Як війна впливає на баланс влади в Україні та які наслідки це може мати для розвитку демократії після її завершення – ці питання стали предметом дослідження заступниці директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько, представленого на 30-й Всесвітній конвенції Асоціації з вивчення національностей (ASN World Convention).
Захід відбувся 27-30 травня 2026 року в Колумбійському університеті (Нью-Йорк, США). ASN World Convention є одним із найавторитетніших міжнародних форумів у галузі досліджень націоналізму, етнічності, ідентичностей, міграції та політичних конфліктів. Щороку він збирає сотні науковців із десятків країн світу та об’єднує представників різних суспільно-гуманітарних дисциплін.
Цьогоріч значну частину програми було присвячено україністиці та осмисленню суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні в умовах російсько-української війни. У межах секції, присвяченої сучасним політичним трансформаціям в Україні, Галина Зеленько представила доповідь «The Transformation of Ukraine’s System of Checks and Balances under the Impact of the War: A Quantitative and Qualitative Analysis».
У дослідженні проаналізовано вплив російсько-української війни на функціонування системи стримувань і противаг та баланс владних повноважень в Україні. На основі кількісного аналізу статистики щодо реалізації права законодавчої ініціативи та президентського вето, а також якісного аналізу сфер компетенції центральних органів влади показано, що повномасштабна війна стала важливим чинником трансформації механізмів взаємодії між гілками влади.
Водночас, як зазначає дослідниця, передумови для посилення позицій інституту президентства сформувалися ще до початку повномасштабного вторгнення. Вони пов’язані як з особливостями чинної конституційної моделі організації державної влади, так і з політичними наслідками парламентських виборів 2019 року, після яких у Верховній Раді була сформована однопартійна пропрезидентська більшість. Саме поєднання інституційних і політичних чинників створило умови для концентрації владних ресурсів ще до початку великої війни.
Науковиця наголосила, що нинішня конфігурація владних відносин є об’єктивною реальністю воєнного часу. Хоча така модель обмежує можливості для повноцінного функціонування механізмів взаємного контролю між гілками влади, в умовах війни вона значною мірою забезпечує ефективність державного управління та підтримання національної безпеки.
Окрему увагу Галина Зеленько приділила перспективам розвитку політичної системи після завершення бойових дій. Зокрема, було порушено питання можливого виникнення так званого «ефекту хробачка» – поступового звикання суспільства до концентрації владних повноважень і зниження вимог до демократичних процедур. Водночас масштабна громадянська мобілізація, розвиток волонтерського руху та високий рівень суспільної самоорганізації, продемонстровані українцями під час війни, на думку дослідниці, створюють вагомі передумови для відновлення й подальшого розвитку демократичних механізмів у повоєнний період.
За інформацією Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса