21 травня 2026 року в Державній установі «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл «Проблеми ринків товарів і послуг України в умовах воєнного стану». Захід уже втретє об’єднав українських і зарубіжних науковців, експертів та представників освітніх установ для обговорення того, як війна, глобальна нестабільність, цифрові трансформації та євроінтеграція змінюють економічне середовище України.
Організатор заходу – відділ торговельної та промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України. Співорганізаторами виступили Institute for Life, Environment and Climate Science (Польща) та Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II.
Роботу круглого столу модерував головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Віталій Венгер. На початку заходу учасники вшанували пам’ять доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Віктора Точиліна – одного із засновників Інституту економіки та прогнозування та наукової школи дослідження ринків в Україні.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі зосередився на зміні ролі ринку в сучасній світовій економіці. Він наголосив, що ринки й світова торгівля вже не виконують тієї функції рушія розвитку, яку мали раніше, а отже промислова політика має отримати нову місію – компенсувати провали ринку й допомогти Україні сформувати ефективну модель відновлення.
Заступник директора Інституту член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін звернув увагу на глобальні зміни у світовій економіці: посилення ролі Китаю, нові економічні альянси, конкуренцію за стратегічні ресурси та високотехнологічні сектори. Він підкреслив, що Україні потрібні нові рішення у сфері економічної, торговельної та промислової політики, а орієнтирами для розвитку можуть бути країни, які змогли поєднати безпекові виклики з технологічним зростанням.
Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран у зверненні до учасників наголосив, що війна створила безпрецедентні виклики для української економіки та бізнесу. Водночас він відзначив стійкість українських підприємств і підкреслив важливість співпраці бізнесу та науки для формування рішень, необхідних для стабільності ринків, економічної безпеки й майбутнього відновлення країни.
Міжнародний вимір дискусії представив доктор філософії Пшемислав Осубка з польського Інституту наук про життя, навколишнього середовища та клімату (Institute for Life, Environment and Climate Science). Його доповідь була присвячена перебудові ланцюгів постачання стратегічних товарів в умовах кліматичних і геополітичних ризиків. Доповідач наголосив, що в сучасній економіці безпека постачання дедалі частіше стає важливішою за найнижчу ціну, а традиційні глобальні логістичні моделі поступаються nearshoring і friendshoring.
Окремий блок круглого столу був присвячений фінансовим ринкам. Завідувач кафедри Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II доктор економічних наук Роберт Бачо проаналізував стан ринку небанківських фінансових послуг України в умовах війни та євроінтеграції. Він звернув увагу на скорочення кількості небанківських установ, потребу в системі страхування воєнних ризиків, посиленні кіберзахисту та адаптації до європейських стандартів регулювання. Старша наукова співробітниця Варшавської школи економіки кандидат економічних наук Лада Волощенко-Холда розглянула ризики фінансіалізації оборонної сфери й нову логіку залучення приватного капіталу до безпекових секторів.
Значну увагу учасники приділили цифровій економіці. Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування доктор економічних наук Олег Пустовойт проаналізував розвиток ІТ-сектору України, його експортний потенціал і водночас слабку інтеграцію цифрових продуктів у реальний сектор економіки. Старший науковий співробітник кандидат економічних наук Василь Гуменюк представив концепт цифрової справедливості в електронній комерції, зокрема питання алгоритмічної недискримінації, захисту персональних даних і прозорості цифрових платформ. Провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Володимир Олефір висвітлив тенденції розвитку електронної торгівлі в Україні та світі, а старші наукові співробітники кандидати економічних наук Олександр Биконя й Наталія Романовська проаналізували проблеми й перспективи інтеграції України до цифрового ринку ЄС.
Питання структурних змін у реальному секторі економіки розглядали кандидати економічних наук Володимир Кулик, Андрій Скрильник, Лілія Венгер, Катерина Соколюк та доктор економічних наук Ольга Єрмакова. Йшлося про міжгалузеві зв’язки в економіці, локальні ринки в умовах війни, реформування корпоративного управління в енергетиці, проблеми агропереробки та імпортозалежність України на ринку риби й рибної продукції. У цих виступах особливо виразно прозвучала думка про те, що післявоєнне відновлення потребує не точкових рішень, а системного бачення розвитку виробництва, внутрішнього ринку, інфраструктури та продовольчої безпеки.
Окрему увагу було приділено промисловій і торговельній політиці в умовах фрагментації глобальної торгівлі. Провідна наукова співробітниця Інституту економіки та прогнозування доктор економічних наук Оксана Кушніренко проаналізувала виклики для українського машинобудування на тлі змін торговельної політики США. Доктор економічних наук Віталій Венгер представив сценарії впливу тарифної політики США на українську промисловість і наголосив на важливості диверсифікації ринків, розвитку торговельної дипломатії, управління критичними матеріалами та підвищення технологічної складності української продукції.
Круглий стіл засвідчив, що дослідження ринків товарів і послуг сьогодні виходить далеко за межі суто економічної тематики. Воно охоплює питання безпеки, цифрових прав, промислової стійкості, європейської інтеграції, продовольчої незалежності та здатності держави ухвалювати рішення на основі якісної наукової аналітики.
Захід став майданчиком для фахової розмови про те, як Україна може не лише адаптуватися до нової економічної реальності, а й використати ці зміни для формування сильнішої, технологічнішої та більш стійкої економіки.
Докладна інформація про круглий стіл та виступи учасників доступна на сайті Інституту економіки та прогнозування НАН України.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України
