5 червня 2026 року Навчально-науковий інститут енергетики, автоматики і енергозбереження Національного університету біоресурсів і природокористування України, Інститут загальної енергетики НАН України, Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Інститут електродинаміки НАН України й Інститут технічної теплофізики НАН України спільно провели IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Цифрові технології в енергетиці і автоматиці». Такий формат підтвердив важливість об’єднання університетської науки, академічних досліджень і міжнародного досвіду для розв’язання актуальних проблем сучасної енергетики, автоматизації, енергоефективності та цифрової трансформації.
У пленарному засіданні взяли участь провідні українські й іноземні науковці. Зокрема, доповідали фахівці з Канади, Польщі та Болгарії.
Директор Інституту загальної енергетики НАН України академік НАН України Віталій Бабак виступив із доповіддю «Проблеми Об’єднаної енергетичної системи України та формування енергетики нового типу».
Директор Інституту технічної теплофізики НАН України член-кореспондент НАН України Борис Басок доповів про «Застосування радіаційного теплообміну для термомаскування нагрітих об’єктів».
Виступ заступника директора з наукової роботи Інституту відновлюваної енергетики НАН України доктора технічних наук Олексія Зур’яна стосувався «Цифрових інструментів оцінювання потенціалу відновлюваної енергетики та зеленого водню: від ресурсного аналізу до інвестиційного планування».
Змістовними були й доповіді представників Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Після пленарного засідання конференція працювала у межах семи тематичних секцій.
На секції 1 «Цифрова енергетика та системи з полігенерацією» обговорювалися питання моделювання автономних гібридних енергомереж із відновлюваними джерелами енергії, оптимізації потокорозподілу в регіональних енергосистемах, оцінювання надійності розподільних мереж, прогнозування генерації вітрової та сонячної енергії, а також створення систем моніторингу й управління електроспоживанням у мікроенергосистемах.
Секція 2 «Енергетична інформатика» присвячувалась інформаційно-аналітичним методам в енергетиці, адаптивному керуванню зарядом акумуляторів, оцінюванню кліматичних і воєнних ризиків для енергосистеми України, аналізу стану літій-йонних акумуляторів, прогнозуванню споживання електроенергії, цифровим інструментам моніторингу енергетичного обладнання та методам оптимального потокорозподілу.
За програмою секції 3 «Системи автоматизації та штучний інтелект» розглядалися сучасні підходи до автоматизації технологічних процесів, використання штучного інтелекту, нейронних мереж, комп’ютерного зору, онтологічних систем підтримки ухвалення рішень, автоматизованого керування біогазовими комплексами, агродронами, теплицями й енергетичними інформаційно-керуючими системами. Значну увагу було приділено кібербезпеці, якості даних і практичному впровадженню цифрових рішень у виробничі й аграрні системи.
Секція 4 «Управління енергоефективністю електротехнологічних комплексів» зосередила увагу учасників конференції на прогнозуванні фотоелектричної потужності з використанням великих мовних моделей, інтернеті речей для прогнозування вироблення сонячної та вітрової енергії, smart metering (на «розумному обліку», тобто автоматизованій системі збору даних щодо користування комунальними послугами – споживання електричної енергії, газу, води, тепла), енергоефективності мікромереж, якості електроенергії, електротехнологіях в аграрному виробництві й електроприводах.
Тематика секції 5 «Теплоенергетичні інновації» охопила теплопередачу, теплові насоси, енергоефективні будівлі, біомасу, біогаз, біопаливо, вентиляцію, когенераційні установки, сушильні процеси, CFD-моделювання теплообмінного обладнання та теплотехнічні рішення для відновлення енергетичної інфраструктури.
Під час секції 6 «Теорія і практика викладання базових дисциплін для інженерних спеціальностей» учасники обговорили модернізацію викладання фізики, вищої математики й інженерних дисциплін, застосування STEM-підходів, мови програмування Python, комп’ютерної алгебри, штучного інтелекту, дистанційних лабораторних робіт і цифрових вимірювальних систем у підготовці майбутніх інженерів.
Секція 7 «Сучасні дослідження молодих вчених» об’єднала доповіді здобувачів освіти, аспірантів і молодих науковців. Учасники представили результати досліджень з енергоефективності альтернативних технологій водопостачання, мікромереж, літій-йонних накопичувачів, вертикально-осьових вітрогенераторів, когенераційних установок, адаптивного релейного захисту, прогнозування генерації відновлюваних джерел, електроприводів, біогазових комплексів і цифрових систем енергоменеджменту.
Тематика представлених доповідей підтвердила, що цифрові технології, штучний інтелект, енергетична інформатика, відновлювана енергетика, енергоефективні будівлі, біоенергетика й інноваційні електротехнологічні комплекси є ключовими напрямами розвитку сучасної енергетики України та її (сучасної української енергетики) інтеграції до європейського науково-технологічного простору.
За інформацією Інституту загальної енергетики НАН України
Фото: Національний університет біоресурсів і природокористування України
