2–3 червня 2026 року в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за підтримки провідного наукового товариства з молекулярного фармінгу рослин The International Society for Plant Molecular Farming і проєкту RECROP Action європейської наукової програми COST у змішаному форматі тривав масштабний і амбітний захід – 11-а Міжнародна конференція «Новітні здобутки біотехнології рослин» RAPB-2026, яка зібрала понад 100 учасників із 24 країн.
Загалом на конференції було представлено 38 усних і 20 постерних доповідей. Виступили ключові спікери світового рівня, які щедро поділилися новинами фундаментальної науки і реальними прикладами застосування наукових знань в інноваційному біотехнологічному бізнесі. Українські учасники представляли, зокрема, Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України та низку інших наукових установ і освітніх закладів.
Першого дня конференція працювала у змішаному форматі – одночасно у залі засідань Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України й у режимі відеотрансляції. Із вітальним словом до учасників звернувся директор Інституту академік НАН України Микола Кучук. О 09:00 він оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування пам'яті загиблих унаслідок збройної агресії РФ.
На пленарному засіданні присутні заслухали доповідь професора Джуліана Ма (Велика Британії), котрий розповів про перспективи рослинного молекулярного фармінгу та сприйняття продукції, отриманої з його допомогою, серед широкої публіки. А засновник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України НАН України та біотехнологічних компаній “Nomad” і “Nambawan” академік НАН України Юрій Глеба (Україна/Німеччина) виголосив доповідь «Біотехнологія рослин для продукції новітніх продуктів харчування та як платформа для сільського господарства». У ній, серед іншого, йшлося про значний успіх молекулярного фермерства рослин і біотехнологічної компанії “Nambawan Spain” – вихід на ринок інноваційного підсолоджувача Thaûma™ – речовини білкової природи, яку рослини тютюну продукують завдяки досягненням сучасної біотехнологічної науки.
У секції «Молекулярне фермерство» науковці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України й учасники з установ Німеччини, Великої Британії та Ізраїлю розповіли про різні речовини, котрі вдається продукувати за допомогою рослин. Ключові спікери секції – кандидат біологічних наук Микола Борисюк (Україна) і доктор Фелікс Круятц (Німеччина) – всебічно описали різні аспекти використання різних видів ряски як однієї з дуже перспективних сучасних систем продукції в рослинній біотехнології.
Ключові спікери секції «Біотехнологія в дослідженні стресу рослин та шляхів їх адаптації» виступили з такими доповідями: професор Юло Нійнемец (Естонія) – про «Стрес рослин у майбутньому: стресові реакції, акліматизацію та значення для селекції поліпшених і нових сільськогосподарських культур», а професор Кайлаш Чандер Бансал (Індія) – про «Відкриття генів та інженерію культур для підвищення стійкості до кліматичних змін і поліпшення поживної якості».
Другий день конференції тривав в онлайновому режимі й розпочався з пленарної доповіді доктора Мохсена Хесамі (Канада) «Застосування штучного інтелекту в рослинній біотехнології».
У межах секції «Генетична інженерія» виступили троє ключових спікерів. Професор Ґетц Гензель (Німеччина) присвятив свій виступ застосуванню технології CRISPR для редагування геному ячменю задля забезпечення сталого пивоварного виробництва. Доктор Етьєн Бушер (Швейцарія) представив доповідь про епігенетику та мобільні генетичні елементи, схарактеризувавши їх як приховані скарби для сучасної селекції сільськогосподарських культур. Наостанок докторка Кетлін Гефферон (США) детально висвітлила питання біофортифікації рослин, спрямованої на поліпшення їхньої поживної цінності та боротьбу з дефіцитом мікроелементів.
Ключовими спікерами заключної секції «Вторинний метаболізм рослин та біорізноманіття» стали фахівці у галузі метаболічної інженерії. Професор Пол Фрейзер (Велика Британія) представив доповідь, присвячену інженерії ізопреноїдів промислового та нутрітивного призначення у платформах рослин родини Пасльонових (Solanaceae). Доктор Дієго Орзаес (Іспанія) висвітлив питання спрямованої інженерії летких сполук рослинного походження, запропонувавши використовувати їх як ефективний та екологічно безпечний інструмент для захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
Організатори щиро вдячні спікерам, учасникам і спонсорам, а також Національній академії наук України за організаційну й інформаційну підтримку цієї події. Окрему безмежну вдячність вони висловлюють Збройним Силам України і всім Силам оборони України, завдяки яким ми можемо працювати і думати про майбутнє.
Збірник тез конференції та віртуальні постерні доповіді доступні на сайті конференції та на сайті Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.
За інформацією Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
