16 квітня 2026 року відбулося засідання круглого столу «Чорнобильська трагедія: гуманітарний вимір», що його організували гуманітарні установи НАН України – Інститут української мови, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, Інститут народознавства й Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка.
На засіданні заслухано доповіді мовознавців, фольклористів, етнографів і літературознавців. Доповідачі поділилися синтезом найважливіших досліджень, що постали як наслідок комплексного тривалого вивчення питань, спровокованих катастрофою на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року. Ця подія пов’язана з людськими жертвами, руйнуванням доль тисяч мешканців прилеглої до станції ураженої радіацією зони, знищенням території, яка виявилася непридатною та небезпечною для людського проживання і яку треба було покинути. Суцільна евакуація мешканців зони ураження, спустошення етномовного простору Українського Полісся стало великим випробуванням для української та всеслов’янської гуманітаристики. Адже в народному мовленні мешканців Полісся, у власних географічних назвах (топонімах, гідронімах), у пісенній і матеріальній культурі чорнобильського мовно-культурного простору дослідники фіксували численні унікальні архаїчні елементи, які давали науковцям різних країн переконливі підстави пов’язувати цей ареал із праслов’янською епохою. Після 26 квітня 1986 року копальня мовно-культурної слов’янської архаїки в ареалі обов’язкового відселення була зруйнована і назавжди втрачена.
Щоби вирятувати інформацію, яку щойно почали втрачати, було організовано експедиції науковців українських академічних установ та університетів, які масово опитували поліщуків-переселенців у місцях їхнього нового компактного проживання. Головною формою представлення здобутої інформації були оповіді, тематично визначені наративи; згодом відбулись експедиції у села Зони відчуження, куди повернулись (до своїх домівок) господарі.
Здобуті аудіо- та відеозаписи, фотоматеріали дослідники опрацьовували у форматах описових досліджень, зібрань транскрибованих текстів діалектного мовлення, фольклорних та етнографічних зібрань, фотоальбомів. Водночас постали численні твори-рефлексії письменників, публіцистів, малярів, з’явилися друком антології художніх і публіцистичних творів, зокрема в перекладах іншими мовами... Ніхто не стояв осторонь: Чорнобиль пройняв усіх!
У наукових виданнях, доповідях на багатьох конференціях дослідники підкреслювали евристичну цінність зафіксованих в експедиціях емпіричних даних, використання яких поглиблювало знання про мовосвіт, давню культуру, історичне минуле зруйнованого архаїчного регіону. Традицію поглиблення пізнання Українського Полісся продовжили і на круглому столі «Чорнобильська трагедія: гуманітарний вимір». Учасники зібрання констатували, що з традиції вивчення цього ареалу виросли нові напрями гуманітаристики, зокрема:
- системний опис окремих говірок, опертий на зібрання розлогих наративів;
- зіставне вивчення різночасових фіксацій явищ у визначеному топосі (мікро- і макродіахронія);
- створення локальних фонотек і текстотек транскрибованих оповідей носіїв говірок;
- синергія мовної та етнологічної інформації;
- розгляд ареалу Чорнобильщини у загальноукраїнському та всеслов’янському контекстах.
Названі аналітичні процедури використовують як модель пізнання інших українських мовно-культурних ареалів.
На засідання круглого столу виголошено доповіді:
- «Чорнобильська трагедія: український і загальноцивілізаційний виміри» (директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко);
- «Чорнобиль: кроки пізнання, гіркі уроки» (директор Інституту народознавства НАН України академік НАН України С.П. Павлюк);
- «Збереження етнокультурної спадщини Київського Полісся – модель забезпечення етнічної самобутності українців регіону в сучасному цивілізаційному просторі» (виконувачка обов’язків директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Н.С.
- «Чорнобиль як палімпсест: образи міста у сучасному культурному просторі» (завідувачка відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Г.Б. Бондаренко);
- «Мовний простір Чорнобильського ареалу з перспективи часу» (старший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук М.М. Ткачук);
- «Говірка села Машеве – перспективний діалектологічний експеримент» (старший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук Л.В. Рябець);
- «Культурна спадщина Чорнобильщини: способи сучасної репрезентації» (провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Л.Г. Пономар);
- «Чорнобиль в українській літературі: тема і жанр» (старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Т.П. Головань).
Доповідачі й учасники дискусії підкреслювали цінність колективного досвіду вивчення проблем Чорнобильської зони для моделювання прийомів відновлення (реновації) регіонів України, які зазнали руйнувань через російську агресію, а мешканці – виселення з тимчасово окупованих територій.
Зацікавлення викликала виставка публікацій науковців НАН України – Інституту української мови, Інституту народознавства, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка – про мову і культуру чорнобильського ареалу.
Усі доповіді, виголошені під час круглого столу, буде опубліковано.
За інформацією Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України
