8 липня 2026 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Захід розпочався з урочистого вручення Почесної грамоти Кабінету Міністрів України директорові Інституту інформаційних технологій та систем НАН України кандидатові технічних наук, старшому дослідникові Олександрові Волкову. Уряд ухвалив рішення нагородити його цією відзнакою за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку наукової і освітньої діяльності, активне сприяння зміцненню обороноздатності України в умовах воєнного стану, сумлінну працю та високий професіоналізм.
Далі присутні заслухали три наукові повідомлення молодих учених Академії.
З теми «Багатоантенний універсальний огляд радіовипромінювання Всесвіту на низьких частотах» виступив старший науковий співробітник Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків) кандидат фізико-математичних наук Євген Васильківський.
Науковець нагадав, що Україна є визнаним лідером у галузі низькочастотної радіоастрономії. До її експериментальної бази належать найбільший у світі радіотелескоп декаметрових хвиль УТР-2, система декаметрових інтерферометрів УРАН і радіотелескоп нового покоління ГУРТ. Більшість інструментів обладнано високочутливою радіоприймальною апаратурою нового покоління – широкосмуговими цифровими спектроаналізаторами DSP-Z. За багато років досліджень українські радіоастрономи отримали чимало важливих астрофізичних результатів світового значення.
Основним методом радіоастрономічних досліджень і дотепер лишаються огляди неба. На радіотелескопі УТР-2 було виконано велику кількість оглядів неба із широкосмуговою реєстрацією за допомогою спектроаналізаторів DSP-Z для ряду схилень. На жаль, через збройну агресію РФ проти України у 2022 році було сильно пошкоджено лабораторну будівлю обсерваторії УТР-2. Систему фазування і систему керування радіотелескопом – знищено. Уже розроблено план відновлення радіотелескопа УТР-2 з його суттєвою модернізацією.
Попри це, інші українські радіотелескопи цілком дають змогу виконати повний універсальний огляд Північного неба у декаметровому діапазоні. Головною його метою є пошук і дослідження нових явищ та особливостей у низькочастотному радіовипромінюванні багатьох типів астрофізичних об’єктів. Експерименти доповнюватимуться детальною теоретичною інтерпретацією результатів для побудови фізичних моделей об’єктів, з’ясування механізмів їхнього нетеплового радіовипромінювання з екстремальним енерговиділенням, вивчення взаємодії космічної речовини із випромінюванням, включно з космологічними явищами та тонкими атомними ефектами.
За словами кандидата фізико-математичних наук Євгена Васильківського, ключовими особливостями запропонованих досліджень, які раніше не були реалізовані ані в Україні, ані у світі, є виконання довготривалих комплексних багатоантенних координованих спостережень на українських радіотелескопах з унікальними параметрами. Актуальність досліджень є очевидною і тому, що вперше пропонується одночасно реєструвати всі відомі типи космічного радіовипромінювання – просторово залежне, континуальне, монохроматичне, імпульсне, спорадичне, поляризаційне. Особливо цікавими й важливими є детальні дослідження розподілу рекомбінаційних радіоліній вуглецю та водню в нашій Галактиці. У комбінації з даними про поглинання фону Галактики це дає новий унікальний метод пошуку та діагностики холодної частково іонізованої міжзоряної плазми у Галактиці. Відкриваються нові можливості для дослідження й інших астрофізичних явищ та об’єктів. Це стосується і пошуку глобального сигналу в лінії нейтрального гідроґену HI, й досліджень радіовипромінювання пульсарів і транзієнтів, дослідження міжпланетних та іоносферних мерехтінь тощо. Як наголосив доповідач, вказані дослідження та їхні результати закріплюють пріоритет України в одній із найактуальніших галузей астрономічної науки.
В обговоренні цієї доповіді виступили директорка Головної астрономічної обсерваторії НАН України член-кореспондент НАН України Ірина Вавилова, доцент кафедри астрономії та фізики космосу Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат фізико-математичних наук Володимир Решетник і академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Михайло Бондар.
