було створено та введено в експлуатацію новий обчислювальний кластер, який налічує 1632 процесорні (CPU) ядра та 123 тисячі графічних (GPU) ядер. За результатами стандартних тестів продуктивності його потужність становить 43,9 терафлопса, що дає підстави вважати його одним із найпотужніших в Україні. Новий кластер є складовою частиною МЦКМ, який у перспективі має стати центром колективного користування. На 2026 рік заплановано подальше нарощування його обчислювальних потужностей.
Інститут має ліцензію Міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за спеціальністю 104 «Фізика та астрономія». У березні цього року освітньо-наукова програма успішно пройшла чергову акредитацію експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Презентуючи установу, її директор також зазначив, що при Інституті функціонують дві філії кафедр Національного університету «Львівська політехніка». Крім цього, наукові працівники установи здійснюють викладацьку діяльність у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Українському католицькому університеті. Інститут є учасником Міжнародного коледжу докторантів зі статистичної фізики складних систем, до складу якого входять ІФКС, Університет Ковентрі (Велика Британія), Університет Лотарингії (Нансі, Франція) та Університет Ляйпцига (Німеччина).
Результати наукових досліджень і публікаційна активність науковців Інституту відповідають найвищим академічним стандартам. Упродовж останнього п’ятирічного періоду в середньому на одного наукового працівника щороку припадає одна стаття у виданнях, що індексуються міжнародними наукометричними базами даних Web of Science та Scopus.
Важливим свідченням високого рівня наукових досліджень є публікації співробітників у провідних світових наукових виданнях з високими показниками цитованості, зокрема у журналах Nature, Nature Reviews Physics, Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), Physical Review Letters та інших.
Із доповідями про актуальні напрями наукових досліджень виступили завідувач відділу статистичної теорії конденсованих систем доктор фізико-математичних наук Максим Дудка, завідувач відділу теорії м’якої речовини доктор фізико-математичних наук Тарас Пацаган, завідувач відділу квантової статистики доктор фізико-математичних наук Тарас Верхоляк та завідувач відділу комп’ютерного моделювання багаточастинкових систем доктор фізико-математичних наук Ярослав Ільницький.
Значний інтерес учасників зустрічі викликав виступ завідувача новоствореного відділу «Центр інформаційно-комунікаційних мереж «Уарнет» кандидата фізико-математичних наук Ігоря Процикевича. Основними завданнями цього відділу є обслуговування Академічної мережі обміну даними (АМОД) НАН України та надання телекомунікаційних послуг установам НАН України, закладам освіти і науки, а також бюджетним організаціям. АМОД НАН України охоплює 109 установ Академії, являє собою віртуальну мережу, побудовану на основі виділеного сегмента IP-адрес.
Для підвищення рівня безпеки АМОД запропоновано новий підхід – створення Єдиного цифрового простору (ЄЦП), тобто віртуальної локальної мережі, у межах якої всі установи НАН України будуть об’єднані в єдину комутаційну інфраструктуру. Це дасть змогу забезпечити обмін трафіком між усіма учасниками мережі на швидкостях від 1 до 10 Гбіт/с. При цьому всі учасники АМОД не будуть фізично підключені до одного комутатора. Натомість функціонуватиме віртуальний комутатор-обмінник, який забезпечуватиме обмін трафіком між учасниками мережі та доступ до глобального публічного Інтернету.
Створення Єдиного цифрового простору відкриває додаткові можливості для надійного захисту від DDoS-атак, шкідливого програмного забезпечення та інших кіберзагроз. У виступі Ігоря Процикевича також було порушено питання оптимізації витрат на електроенергію та окреслено низку інших проблемних питань, що потребують вирішення на рівні Президії НАН України.
У обговоренні заслуханих доповідей взяли участь Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, академіки НАН України Ігор Крівцун та Зіновій Назарчук.
Академік Анатолій Загородній відзначив високий науковий рівень та актуальність досліджень, що проводяться в Інституті. Він наголосив, що кадровий склад установи за останні роки суттєво оновився, та побажав колективу й надалі активно працювати над залученням молодих учених до наукової діяльності.
Академік Ігор Крівцун високо оцінив результати та перспективи наукових досліджень Інституту, зазначивши, що вони можуть становити значний інтерес для установ Відділення матеріалознавства НАН України та слугувати підґрунтям для розширення наукової співпраці.
Відзначивши високий рівень міжнародного наукового співробітництва установи, академік Зіновій Назарчук висловив побажання щодо подальшого розширення взаємодії з науковими установами Національної академії наук України та зміцнення внутрішньоакадемічних наукових зв’язків.
За інформацією Інституту фізики конденсованих систем імені І.Р. Юхновського НАН України
