Чи здатні підземні води компенсувати втрату Каховського водосховища? Як зміниться водозабезпечення півдня України в умовах кліматичних змін? Якими можуть бути наслідки для аграрного сектору, промисловості, екосистем Нижнього Дніпра та економіки регіону?
Відповіді на ці питання шукають науковці Національної академії наук України в межах масштабного міждисциплінарного дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС. Перші результати роботи були представлені 27 травня 2026 року на черговому засіданні Робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, яку очолює перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов.
Відкриваючи засідання, Вячеслав Богданов наголосив, що руйнування Каховської ГЕС стало не лише масштабною екологічною та гуманітарною катастрофою, а й викликом національного масштабу для систем водозабезпечення, енергетики, промисловості та аграрного сектору.
«Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень», – наголосив він.
Він також підкреслив, що цей проєкт став прикладом ефективної міждисциплінарної співпраці установ НАН України та Національної академії аграрних науки України. До роботи залучені фахівці у сфері гідрології, кліматології, гідробіології, геології, економіки та дистанційного зондування Землі, що дозволяє розглядати наслідки руйнування Каховської ГЕС комплексно – від водогосподарського балансу й питного водопостачання до екологічних та економічних наслідків для регіону.
Робота виконується за державним замовленням Міністерства освіти і науки України спільними зусиллями Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту геологічних наук НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України та Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних науки України.
У центрі уваги дослідників – не лише доля самого Каховського водосховища. Йдеться про формування наукової основи для майбутніх державних рішень щодо водозабезпечення, розвитку аграрного виробництва, роботи промисловості, функціонування енергетики та збереження екосистем півдня України в умовах війни, післявоєнного відновлення та зміни клімату.
Водна безпека: проблема значно ширша за відновлення однієї греблі
Головні результати першого блоку досліджень представив директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України академік НАН України Володимир Осадчий.
За його словами, втрата Каховського водосховища є не лише екологічною чи гідрологічною проблемою. Наслідки руйнування греблі безпосередньо впливають на водну, продовольчу, енергетичну та економічну безпеку держави. Саме тому дослідження об’єднало фахівців у галузях гідрології, гідрогеології, кліматології, гідробіології, дистанційного зондування Землі, економіки та сучасних інформаційних технологій.
Одним із ключових результатів стали розрахунки водогосподарського балансу для суббасейнів Прип’яті, Десни, Верхнього та Середнього Дніпра. Дослідники проаналізували десятки водогосподарських ділянок та змоделювали сценарії середньої, маловодної і дуже маловодної водності. Результати показали, що за умов дуже маловодних років дефіцит води стає системним і охоплює дедалі більшу частину басейну Дніпра.
Особливо важливим є висновок про те, що проблему Нижнього Дніпра неможливо розв’язати лише шляхом інженерного відновлення одного об’єкта – навіть такого масштабного, як Каховське водосховище. Необхідне комплексне управління всім басейном Дніпра з урахуванням режимів роботи каскаду водосховищ, кліматичних змін, реального водоспоживання та екологічних потреб річкової системи.
Для цього науковці розробляють веборієнтовану інформаційно-аналітичну систему Dnipro-WEB, яка має стати практичним інструментом для державних органів і водогосподарських організацій. Система дозволить працювати зі сценаріями водності, дефіцитами водних ресурсів, кліматичними прогнозами та оцінювати наслідки різних управлінських рішень.
Важливою складовою дослідження стали й кліматичні проєкції. Науковці сформували ансамбль кліматичних моделей Euro-CORDEX високої просторової деталізації та виконали прогнозні розрахунки до кінця XXI століття. Отримані результати свідчать про стійку тенденцію до підвищення температури повітря та зростання ризиків дефіциту опадів у південних регіонах України.
Це означає, що вододефіцит у Нижньому Дніпрі не є лише наслідком руйнування Каховської ГЕС. Руйнування водосховища різко загострило проблему, однак кліматичні зміни роблять її довгостроковою. Саме тому, наголошують дослідники, майбутні рішення мають плануватися на десятиліття вперед.
Окремий блок робіт був присвячений детальному картографуванню території колишнього Каховського водосховища. За допомогою супутникових даних науковці простежили динаміку змін від перших днів після руйнування греблі. Було встановлено, що навіть під час максимального наповнення залишкових водойм об’єм води становив лише близько 12 % від колишнього об’єму водосховища. Висновок дослідників однозначний: залишкові водойми мають важливе екологічне значення, але не можуть виконувати функції регіонального джерела водопостачання.
Не менш показовими стали результати супутникового аналізу землекористування в Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Найдраматичніші зміни зафіксовані на Херсонщині. У 2024 році під окупацією перебувало понад 71 % території області, а втрати площ під окремими сільськогосподарськими культурами сягнули від 71 до 98 %.