Про «Інформаційно-аналітичну систему оцінювання потенціалу відновлюваних джерел енергії на основі ретроспективних супутникових даних» доповів заступник директора з наукової роботи Інституту загальної енергетики НАН України доктор технічних наук Артур Запорожець.
Науковець поділився результатами щодо створення інформаційно-аналітичної системи, призначеної для комплексного оцінювання, аналізу та прогнозування потенціалу відновлюваних джерел енергії України на основі багаторічних ретроспективних супутникових метеорологічних даних. За його словами, розроблена система формує сучасну інформаційну основу для планування розвитку відновлюваної енергетики, оцінювання ресурсного потенціалу територій та моделювання функціонування гібридних енергетичних систем.
Основою системи, як пояснив доповідач, є база ретроспективних супутникових даних обсягом понад 20 ГБ, що містить погодинні значення більш ніж двадцяти метеорологічних параметрів за більш ніж двадцятирічний період спостережень. Система забезпечує інтерактивну просторово-часову візуалізацію, статистичний аналіз та оцінювання регіональних особливостей вітрового й сонячного потенціалу України.
Під час досліджень було виконано комплексний статистичний аналіз вітрового режиму України на основі понад 400 просторово розподілених точок спостережень за 2005–2024 роки. Оцінено відповідність емпіричних розподілів швидкості вітру відомим статистичним моделям.
У системі реалізовано модуль моделювання автономного функціонування комплексів «вітроелектростанція – система акумулювання енергії». Запропоновано новий інтегральний показник – коефіцієнт забезпечення самодостатньої генерації, що характеризує здатність гібридної системи підтримувати заданий рівень потужності без використання зовнішніх джерел електроенергії. Це дає змогу оцінювати вплив параметрів генеруючих установок і накопичувачів енергії на ефективність автономних енергетичних комплексів.
Інформаційно-аналітична система також містить структуровані бази даних об’єктів відновлюваної енергетики України та промислових вітрових турбін, що стало основою для аналізу рівня інтеграції відновлюваних джерел енергії у регіонах України. Запропоновано систему показників оцінювання забезпеченості регіонів відновлюваною генерацією, рівня технологічної диверсифікації та покриття електроспоживання населення за рахунок відновлюваних джерел енергії. Отримані результати можна використовувати під час формування державної та регіональної енергетичної політики.
Як підкреслив доктор технічних наук Артур Запорожець, практичне значення роботи полягає у створенні універсальної інформаційно-аналітичної платформи для наукового супроводу розвитку відновлюваної енергетики, підтримки прийняття рішень щодо розміщення нових генеруючих потужностей, оцінювання інвестиційної привабливості проєктів та оптимізації структури енергетичних систем. Розроблений програмний комплекс зареєстровано як об’єкт авторського права й апробовано у співпраці з профільними галузевими організаціями й органами державного управління.
До обговорення цієї доповіді долучилися директор Інституту загальної енергетики НАН України академік НАН України Віталій Бабак і академік-секретар Відділення енергетики і енергетичних технологій НАН України академік НАН України Андрій Русанов.
«Діоксаборинам як флуоресцентним зондам для біовізуалізації» присвячувався виступ наукового співробітника Інституту органічної хімії НАН України доктора філософії Владислава Поліщука.
Як пояснив доповідач, флуоресцентні зонди є ключовими інструментами біомедичної візуалізації, які дають змогу детально вивчати біологічні процеси на рівні живих клітин і біомолекул. Флуоресцентні зонди на основі органічних барвників мають широкі можливості для їхньої структурної модифікації з отриманням сполук із наперед визначеним набором властивостей. Найважливішими таким властивостями є висока інтенсивність флуоресценції, вибірковість флуоресценції та випромінювання у ближньому інфрачервоному діапазоні. Доктор філософії Владислав Поліщук зауважив, що барвники, які містять діоксабориновий цикл, є високофлуоресцентними сполуками й зарекомендували себе як ефективні флуоресцентні зонди для біовізуалізації, проте описані у літературі діоксаборини характеризуються вузькими межами регулювання їхніх фізико-хімічних властивостей, а це обмежує можливості їхнього практичного використання. «Ми розширили структурну різноманітність діоксаборинових барвників завдяки синтезу мезо-ціанозаміщеного діоксаборину, висока реакційна здатність якого дала змогу отримати й барвники абсолютно нових типів, – повідомив науковець. – Зокрема, барвники діаніонної природи, що характеризуються дуже високою інтенсивністю флуоресценції. Наприклад, діаніонний барвник із 1,3-індандіоновими кінцевими групами є нефлуоресцентним у водному буферному розчині, але в присутності альбумінів проявляє значне посилення флуоресценції, що характеризує його як перспективний флуоресцентний зонд для альбумінів. Окрім цього, деякі з отриманих нами діоксаборинових барвників проявляють здатність до генерації синглетного кисню, що є ключовою властивістю для вивчення їхнього застосування у фотодинамічній терапії. Під час тестування цих барвників на ракових клітинах було виявлено, що в темряві барвники не ініціюють деструкцію клітин, але після опромінення проявляють сильний фотодинамічний ефект і кількість ракових клітин знижується більше ніж на 60%».
В обговоренні доповіді цього молодого вченого виступили провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України доктор хімічних наук Андрій Кулініч і академік-секретар Відділення хімії НАН України академік НАН України Петро Стрижак.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній подякував молодим колегам за цікаві наукові повідомлення, побажав їм плідних досліджень і на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України вручив їм відповідні свідоцтва.
Далі наукову доповідь про «Конструювання дріжджових платформ для виробництва біопалива та біологічно активних сполук медичного призначення» виголосив заступник директора з наукової роботи (нещодавно обраний директором) Інституту біології клітини НАН України (Львів) член-кореспондент НАН України Костянтин Дмитрук.
Як пояснив науковець, дріжджі як одноклітинні еукаріотичні організми є зручним і добре вивченим об’єктом молекулярної генетики, біохімії та клітинної біології. Їхня здатність синтезувати цільові білки з характерними біохімічними модифікаціями та доступність дешевих живильних середовищ роблять дріжджі оптимальним інструментом для сучасної промислової біотехнології.
У напрямі біоенергетики вперше створено рекомбінантні штами неконвенційних дріжджів виду Ogataea polymorpha, здатних до ферментації пентозних цукрів (ксилози, як продуктів гідролізу лігноцелюлозної біомаси: соломи, тирси тощо) до етилового спирту при підвищених температурах (до 50 °С). Посилення експресії генів, залучених до транспорту й катаболізму ксилози, у поєднанні з делецією генів, які є негативними регуляторами цього процесу, забезпечило підвищення продукції біоетанолу з ксилози більш ніж у 30 разів. Отримані результати є надзвичайно важливими для розвитку технологій виробництва біопалива з нехарчової сировини, наголосив член-кореспондент НАН України Костянтин Дмитрук.
Досягнуто значних результатів у медико-біологічному напрямі. Зокрема, методами генетичної та метаболічної інженерії суттєво підвищено продукцію рибофлавіну (вітаміну В₂) штамами дріжджів Candida famata, розширено спектр субстратів для його синтезу, включно з гідролізатами багаси та молочною сироваткою. За словами доповідача, вперше отримано дріжджові продуценти розеофлавіну (структурного похідного рибофлавіну із вираженою антибіотичною активністю), які за продуктивністю перевершують найкращі рекомбінантні бактерійні штами майже вдесятеро. Розроблено підхід до адаптивної лабораторної еволюції пекарських дріжджів, зокрема на основі штамів виробництва компанії «Ензим» (Львів), що підвищило вміст вітаміну В₂ у хлібобулочних виробах на 50 %.
Науковець розповів, що для боротьби з антибіотикорезистентними збудниками ранових інфекцій сконструйовано дріжджовий продуцент глюкозооксидази, іммобілізованої на наночастинках. Уперше розроблений композит виявляє виражену антимікробну активність щодо широкого спектра патогенних мікроорганізмів і позитивно впливає на загоєння інфікованих ран.
У відповідь на пандемію COVID-19 розроблено прототип пероральної вакцини на основі штаму дріжджів Komagataella phaffii з рецепторзв’язувальним доменом спайк-білка SARS-CoV-2, експонованим на поверхні клітини. Сироватка імунізованих мишей демонструвала нейтралізуючу активність на рівні 93 %. Окремо сконструйовано дріжджові продуценти гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулюючого фактора, що стимулює регенерацію тканин і загоєння опіків і може суттєво здешевити відповідні препарати для лікування поранених.
Представлені результати досліджень відображено у близько 40 наукових публікаціях у міжнародних журналах першого та другого квартилів, а також захищено 15 патентами, зокрема 4 патентами США та 3 патентами Європейського Союзу. Дослідження виконувались у співпраці з провідними міжнародними науковими та промисловими партнерами, зокрема із Жешувським університетом (Польща), Віденським аграрним університетом (Австрія), Технічним університетом Чалмерса (Швеція), американською компанією ADM і компанією AB Mauri. Представлені розробки перебувають на стадії пошуку партнерів для експериментальної апробації й впровадження у практику.
В обговоренні цієї наукової доповіді взяли участь заступник директора з наукової роботи та інноваційної діяльності Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, завідувач відділу сигнальних систем клітини цього Інституту академік НАН України Валерій Філоненко, заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, завідувач відділу біохімії м’язів цього Інституту академік НАН України Сергій Костерін, радник Президії НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України академік НАН України Микола Співак і академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Підсумував обговорення Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній. «У своїй доповіді член-кореспондент НАН України Костянтин Васильович Дмитрук, якого до речі, в червні цього року було обрано директором Інституту біології клітини НАН України, представив сучасні підходи до вирішення актуальних завдань біоенергетики та медицини за допомогою дріжджових платформ. Як бачите, дріжджі широко використовуються як модельний об’єкт у біології та біотехнології. Вони є добре вивченими з погляду генетики, біохімії, фізіології та є зручною експериментальною системою. Дріжджі здатні синтезувати цільові білки, зокрема з певними біохімічними модифікаціями, характерними для клітин людини.
Важливим аспектом є застосування дріжджових платформ у «зеленій» енергетиці. Розроблені в Інституті біології клітини НАН України надпродуценти етанолу, як компонента біопалива з нехарчової сировини, можуть стати критично важливими для зниження нашої залежності від викопних ресурсів.
Дуже цікавими та надзвичайно важливими є роботи, які велися в Інституті під час пандемії COVID-19. Розроблені тут біотехнології дали змогу отримувати за допомогою дріжджових платформ фрагменти спайк-білка вірусу SARS-CoV-2 для подальшого створення пероральних білкових вакцин. Тривають перспективні дослідження щодо створення препаратів, що стимулюють регенерацію тканин і загоєння опіків.
Узагальнюючи раніше сказане, слід зазначити, що доповідач, а також попередній директор Інституту академік НАН України Андрій Андрійович Сибірний та їхні колеги активно співпрацють з українськими виробниками й закордонними колегами, що, безумовно, сприяє розвитку наукових досліджень і впровадженню отриманих результатів і технологій, зокрема у медичну практику. Дріжджові платформи є дієвим інструментом розроблення інноваційних прикладних рішень у галузях енергетики та медико-біологічних технологій. Надзвичайно важливо, що ці розробки захищені патентами і мають перспективи практичного впровадження в Україні».
Насамкінець учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань, зокрема про висунення кандидатур від Національної академії наук України для участі у конкурсі щодо обрання членів Наукової ради Національного фонду досліджень України, про внесення змін до положення про гранти НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України, про проведення виборів директорів наукових установ Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України, Секції хімічних і біологічних наук НАН України та Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, а також про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням наукових і науково-технічних робіт, що фінансуються за напрямом «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень».
Фото: пресслужба НАН України