Отримані дані свідчать, що навіть у разі відновлення подачі води аграрний сектор не зможе автоматично повернутися до довоєнного стану. Для цього потрібні безпека територій, розмінування, відновлення інфраструктури, інвестиції та впровадження сучасних водоощадних технологій.
Значну увагу вчені приділили й підземним водам. Вперше для семи водогосподарських ділянок суббасейну Нижнього Дніпра було створено ГІС-інтегровані моделі основних водоносних горизонтів та проведено ревізію їхніх ресурсів. Дослідження показало значний потенціал підземних вод для покриття частини потреб регіону, однак їх використання потребує додаткових досліджень, контролю якості та створення науково обґрунтованих схем експлуатації.
Окремо проаналізовано перспективи питного водопостачання. Якщо в Дніпропетровській області проблему вдалося значною мірою стабілізувати завдяки новим водогонам, то для Запорізької області питання залишається складним і потребує подальших рішень. Для Херсонської області одним із ключових резервів можуть стати саме підземні води.
У підсумку дослідники дійшли висновку, що майбутні рішення щодо Каховського водосховища не можуть зводитися до вибору «відновлювати чи не відновлювати». Насправді йдеться про формування нової водної політики півдня України, яка має враховувати кліматичні ризики, потреби населення, сільського господарства та промисловості, екологічний стік, підземні водні ресурси, енергетичні потреби та економічну вартість кожного сценарію.
Що відбувається на території колишнього водосховища
Про результати супутникового моніторингу території Каховського водосховища та прилеглих регіонів розповіла старша наукова співробітниця Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України кандидат технічних наук Ольга Томченко.
Науковці здійснюють безперервний аналіз супутникових даних починаючи з 2023 року. За цей час було оцінено масштаби затоплення населених пунктів та інфраструктури після руйнування греблі, проаналізовано вплив катастрофи на природоохоронні території Нижнього Дніпра, досліджено зміни якості вод у Дніпровсько-Бузькому лимані та акваторії Чорного моря.
Окремий напрям роботи стосується моніторингу стану сільськогосподарських угідь у регіонах, що постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Супутникові спостереження дозволяють не лише фіксувати зміни, а й оцінювати їхню динаміку та прогнозувати подальший розвиток ситуації.
Також дослідники вивчають трансформацію території колишнього водосховища після його осушення. На основі накопичених даних формується прогноз розвитку біофізичних і геоекологічних процесів, які визначатимуть майбутнє цієї території протягом наступних років і десятиліть.
Нові ризики після відходу води
Ще один важливий напрям досліджень представила академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України академік НАН України Стелла Шехунова. Її доповідь була присвячена небезпечним геологічним процесам у зоні впливу колишнього Каховського водосховища.
Фахівці Інституту створили комплексну базу даних і виконали аналіз територій, схильних до розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів. Зокрема, досліджувалися карстові явища, схилові процеси, підтоплення, просідання лесових ґрунтів та інші ризики, які можуть суттєво впливати на подальше господарське освоєння територій.
Для цього застосовувалися сучасні методи просторового аналізу в середовищі ArcGIS. Науковці здійснили ранжування територій за частотою та інтенсивністю прояву різних геологічних процесів, визначили площі потенційного впливу та оцінили роль тектонічних особливостей і рельєфу у їх розвитку.
Особливу увагу приділено впливу різкого зниження рівня води після руйнування дамби на розвиток схилових процесів та яротворення. У результаті було створено довгострокову прогнозну модель просторово-часового розвитку ярів у зоні колишнього Каховського водосховища.
Науковці наголошують, що ці моделі мають практичне значення для післявоєнного відновлення територій. Вони можуть використовуватися під час планування інфраструктурних проєктів, оцінки ризиків та підготовки стратегій відбудови відповідно до принципів «Build Back Better» і «Build Back Greener».
Наступний етап – рекомендації для державних рішень
За підсумками засідання учасники схвалили представлені результати досліджень та підтримали продовження робіт відповідно до затвердженого плану.
На наступних етапах проєкту передбачається завершення розрахунків водогосподарського балансу Нижнього Дніпра, виконання гідрогеологічного моделювання, створення повнофункціональної версії інформаційно-аналітичної системи Dnipro-WEB, розроблення альтернативних варіантів питного водопостачання та підготовка науково обґрунтованих рекомендацій щодо доцільності або недоцільності відновлення Каховського водосховища.
Фактично йдеться про першу в Україні комплексну спробу оцінити наслідки руйнування великого водосховища внаслідок воєнних дій та запропонувати наукові рішення для майбутнього одного з найважливіших регіонів країни. Науковці переконані: відповіді на питання, які сьогодні постали після Каховської катастрофи, визначатимуть не лише долю Нижнього Дніпра, а й траєкторію розвитку всього півдня України у наступні десятиліття.
Фото: Пресслужба НАН України
